Постанова № 55837036, 01.02.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01 лютого 2016 року Справа № 814/3963/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом

Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара», вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, 54001

до відповідача

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС, вул. Чкалова, 20/9, м. Миколаїв, 54017

про

скасування рішення від 14.08.2008р. №00009736/0,

в с т а н о в и в:

Позивач, Державне підприємство «Суднобудівний завод імені 61 комунара», звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі – відповідач, СДПІ) № 00009736/0 від 14.08.2008 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що висновки відповідача щодо порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, викладені в Акті перевірки, не відповідають вимогам діючого законодавства, отже податкове повідомлення-рішення № 00009736/0 від 14.08.2008 року підлягає скасуванню.

Відповідач та прокурор в судовому засіданні позов не визнали. У письмових запереченнях відповідач зазначає, що в ході перевірки Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара» було встановлено перевищення граничного терміну (90 календарних днів) поставки товарів по імпортним контрактам №13450-Fire .INS-48 від 26.11.2005р., №ЕDG-48 від 02.11.2005р., №1148-рumр-1 від 02.11.2005р., №48-РМ від 26.11.2005, №КМW 694 від 08.07.2005р., №48-bоі1 від 26.11.2005р., №13450-F.О.SЕР-48 від 26.11.2005р., №1148-рump-2 від 02.11.05 №135450-МЕ-1148 від 18.10.04 №13450-1148-SR від 07.07.05 що є порушенням ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» №185/94 від 23.09.1994 року. Тому прокурор та відповідач вважають, що рішення № 00009736/0 від 14.08.2008 року є правомірним та в задоволені позову належить відмовити.

В судовому засіданні представник позивача та прокуратури заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача проти заявлених клопотань заперечував.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

СДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірки ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства та інших питань згідно чинного законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складено Акт № 606/36/14313240 від 01.08.2008 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» № 185/94 від 23.09.1994 року.

На підставі Акту № 606/36/14313240 від 01.08.2008 року СДПІ було оформлено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00009786/0 від 14.08.2008 року, яким ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара» нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 8002514,44 грн.

Суть порушень, відповідно до Акту перевірки, полягають у наступному:

- при виконанні контракту від 02.11.2005 року № ЕDG-48, 29.12.2005 року був здійснений платіж на суму 65000 євро, строк розрахунку, відповідно до ліцензії НБУ № 632 від 20.07.2006 р. становив 31.05.2006 року, відповідно до штампу Ягодинської митниці на СМR1 від 15.05.2006 р., та на інвойсі № 1018641 від 11.05.06 дата перетинання товару кордону України - 17.05.2006 року;

- при виконанні контракту від 02.11.2005 pоку № 1148-pump-l, 29.12.2005 pоку був здійснений платіж на суму 93429 євро, строк розрахунку відповідно до ліцензії НБУ № 619 від 20.07.2006 року становив 31.07.2006 року, відповідно до штампу Миколаївської митниці на інвойсі № 1148-pump-l від 15.08.2006 року дата перетину товаром митного кордону України - 28.08.2006 року;

- при виконанні контракту від 26.11.2005 pоку № 48-РМ 29.12.2005 року був здійснений платіж на суму 110000 євро, відповідно до ліцензії НБУ № 622 від 20.07.2006 року граничний строк розрахунку був встановлений 31.11.2006 p., відповідно до штампу Ягодинської митниці на інвойсі №70046 від 30.10.06 дата перетинання товаром кордону 13.11.2006 pоку;

- при виконанні контракту від 26.11.2005 року № 48-boit, 29.12.2005 року був здійснений платіж на суму 222345 євро, граничним терміном надходження товару, відповідно до ліцензії НБУ від 21.07.2006 року № 631 - 30.11.2006 року, відповідно до штампу Ягодинської митниці товар вартістю 106820 євро перетнув кордон України 07.08.2006 року, а відповідно до штампу Ізмаїльської митниці товар вартістю 115525 євро перетнув кордон України 11.08.2006 року;

- при виконанні контракту від 26.11.2005 року № 13450-F.O.SEP-48, 29.12.2005 року був здійснений платіж на суму 167700 євро, відповідно до ліцензії НБУ № 624 від 20.07.2006 року граничний строк поставки товару становив 30.06.2006 року, відповідно до штампу Ізмаїльської митниці товар перетнув кордон України 12.07.2006 року;

- при виконанні контракту від 02.11.2005 року № 1148-рumр-2, 29.12.2005 року був здійснений платіж на суму 73574 євро, відповідно до ліцензії НБУ № 623 від 20.07.2006 р. граничний термін поставки товару 31.05.2006 p., відповідно до штампу Ягодинської митниці товар перетнув кордон України 27.05.2006 року;

