Постанова № 55834066, 10.02.2016, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/18448/15-а

пр. № 2-а/759/32/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого- судді Петренко Н. О.

при секретарі Рагімовій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва призначити йому пенсію відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років як особі, що працювала у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів з моменту звернення до відповідача про призначення такої пенсії, а саме з 03 серпня 2012 року. Мотивує свої вимоги тим, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії з 09.07.2012р., у зв`язку з досягненням 50-річного віку має право виходу на пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як особа, що працювала у зоні відчуження з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів. 28.01.2013р. позивач одержав відповідь на свою заяву від відповідача, в якій зазначено, що підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах немає.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач не надав достатніх доказів для призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме позивачем надано первинні документи, в яких не зазначено період роботи, кількість днів роботи в зоні ЧАЕС, деякі довідки не підписані та не завірені печаткою, для перевірки не були надані оригінали маршрутних листів, інформація для регістра на гр. ОСОБА_1, анкета для маршрутного листа. Нарахування заробітної плати за виконання роботи в зоні відчуження проводиться лише на підставі первинних документів, які підтверджують періоди роботи в зоні відчуження із зазначенням населених пунктів та кількості робочих годин щоденно в зоні відчуження (табель обліку робочого часу, особові рахунки з розшифровкою кодів виплат того часу, шляховий лист, тощо), завірені організацією в складі якої особа працювала в зоні відчуження (відповідно до листа Міністерства праці України «Про оплату праці громадян, які виконували роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС в зоні відчуження в 1986-1990 роках» від 24.04.1997р. № 06-1695). Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Умови призначення і виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років, а учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії, що підтверджується посвідченням виданим на ім'я позивача серія НОМЕР_1 від 18.12.2014р.

На заяву позивача від 03.08.2012р. № 485/11626 Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва листом від 28.01.2013 року за № 147/8-П відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з тим, що позивачем не надано документального підтвердження кількості днів перебування в зоні ЧАЕС та відомості, на підставі яких була видана довідка про період перебування в м. Припять.

У відповідь на звернення позивача Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві відмовило в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, оскільки документи, які містяться в пенсійній справі позивача, не підтверджують роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС протягом 5 днів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами. Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на території радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Відповідно до довідки № 03/421 від 10.07.2012р. Публічного акціонерного товариства «Укргідроспецбуд» ОСОБА_1 працював на Київській автобазі спеціалізованого тресту «Укргідроспецбуд» водієм автомобіля в період з 26.03.1986р. по 26.03.1987р. ОСОБА_1 брав участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986р.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 01.12.1986р. було премійовано за дострокове та якісне виконання робіт по будівництву об`єктів в зоні Чорнобильської АЕС.

24.11.1986р. ОСОБА_1 премійований за зразкове виконання робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до вимог чинного законодавства (Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-11 «Про затвердження Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, визначеного Законом України «Про соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особи повинні надати: посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про його перереєстрацію, дату її проведення; довідку форми 122 (за установленою формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питань № 122 від 09.03.1988 року).

Проте, у разі неможливості подання довідки за формою №122 для призначення пенсії надаються інші первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу тощо. Вказана позиція узгоджується із змістом п.7 п.п. «ґ» постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. N22-1 (в редакції станом на 15.10.2009р.), згідно з якою замість довідки про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N122, можуть надаватись довідки архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС тощо.

З аналізу викладених норм вбачається, що первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження при призначенні пенсій на пільгових умовах, надаються за відсутності посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про його перереєстрацію, дату її проведення. В матеріалах справи факт роботи позивача підтверджується наступними доказами: довідка № 9/221 від 21.12.1992р. Спеціалізованого орендного підприємства «Укргідроспецбуд», дублікат довідки № 5116 (18/3-3478), довідка Київської автобази № 9/46 від 18.09.1990р., маршрутні листи за липень, вереснь 1986р., інформація для регістра від 07.11.2000р., анкета до маршрутного листа від 07.11.2000р., наказ Київської автобази № 131 від 23.08.1986р., наказ № 173 від 24.11.1986р., розрахунок доплат водіям за роботу по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, наказ № 184 від 01.12.1986р., довідка ПАТ «Укргідроспецбуд» № 03/421 від 10.07.2012р., копія трудової книжки позивача, копія перепустки від 12.09.1986р..

Отже, з урахуванням наявності в матеріалах справи у позивача раніше досліджених документів для призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, визначеного Законом України «Про соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які підтверджують час його відрядження в зону відчуження ЧАЕС і що він був зайнятий на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії, є достатніми для призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.06.2015р.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З моменту настання права на призначення пенсії на пільгових умовах, тобто з 03.08.2012р. по 31.05.2015р. суд залишає без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду. Позивач знав про його порушене право з 28.01.2013р., але не звертався за його захистом до суду та не просить поновити строк для його звернення.

Відповідно до ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень і зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Згідно зі ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва підлягає задоволенню частково.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 46 Конституції України, ст. ст. 15, 46, 49, 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 9, 69-71, 99, 158-163, 185-187, 254 КАС України, суд-

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва незаконними.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громалян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років як особі, що працювала в зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986р. незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986р. по 31.12.1986р. - не менше п`яти календарних днів з 01.06.2015р.

Залишити без розгляду позовні вимоги в частині призначення пенсії позивачу з 03.08.2012р. по 31.05.2015р.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: