Ухвала суду № 55836318, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2016 р. м. Київ К/800/46012/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Сіроша М.В.

за участю:

секретаря судового засідання Чайки О.С.

представника позивача Бєлашка О.О.

представника відповідача Галика О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013

у справі №826/4011/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Росавто» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Росавто») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 №0000152308.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2013 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем на підставі направлень від 22.11.2011 №3361/23-08, №3362/23-08, №3364/17-05, №3365/22-02, №3363/23-10, №3366/17-03 була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Росавто» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 03.01.2012 №3/23-08/30929127.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на загальну суму 8218 379,00 грн., в тому числі по періодам: за 2 квартал 2011 року на суму 7765238,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року на суму 8218379,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 №0000152308, яким встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8218379,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем було допущено порушення податкового законодавства, тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами і доповненнями; далі по тексту - Закон №334/94-ВР), що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 статті 4 цього Закону на: - суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; - суму амортизаційних відрахувань,нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі по тексту - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Статтею 6 Закону №334/94-ВР встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, норми розділу III (Податок на прибуток підприємств) Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону.

Зокрема, було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010.

У 1 кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням 1 кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням Закону №334/94-ВР, відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами 1 календарного кварталу.

Починаючи з 2 кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом вірно зазначено, що дане застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України передбачають, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 у разі законності формування таких збитків, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Негативні наслідки для платника податків можуть виникнути лише у тому випадку, якщо у 1 кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації 2 кварталу 2011 року.

Судом вірно зазначено, що відповідно до положення пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що висновки відповідача про те, що у зв'язку із вступом у силу розділу III Податкового кодексу України з 01.04.2011 та з огляду на відсутність у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається є хибними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при подачі податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) визначив суму в розмірі 9091100,00 грн., яка сформована на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону №334/94-ВР.

Законність ведення ТОВ «Росавто» податкового обліку валових витрат, в тому числі за періоди виникнення вищевказаного від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року податковим органом не спростовується, а заперечується лише сам факт віднесення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2010 рік до суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, яка фактично є невід'ємною частиною суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року.

Окрім того, в якості доказів формування від'ємного значення за результатами діяльності підприємства у попередніх податкових періодах позивач надав суду первинні та інші документи, а саме, копії договорів, додаткових угод, оригінали банківських виписок тощо. Також, як доказ законності формування від'ємного значення у 2 кварталі 2011 року позивач подав суду копії декларацій з податку на прибуток підприємств за 1 та 2 квартали 2011 року. Таким чином, збитки минулих років є складовою частиною від'ємного об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 року, в зв'язку з чим при його перенесенні в витрати 2 кварталу 2011 року вони перестають бути минулорічними збитками.

Таким чином, суд дійшов до вірного висновку, що у позивача наявні всі правові підстави для формування рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року за рахунок рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є неправомірним та необґрунтованим.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки, апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини 1 статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2013.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.В. Сірош