- при виконанні контракту від 26.11.2005 року № 13450-FIRE.INS-48 «Раrос Export OY АВ», Фінляндія був здійснений платіж на суму 100 312,31 євро, граничний термін надходження товару становив 29.03.2006 року., відповідно до штампу на інвойсі №ED 1505138 від 18.01.06 на суму 21 346,72 євро, № ED 1505121 від 18.01.06 на суму 37 395,46 євро - перетин кордону відповідно до штампу Глухівської митниці - 27.01.2006 року; відповідно до штампу на інвойсі № ED 15055527 від 08.02.2006 року на суму 41 570,13 євро перетин кордону відповідно до штампу Глухівської митниці - 18.02.2006 року;

- при виконанні контракту від 26.11.2005 року № 13450-HERM.INS-48 фірма «UAB Раrос», Литва був здійснений платіж на суму 26686,04 євро, граничний термін надходження товарів становив 29.03.2006року. Товар на цю суму надходив частинами: на суму 4 630,61 євро товар перетнув кордон 22.03.2006 року (штамп Чернігівської митниці); на суму 9261,22 євро товар перетнув кордон 26.03.2006 року (штамп Чернігівської митниці); товар на суму 4 630,61 євро перетнув кордон 27.03.2006 року (штамп Чернігівської митниці); товар на суму 8183,6 євро перетнув кордон 09.04.2006 року (штамп Чернігівської митниці);

- при виконанні контакту від 07.07.2005 року №13450-1148-SP «Albe Trading&Consulting GmbH», Germany був здійснений платіж на суму 211 000 дол. США, граничний термін надходження товару 29.03.2006 року. Відповідно до штампу Глухівської митниці на залізничній дорожня - транспортній накладній № 404704 дата перетину кордону 30.03.2006 року;

- при виконанні контракту від 18.10.2004 року № 135450-МЕ-1148, 29.12.2005 року був здійснений платіж на суму 1096000 євро, відповідно ліцензії НБУ № 678 від 03.08.2006 року граничний строк ввезення товару 30.09.2006 року.

Одночасно з цим, при виконанні контракту від 08.07.2005 року № KMW 694, 29.12.2006 року був здійснений платіж на суму 155436,63 євро, граничний строк розрахунку відповідно до ліцензії НБУ № 621 від 20.07.2006 року становив 30.11.2006 року, відповідно до штампу митниці товар, що поставлявся частинами відповідно до цього контракту, перетнув митний кордон України 15.05.2006 року (на суму 12205,76 євро) та 20.02.2007 року (на суму 143230,86 євро), але в Акті перевірки про це не зазначено.

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Позивач отримав необхідні ліцензії, відповідно до яких були встановлені строки поставки. Як зазначається в самому Акті перевірки, який був складений Відповідачем, по всім контрактам (крім контракту від 18.10.2004 року № 135450-МЕ-1148) товар був поставлений на територію України. Про це свідчать штампи митниць на інвойсах та СМІІ, які оформлювались на прикордонних митницях.

В той же час товар було постановлено на митну територію України з порушенням строків, передбачених Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Отже, суд погоджується із позицією відповідача, що позивачем було порушено порядок розрахунків в іноземній валюті по вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактам в частині строків відстрочення поставки після здійснення авансового платежу.

В той же час, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції по даній справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду в ухвалі від 29.09.2015 року відзначила, що пеня, передбачена статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою за своєю юридичною сутністю, а тому згідно зі ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції, в даному випадку, могли бути застосовані до позивача протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення ним правил здійснення господарської діяльності. У зв’язку з цим суд касаційної інстанції зазначив, що судам слід встановити правомірність застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій.

Відповідно до частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких судом касаційної інстанції скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Аналізуючи вказані норми законодавства, суд констатує, що відповідно до статті 250 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскарженого рішення про застосування штрафних фінансових санкцій), адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Однорічний строк для покладення на позивача адміністративно-господарських санкцій відповідно сплинув: по контракту від 02.11.2005 року № ЕDG-48 - 02.06.2007 року; по контракту від 02.11.2005 pоку № 1148-pump-l - 02.08.2007 року, по контракту від 26.11.2005 pоку № 48-РМ - 02.12.2007 року, по контракту від 26.11.2005 року № 48-boit - 02.12.2007 року, по контракту від 26.11.2005 року № 13450-F.O.SEP-48 - 02.07.2007 року; по контракту від 02.11.2005 року № 1148-рumр-2 - 02.06.2007 року, по контракту від 26.11.2005 року № 13450-FIRE.INS-48 - 31.03.2007 року, по контракту від 26.11.2005 року № 13450-HERM.INS-48 - 31.03.2007 року, по контакту від 07.07.2005 року №13450-1148-SP – 31.03.2007 року, по контракту від 18.10.2004 року № 135450-МЕ-1148 - 02.10.2007 року; по контракту від 08.07.2005 року № KMW 694 - 02.12.2007 року.

В той же час рішення про накладення на позивача відповідної адміністративно-господарської санкції було прийняте відповідачем лише 14.08.2008 року (т. 1 а.с. 18), тобто з пропуском строку для притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності, що підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00009736/0 від 14.08.2008 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.