Ухвала суду № 55837871, 16.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2016 рокусправа № 804/7238/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу комунального підприємства «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 року у справі №804/7238/15 за адміністративним позовом комунального підприємства «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області до управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області про зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області в якому, з урахуванням уточнень, просило:

-визнати неправомірними дії пенсійного органу щодо проведення внутрішнього аудиту пенсійної справи ОСОБА_1, а його результати недійсними;

- визнати неправомірними дії Відповідача щодо визначення датою досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку 23.07.2016 року;

- визнати неправомірними дії пенсійного органу щодо визначення періодом проведення розрахунку відшкодування комунальним підприємством «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області фактичних витрат на виплату та доставку пенсій громадянці ОСОБА_1 періоду з 24 січня 2009 року по 23 липня 2016 року включно;

- визнати неправомірними дії Відповідача щодо нарахування комунальному підприємству «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області заборгованості у розмірі 72855,14 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії громадянці ОСОБА_1;

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28.08.2015 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Комунальне підприємство «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач, як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якої вийшов на пенсію, зобовязаний відшкодовувати пенсійному органу фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне страхування» (далі Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування зокрема є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст.2 Закону України № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійне та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Зазначена позиція також кореспондується з позицією Верховного Суду України, яка відображена у постанові від 17.12.2013 року.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що пенсійним органом було сформовано та направлено на адресу Позивача лист від 07.08.2015 року №3719/02/16 про погашення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій, яким підприємство було повідомлено, що станом на 01.08.2015 року у нього наявна заборгованість у розмірі 72855.14 грн.

Зазначена сума грошового зобовязання була нарахована підприємству внаслідок несплати належного відшкодування на доставку та виплату пенсії ОСОБА_1, яка у період з 24.07.1978 року по 01.03.1995 року працювала в Солонянській районній друкарні, що підтверджується довідкою Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Солонянська друкарня» №19 від 08.12.2008 року.

Між тим, у своїх поясненнях Позивач наголошує, що нарахування йому зазначеної суми заборгованості є безпідставним та суперечить приписами чинного законодавства, оскільки він був зареєстрований 21.01.1998 року і не є правонаступником Солонянської районної друкарні, де працювала пенсіонер.

Однак, як вбачається з наказу КП «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради №2 від 18.01.1998 року, розпорядженням голови Дніпропетровського обласної ради від 12.01.1998 року №8-р було перейменовано Солонянську районну друкарню в обласне комунальне підприємство «Солонянська друкарня».

Також, як вбачається з п.9.5. статуту Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Солонянська друкарня», затвердженого розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради від 12.01.1998 року №8-р та перереєстрованого Солонянсько районною державною адміністрацією на підставі голови райдержадміністрації від 21.01.1998 року №33-р, Дніпропетровське обласне комунальне підприємство «Солонянська друкарня» є правонаступником Солонянської районної друкарні, яка діяла на підставі статуту вищевказаного підприємства, зареєстрованого Солонянською районною радою народних депутатів, рішення від 03.02.1991 року.

В подальшому, на підставі рішення Солонянської районної ради від 05.07.2012 рокут №65-19/VI був затверджений статут Комуналнього підприємства «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області, пунктом 1 якого було визначено, що цей статут є новою редакцією статуту Дніпропетровського обласного підприємства «Солонянська друкарня», затвердженого розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради від 12.01.1998 року №8-р та перереєстровано ріщенням голови Солонянської райдержадміністрації від 21.01.1998 року.

Аналіз зазначених обставин у сукупності свідчить про те, що Дніпропетровське обласне комунальне підприємства «Солонянська друкарня» є правонаступником Солонянської районної друкарні та було створено внаслідок реорганізації останнього.

Приписами п.п.6.2, 6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Отже, виходячи з зазначеного, у Позивача наявний обовязок по відшкодуванню пенсійному органу витрат на доставку та виплату пенсій по пенсіонеру ОСОБА_1, що свідчить про обґрунтованість нарахування Відповідачем відповідних грошових зобовязань.

Щодо протиправності проведення Відповідачем внутрішнього аудиту пенсійної справи ОСОБА_1, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п.п.4, 6 п.4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань:

- забезпечує ведення в районі (місті) реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування (далі реєстр застрахованих осіб), своєчасне внесення відомостей до нього та їх використання, контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб, та автоматизовану обробку інформації;

- здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (далі страхові внески) та інших платежів.

Згідно положення «Про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України» електронна пенсійна справа - сукупність інформації, яка обробляється на базі централізованих інформаційних технологій у формі електронних даних для забезпечення призначення/перерахунку та виплати пенсій, формується та ведеться відповідно до вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронний цифровий підпис та Про захист персональних даних, включаючи обовязкову інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; іншу інформацію, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи.

Діюча інформаційна система Пенсійного фонду України охоплює такі підсистеми: автоматизоване робоче місце обліку сплати страхових внесків (АРМ ОССВ), автоматизовані системи обліку пенсійних даних (АСОПД-КОМТЕХ), центральне сховище обліку сплати страхових внесків (ЦС ОССВ) та система персоніфікованого обліку внесків (СПОВ), що дає змогу автоматизувати кожне робоче місце.

Автоматизована система оброблення пенсійної документації на базі комп'ютерних технологій (АСОПД/КОМТЕХ-W).

Проекти забезпечують автоматизацію процесів призначення, перерахунку, нарахування пенсій, допомоги, компенсаційних виплат тощо, масові перерахунки, формування документів з виплати, бухгалтерської та статистичної звітності в органах Мінпраці, ПФУ на базі діючих законодавчих та нормативних актів України.

АСОПД/КОМТЕХ, АСОПД/КОМТЕХ-W функціонують в районних (міських), обласних управліннях соціального захисту та Пенсійного фонду України.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, на виконання покладених на пенсійний орган завдань та використовуючи механізм внутрішнього аудиту, пенсійним органом було встановлено розбіжність внесеної інформації до бази даних АСОПД-КОМТЕХ та пенсійною справою по пенсіонеру ОСОБА_1, а саме при занесені інформації до автоматизованої бази даних АСОПД-КОМТЕХ було допущено описку (помилку) при визначенні статті роботи за списком №2 працівник пенсійного органу вказав «робота за списком №2 ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», замість « п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право на пенсію відповідально до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 року і після цієї дати не працювала на даних роботах.

Однак, як свідчать встановлені обставини справи та дані пільгової довідки ОСОБА_1 від 08.12.2008 року, пенсіонер працювала на роботах передбачених Списком №2 по 01.03.1995 року, що свідчить про відсутність підстав для призначення їй пільгової пенсії на підставі ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та обґрунтованості внесення змін до бази даних АСОПД-КОМТЕХ.

Отже, підстави для визнання протиправним проведення внутрішнього аудиту пенсійної справи ОСОБА_1 неправомірними, а його результати недійсними відсутні.

Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними вимоги Позивача стосовно визнання протиправними дії пенсійного органу щодо визначення датою досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку 23.07.2016 року з огляду на наступне.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року.

Як свідчать встановлені обставини справи, ОСОБА_1 народилась 23.01.1959 року.

Отже, за приписами чинного законодавства, пенсія за віком їй має бути призначена у віці 57 років 6 місяців, яке відповідно буде 23.07.2016 року.

Таким чином, виходячи з зазначених обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 року у справі №804/7238/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:Ю.М. Дадим

Суддя:С.А. Уханенко

Суддя:І.Ю. Богданенко