Постанова № 55836655, 04.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 р. Справа № 804/16005/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках при Дніпропетровському обласному військовому комісаріаті про зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках при Дніпропетровському обласному військовому комісаріаті (далі Комісія), в якому просить зобовязати відповідача видати фінансову довідку за період роботи в зоні відчуження в період ліквідації ядерних аварій на обєктах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2012 №685 «Про затвердження Типового положення про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках» відмовлено у видачі фінансової довідки за період роботи в зоні відчуження в період ліквідації ядерних аварій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_2 проходив військову службу з 1976 по 1988 роки на Військово-морському флоті СРСР на різних посадах. З 20.11.1981 по 23.12.1988 року проходив військову службу у в/ч 95051, що дислокувалась на півострові Камчатка.

22 січня 1990 року ОСОБА_2 був звільнений з військової служби за ст. 59 пункту "В" (зі скороченням штатів).

29 листопада 2012 р. рішенням Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за пропозицією голови ради Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», позивачу було визначено статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі довідки Філіалу Центрального військово-морського архіву на Тихоокеанському флоті МРОФ від 14.05.2012 №2375 щодо безпосередньої участі по ліквідації наслідків ядерних аварій в 1985-1987 роках та віднесено до категорії 2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.1992р. №674 «Про затвердження Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

16.04.2014 року позивачу було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).

Судом також встановлено, що 22.05.2014 р., 25.07.2014 р., 06.04.2015 р., 15.06.2015 р., 23.07.2015 р., 03.08.2015 р., 25.08.2015 р. позивач особисто та через Саксаганський районний військовий комісаріат м. Кривого Рогу звертався до Дніпропетровського військового комісаріату із заявами про видачу Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках та надавав документи, визначені Постановою КМ України від 16.07.2012 р. № 685.

На звернення позивача до Дніпропетровського військового комісаріату останнім були надані відповіді від 08.05.2014 р., 12.06.2014 р., 07.05.2015 р., 02.06.2015 р., 14.09.2015 р. в яких розяснено порядок подачі документів для видачі Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), а також повідомлено про те, що після надання документів відповідно до встановленого переліку, регіональною комісією буде розглянуто питання про видачу Довідки.

В подальшому, на виконання Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 року, якою зобовязано Регіональну комісію з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках при Дніпропетровському обласному військовому комісаріаті розглянути звернення ОСОБА_2 від 23.07.2015 р. та 03.08.2015 р. щодо надання довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках та вирішити питання у відповідності до норм діючого законодавства, Комісією відмовлено у видачі довідки, що підтверджується протоколом №1 від 19.11.2015 року.

Так, Комісією зазначено, що позивачем не надано документу, який підтверджує ліквідацію військової частини без правонаступника.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають право захищати у відповідних державних, судових органах свої законні інтереси.

У зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності з 1 січня 2012 року, у позивача виникло право на перерахунок пенсії, відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого даною постановою.

Питання про видачу Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2012 №685 «Про затвердження Типового положення про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках» (далі - Положення), яким передбачено створення регіональних комісій при військових комісаріатах та їх повноваження.

Так, на розгляд Регіональній комісії надається визначений перелік документів, що відображений в пункті 8 Положення, а саме до заяви додаються копії:

перереєстрованого посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та вкладки (із предявленням оригіналів);

розрахункової книжки (грошового атестата) осіб рядового і начальницького складу, трудової книжки особи, роздаткових відомостей про виплату грошового забезпечення або картки розрахунка виплати грошового забезпечення за основним місцем служби військовослужбовців, інших даних про нарахування грошового забезпечення (за наявності). У разі відсутності зазначених документів подається завірений в установленому порядку витяг з особової справи про присвоєні військові (спеціальні) звання і проходження військової служби;

довідки про періоди несення служби (виконання робіт), виданої військовою частиною (підприємством) або Галузевим державним архівом Міноборони, - для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, довідки Галузевого державного архіву CБУ, довідки інших галузевих архівів та архівів територіальних органів центральних органів виконавчої влади, центральних архівів та їх філій, Міністерства оборони Російської Федерації, витягу з журналу обліку виїздів у зону відчуження, в яких зазначаються дні виїзду на обєкти (в населені пункти) зони відчуження;

колективного договору або положення про оплату праці та преміювання, що були чинними на підприємстві у відповідний період (із зазначенням умов, показників та розмірів преміювання (у відсотках та карбованцях), умов та режиму роботи підприємства та заявника (із зазначенням змін, підсумованого обліку робочого часу та облікового періоду - місяць, квартал тощо) та фактичної оплати праці, наказів по підприємству, інших документів заявника;

особового рахунка, табуляграми з планом рахунків (розшифрованими кодами) або довідки підприємства про фактично виплачену в 1986-1990 роках заробітну плату в зоні відчуження, у тому числі за її складовими (збережений середній заробіток, премії тощо), із зазначенням суми та дати виплати (за наявності);

табеля обліку робочого часу заявника в зоні відчуження або шляхового листа (за наявності), що засвідчені печаткою підприємства, в складі якого виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якому зазначено період, фактично відпрацьований у зоні відчуження заявником;

довідки, наказу чи іншого документа із зазначенням суми заробітної плати (грошового забезпечення), донарахованої заявникові за період до 1 січня 1991 р. і після 1 січня 1991 р. (за наявності). Зазначені документи є підставою для проведення перерахунку заробітної плати (грошового забезпечення).

Таким чином, з огляду на надані позивачем документи, ним дотримано п.8 Положення, що і підтверджується протоколом Комісії від 19.11.2015 року.

Посилання Комісії на те, що позивачем не надано документу, який підтверджує ліквідацію військової частини без правонаступника, судом не приймаються, оскільки згідно переліку, який додається до заяви, такого документу не передбачено, а п.7 Положення передбачено, що Центральна і регіональна комісії мають право отримувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, військових частин та інших військових формувань, органів та підрозділів внутрішніх справ, цивільного захисту інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань.

згідно пп. 9, 10 Положення за результатами опрацювання поданих заявником документів регіональна комісія у місячний строк з дати реєстрації заяви приймає рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення). Рішення регіональної комісії оформлюється протоколом, який підписується її головою та присутніми на засіданні членами. Форма довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) встановлюється Мінсоцполітики. Довідка про заробітну плату (грошове забезпечення) видається протягом пяти робочих днів після підписання протоколу засідання комісії територіальним органом міністерства або регіональним органом СБУ та відповідним військовим комісаріатом, при яких утворено регіональну комісію, завіряється печаткою і є підставою для розгляду органами Пенсійного фонду України питання проведення перерахунку пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати протокол від 19 листопада 2015 року №1 засідання Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках при Дніпропетровському обласному військовому комісаріаті, в частині відмови позивачу у видачі довідки про грошове забезпечення під час служби в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Зобов'язати Регіональну комісію з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках при Дніпропетровському обласному військовому комісаріаті видати позивачу довідку про грошове забезпечення під час служби в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1