Ухвала суду № 55850325, 22.01.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/270/2016

Справа № 428/480/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганський В.І., при секретарі Голуб Т.М., за участю прокурора відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_1, начальника 1-го слідчого відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_2, а також підозрюваної ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання начальника 1-го слідчого відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_2, погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №42015130000000081, від 15.04.2015 року, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 Якутія РФ, громадянці України, незаміжній, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимій, яка перебувала на посаді, оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами та екстремізмом УБОЗ ГУМВС України у Луганській області, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, 4/51, особу якої посвідчено паспортом громадянина України: ЕН 669835, виданим Жовтневим РВ ГУМВС України в Луганській області 19.09.2008 року, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, першим слідчим відділом прокуратури Луганської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015130000000081 від 15.04.2015, за фактом вимагання неправомірної вигоди о/у УБОЗ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_3 у ОСОБА_4, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, займаючи посаду оперуповноваженого в ОВС відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами та екстремізмом УБОЗ ГУМВС України у Луганській області, у грудні 2014 року ОСОБА_3, як працівник оперативного підрозділу органу внутрішніх справ, була залучена до виконання доручень старшого слідчого СВ Сєвєрдонецкого МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_5 на проведення слідчих (розшукових) дій від 04.12.2014 у кримінальних провадженнях №12014130370003611 від 18.10.2014, №12014130370003960 від 18.11.2014 та №12014130370004062 від 27.11.2014 щодо неправомірних дій ОСОБА_4, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України.

У ході виконання вказаних доручень у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4

Наприкінці січня 2015 року, точну дату в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_3, будучи працівником правоохоронного органу, займаючи відповідальне становище, маючи злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4, прибула в район автостоянки на вул. Маяковського м. Сєвєродонецька з метою зустріти останнього. Під час розмови ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_4 про те, що нею проводиться перевірка за заявою громадянина ОСОБА_6 про неправомірні дії ОСОБА_4 і запропонувала проїхати до приміщення УБОЗ ГУМВС України у Луганській області.

Знаходячись у своєму службовому кабінеті, розташованому за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 27, ОСОБА_3 почала вимагати у ОСОБА_4 неправомірну вигоду, у грубій формі, погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення і обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Через декілька днів ОСОБА_4 звернувся до заступника начальника Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_7 з проханням припинити неправомірні дії співробітників УБОЗ, а саме ОСОБА_3

ОСОБА_7 пообіцяв допомогти ОСОБА_4 та порекомендував ігнорувати телефонні дзвінки та вимоги ОСОБА_3

13.02.2015, приблизно о 8 годині, ОСОБА_3, відповідно до доручення старшого слідчого СВ Сєвєрдонецкого МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_5 про виконання ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 02.02.2015 про обшук за місцем проживання ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12014130370003960 від 18.11.2014, у супроводі озброєних працівників міліції, прибула за місцем мешкання останнього за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 16/4. Висловлюючись нецензурною лайкою, погрожуючи фізичною розправою на адресу ОСОБА_4, ОСОБА_3, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4, знову стала вимагати у нього грошові кошти в сумі 5 000 доларів США у якості неправомірної вигоди за не притягнення його до кримінальної відповідальності.

В подальшому, 16.02.2015 ОСОБА_3 у черговий раз зателефонувала ОСОБА_4 на номер його мобільного телефону з питанням, чи готовий він передати їй раніше обумовлену неправомірну вигоду.

27.02.2015 на мобільний телефон ОСОБА_4 зателефонував заступник начальника Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_7 і повідомив, що за умови передачі йому 2500 доларів США він забезпечить не притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

04.02.2015 ОСОБА_3, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4, прибула за місцем мешкання останнього за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 16/4, та погрожуючи фізичною розправою, висунула вимогу відчинити двері квартири. При цьому, відчинити двері квартири ОСОБА_4 відмовився. ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_4 про свій намір притягнути останнього до кримінальної відповідальності і взяти його під варту, якщо він відмовляється передати їй неправомірну вигоду в сумі 5000 доларів США.

11, 12 та 15 березня 2015 року ОСОБА_3 неодноразово телефонувала ОСОБА_4 та вимагала з ним зустрічі з метою одержання від останнього неправомірну вигоду, погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності як по вже розпочатих кримінальних провадженнях, так і по інших (нових) епізодах.

