Ухвала суду № 55849512, 17.02.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ 22-ц/781/453/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суровицька Л. В.

УХВАЛА

17.02.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Кіселика С.А., Суржика М.М.,

секретар Гусак А.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м.Кіровограда від 04 грудня 2015 року про повернення позовної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 грудня 2015 року повернуто позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання з тих підстав, що справа не підсудна цьому суду (а.с.1).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначену ухвалу, як постановлену з порушенням норм процесуального права. Посилається на те, що відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна предявляються до суду за місцем знаходження майна.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обовязків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Правила підсудності у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом.

Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за правилами виключної підсудності: за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч.1 ст.114 ЦПК України).

Позивач звернулась з позовом про розірвання договору довічного утримання, укладеного між нею та відповідачем, за умовами якого вона передала у власність, а відповідач набув у власність квартиру АДРЕСА_1 в м.

Кіровограді та взамін чого відповідач зобовязався забезпечувати її утримання довічно на умовах цього договору.

Місцезнаходження майна підтверджується нотаріально посвідченим 16 червня 2011 року договором довічного утримання (а.с.17-18).

Суд не врахував розяснень у п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» про те, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст.114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 744 ЦК України передбачено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобовязується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Як свідчить зміст позовної заяви, позов предявлено про розірвання договору довічного утримання, правові наслідки розірвання якого передбачають набуття відчужувачем права власності на майно, яке було ним передане, тобто позов стосується нерухомого майна квартири, тому мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом виключної підсудності є обґрунтованими.

За таких обставин ухвалу суду про повернення позовної заяви з підстав непідсудності спору Кіровському районному суду м.Кіровограда не можна визнати законною і обґрунтованою, а оскільки вона перешкоджає подальшому провадженню у справі, то відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню, а матеріали позовної заяви поверненню в суд першої інстанції.

Керуючись п.4 ч.2 ст.307, п.4 ч.1 ст.311, п.2 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати ухвалу Кіровського районного суду м.Кіровограда від 04 грудня 2015 року, а справу повернути в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Л.В.Суровицька

Судді С.А. Кіселик

ОСОБА_4