Рішення № 5584724, 12.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/1712.03.09 За позовом Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргеостар”

про розірвання договору,

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

Позивач: Кудрявцева Р.М. за довіреністю від 29.05.08 №7/8-150-001/58

Відповідач: не зявився;

В судовому засіданні 12.03.09, за згодою представника Позивача в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю „Укргеостар” про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення на аукціоні, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Воровського, 51/16 (літера А), що укладений між Управлінням з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укргеостар” №001083/10 від 06.08.2008 року.

Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, порушуючи вимоги Договору купівлі-продажу №001083/10 від 06.08.2008 року, не сплатив вартість обєкту договору купівлі-продажу - нежитлового приміщення на аукціоні, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Воровського, 51/16 літера А 2680 274,40 грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на норми ст.ст. 509, 546, 549, 689, 692 ЦК України, ст.230, 231 ГК України, ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Ухвалою суду від 19.01.09 року порушено провадження у справі №40/17, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.02.09.

У звязку з неявкою у судове засідання 19.02.09 представника Відповідача, суд відклав слухання у справі до 12.03.09.

Представник Позивача у судове засідання 12.03.09 зявився, вимоги суду виконав у повному обсязі. В той же час, представник Відповідача вкотре не зявився, витребуваних судом документів та відзиву на позов не надав, за таких обставин суд прийняв рішення про слухання справи у відповідності із ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не надав заперечення проти заявлених позовних вимог. В судові засідання 19.02.09 та 12.03.09 не забезпечив явку повноважного представника. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.02.09 дані про Відповідача наявні у ЄДРПОУ, місцезнаходження Відповідача 01010, м. Київ, Печерський район, вул. Івана Мазепи, 26.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовній заяві та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більше того, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачу у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Судом заслухані пояснення представників, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, встановив:

06 серпня 2008 року Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариство з обмеженою відповідальністю „Укргеостар” уклали договір купівлі-продажу (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобовязується передати у власність, а покупець зобовязується прийняти нежилі приміщення (обєкт продажу) загальною площею 338,60 кв.м., які находяться за адресою: м. Київ, вул. Воровського,51/16 (літера „А”) і зобовязується сплатити за них грошову суму, визначену цим договором.

06.08.09 Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. та у відповідності до ст. 210 ЦКУ зареєстрований у реєстрі за № 2367.

Покупець, відповідно до п.1.2 Договору, зобовязується прийняти обєкт продажу і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі, та пройти державну реєстрацію права власності на приміщення.

При цьому Сторони у Договорі обумовили, що право власності на Обєкт продажу переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного обєкта приватизації (п. 1.5 Договору), яка відповідно до п. 1.7 Договору становить 2680 274,40 грн.

Покупець зобовязався, згідно з п.2.1 Договору, внести 2680 274,40 грн. за обєкт продажу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.

Передача Обєкту продажу продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом прийому-передачі встановленого зразка, що підписується сторонами у триденний термін після повної слати вартості придбаного обєкту продажу (п.3.1 Договору).

Кожна сторона за Договором зобовязується виконувати свої обовязки належним чином (п. 4.1 Договору).

Проте, за твердженням Позивача, Відповідач (як покупець за договором) порушив взяті на себе зобовязання щодо сплати вартості придбаного обєкту продажу, яка становить 2680 274,40 грн., у звязку з чим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 2680 274,40 грн.

13.10.08 Позивач звернувся до Відповідача з листом-попередженням № 7/9-287-008/58 стосовно сплати заборгованості у сумі 2680 274,40 грн. та неустойки відповідно до встановлених законодавством вимог. При цьому Позивач попередив про можливість звернення до суду з вимогою розірвання укладеного Договору. Проте ця вимога, за твердженням Позивача, залишилась Відповідачем без належного реагування.

Таким чином, спір по справі виник з причини порушення Відповідачем договірних зобовязань, що передбачені п. п. 2.1, 4.1 Договору. Це стало підставою для звернення Позивача до суду з вимогою розірвання Договору купівлі-продажу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Сторони є вільними в укладенні Договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначалось вище, Відповідач згідно з п. 4.1 Договору зобовязався виконувати свої обовязки належним чином, зокрема, щодо внесення 2680 274,40 за обєкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору (п.2.1 Договору).

Строк виконання зобовязання, що передбачене п. 2.1 Договору, закінчився 04.09.08.

Таким чином, на підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобовязання що передбачені п. 2.1 Договору. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду справи у судовому засіданні Відповідач зобовязання по сплаті 2680 274,40 за обєкт продажу згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.

У разі невиконання однією із сторін умов договору та із врахуванням ч.8 ст.23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” він може бути розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду (п. 11.3 Договору).

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із врахуванням вимог ст.32 ГПК України суд взяв до уваги пояснення представника Позивача та витяг з рішення Шевченківської районної у м. Києві ради про бюджет району на 2008 рік, у якому визначається загальний обсяг доходів бюджету Шевченківського району м. Києва на 2008 рік, де передбачено надходження від відчуження майна, що перебуває у комунальній власності району.

На підставі вказаного вище суд прийшов до висновку, про істотне порушення Відповідачем Договору, а відтак, про розірвання Договору купівлі-продажу.

У разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються (ч.2 ст. 653 ЦК України). Якщо договір розривається у судовому порядку, зобовязання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (ч.3 ст.653 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, згідно зі ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 44 ГПК України Позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 338,60 кв.м., які находяться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 51/16 (літера „А”), що укладений між Управлінням з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргеостар”.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргеостар” (Україна, 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26, код ЄДРПОУ 35922459) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення) на користь Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва (01030, м. Київ, б-р. Шевченка, 26/4 р/р 35418001002508) державне мито у розмірі 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.), витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. (сто вісімнадцять грн. нуль коп.).

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 17.03.2009