15.03.2015, приблизно о 18 годині 30 хвилин, оперуповноважений в ОВС УБОЗ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_3, маючи намір реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, за попередньою домовленістю з ОСОБА_4, прибула до супермаркету «ОСОБА_4 кишеня», розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, 23Б.

Під час зустрічі, знаходячись біля автомобілю «ОСОБА_6 А8», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3, що передав заступнику начальника Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2500 доларів США за непритягнення його до кримінальної відповідальності, що обурило ОСОБА_3

Після цього, ОСОБА_3 почала в грубій формі висловлювати своє невдоволення діями ОСОБА_4 щодо передачі грошових коштів ОСОБА_7

В ході спілкування ОСОБА_4 зазначив, що у нього в наявності є 15 000 гривень та виразив готовність передати їй вказану суму, при цьому ОСОБА_3 повідомила, що вказаної суми для неї недостатньо.

Під час розмови ОСОБА_3 стало відомо, що ОСОБА_7 затримано працівниками правоохоронних органів за одержання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди, дізнавшись про це вона покинула місце зустрічі.

Згідно висновку комплексної судової експертизи писемного мовлення та судової криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео-, звукозапису №5358/5359 від 30.11.2015, встановлено, що основною темою і предметом розмов, аудіо-, відеозаписи яких зафіксовано на представлених для дослідження оптичних носіях DVD-R, між особами, вказаними у постанові про призначення експертизи від 14.05.2015 як ОСОБА_3 та ОСОБА_4, є певна сума грошових коштів, яку ОСОБА_4 має передати ОСОБА_3 для того, аби матеріали у відношенні нього не були внесені до ЄРДР.

Метою спілкування є: узгодження конкретної суми, яку необхідно дати; намагання віддати кошти у розмірі 15 000 гривень.

Зміст текстів досліджених розмов свідчить про те, що учасники спілкування мали аналогічне уявлення про обговорювану ситуацію.

Серед висловлювань ОСОБА_3 є такі, що виражені у формі прямих та непрямих спонукань, адресованих ОСОБА_4

Серед висловлювань ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є такі, обєктивний зміст яких свідчить про попереднє обговорення даними мовцями основної теми розмов.

Враховуючи зазначені вище обставини, 20.01.2016 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2 Якутія РФ, громадянці України, незаміжній, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимій, яка займала, на час вчинення злочинних дій, посаду оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами та екстремізмом УБОЗ ГУМВС України у Луганській області, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, 4/51, особу якої посвідчено паспортом громадянки України: ЕН 669835, виданим Жовтневим РВ ГУМВС України в Луганській області 19.09.2008, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, підтверджується:

- заявою ОСОБА_4 про вимагання у нього неправомірно вигоди;

- показаннями свідка ОСОБА_4, який пояснив, що оперуповноважений в ОВС УБОЗ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_3 вимагає у нього неправомірну вигоду в сумі 5000 доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності;

- стенограмою розмов ОСОБА_4 і ОСОБА_3;

- висновком комплексної судової експертизи писемного мовлення та судової криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео-, звукозапису та іншими доказами по кримінальному провадженні.

ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого суспільно небезпечного кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_3 є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обовязків, а також запобігання спробам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України:

переховуватися від органів досудового розслідування, виходячи з тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років;

продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з урахуванням того, що вона є діючим співробітником ГУНП України в Луганській області;

незаконно впливати на свідка ОСОБА_4, схиляти його особисто, так і через інших осіб, до дачі неправдивих показань, тим самим перешкоджати встановленню обєктивної істини у кримінальному провадженню;

може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обєктивних обставин кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а також наявність вищезазначених обставин, дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України і застосування більш мякого запобіжного заходу, крім домашнього арешту до ОСОБА_3 не доцільно.

При поданні клопотання до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_3 орган досудового розслідування враховує слідуючи обставини, передбачені ст.178 КПК України:

вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;

тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.368 КК України.

сімейний стан, наявність на утриманні ОСОБА_3 неповнолітніх дітей.

З урахуванням викладеного, та з метою запобігання спробам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, в клопотанні ставиться питання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

У судовому засіданні слідчий надав пояснення відповідно до клопотання, прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків передбачених ч.1. ст. 177 КПК України вказаних у клопотанні.

Підозрювана ОСОБА_3 слідчому судді пояснила, що вона клопотання слідчого не підтримує та в разі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту просить урахувати наявність у неї малолітніх дітей та визначити період часу не залишати місце постійного мешкання з урахуванням сімейних обставин, переховуватись від органів слідства та суду не збирається та їй немає для цього сенсу.

Свідки допитані у судовому засіданні свідки:

ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 слідчому судді пояснили, що підозрювану ОСОБА_3 знають як колегу по роботі, характеризує її з позитивного боку, про те що вона вимагала неправомірну винагороду їм нічого не відомо, ОСОБА_3 оперативно супроводжувала кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 та приймала участь у проведенні оперативних та слідчих заходів відносно неї.

Заслухавши учасників процесу, пояснення слідчого, доводи прокурора, пояснення підозрюваного, та позицію захисту вивчивши суть клопотання та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри, що підозрювана ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368 КК України, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, але слідчий суддя вважає недостатньо обґрунтованим обрання запобіжного заходу підозрюваному у вигляді домашнього арешту, так як тяжкість покарання хоча і враховується при обранні запобіжного заходу, але не є безперечною підставою для його обрання, повинні бути враховані також інші обставини, його вік, стан здоровя, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце мешкання, та матеріали які характеризують особу підозрюваного.

На переконання слідчого судді, прокурором при розгляді вказаного клопотання у судовому засіданні не доведено в повній мірі наявність ризиків передбачених ч.1. ст. 177 КПК України, а саме про те, що підозрювана ОСОБА_3, залишаючись на свободі може продовжити свою злочинну діяльність, також може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вона має сімю, малолітніх дітей, має постійне місце мешкання, доступу до своєї минулої служби не має, але ж є вірогідність того, що вона може впливати на свідка ОСОБА_4, схиляти його особисто так і через інших осіб, до дачі неправдивих показань, так як судом досліджено роздруківку розмови підозрюваної з ОСОБА_4, де вона шляхом ненормативної лексики явно тисне на останнього та показує свої можливості як працівника поліції що може бути залякуванням останнього.

Враховуючи викладене, на даний час не вбачається підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та слідчий суддя вважає за можливо обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі викладеного враховуючи наявність кримінального провадження та доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, наявність ризиків, враховуючи особу підозрюваної, її майновий стан, сімейний стан, суд вважає, що підозрюваній, необхідно обрати більш мякий запобіжний захід ніж домашній арешт та враховуючи, що злочин повязаний з одержанням неправомірної майнової вигоди службовою особою яка займає відповідальне становище, то достатнім буде запобіжний захід у вигляді застави яка повинна бути в розмірі не менше 20 мінімальних заробітних плат та мати розмір не менший ніж сума винагороди яка вимагалась а це 5000 доларів США що є більш ніж 100 000 гривень, але враховуючи майновий стан підозрюваної суд вважає, що достатньою буде сума у 50 000 гривень.

Керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 182, 184, 194, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про орання запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у сумі 50 000 гривень, які не пізніше 5 днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме на депозитний рахунок для зарахування застави, відкритий в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України у Луганській області м. Рубіжне: депозитний рахунок № 37318003000730, відкритий в ТУ ДКСУ у Луганській області УДКСУ м. Рубіжне, код банку 804013, код ЄДРПУ 26297948, отримувач ТУ ДСА України у м. Рубіжне у Луганській області.

Покласти на підозрювану ОСОБА_3, наступні обовязки:

1) прибувати до визначеної службової особи, слідчого, прокурора суду із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрована та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

4) утримуватись від спілкування з свідками визначеними слідчим який розслідує кримінальне провадження.

5) здати до відповідного органу на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші докумети, що дають право на виїзд з України.

Вказані обовязки покладаються на підозрювану ОСОБА_3, на строк не більше двох місяців до 22.03.2016 року.

В разі невиконання вище перелічених обовязків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі невнесення застави слідчий суддя, суд вирішує питання за клопотанням органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням вимог кримінально процесуального законодавства.

Копію ухвали надати учасникам процесу, підозрюваному, прокурору, слідчому, захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя В. І. Луганський