Ухвала суду № 55828824, 09.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 р.Справа № 820/11263/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2015р. по справі № 820/11263/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Слобода"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Слобода" звернулось до суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 04.11.2015 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцем Західної ОДПІ ГУ ДФС в у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПрАТ "Слобода" у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування за серпень 2015 р. При цьому дійшовши до висновку про протиправність формування сум бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2015 р., відповідач виходив з того, що позивачем протиправно не нараховано суму податкових зобовязань у відповідному звітному періоді, оскільки необоротні активи не використовуються в операціях в межах власної господарської діяльності ПрАТ "Слобода" з причин не введення в експлуатацію обєктів будівництва та їх держаної реєстрації, як нерухомого майна, що призвело до незаконного заявлення сум до бюджетного відшкодування у серпні 2015 року.

За результами камеральної перевірки складено акт від 21.10.2015 року № 418/20-33-15-02-07/22677163.

На підставі вище зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення рішення: від 04.11.2015 р. № НОМЕР_1 про зменшення ПрАТ "Слобода" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2015 р. у розмірі 129 942,00 грн. та штрафні санкції на суму 64 971,00 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ НОМЕР_3 від 17.09.2015 р.); від 04.11.2015 р.: № НОМЕР_2 про збільшення ПрАТ "Слобода" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 725,00 грн. та штрафні санкції на суму 5 862,50 грн.

Із даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Західної ОДПІ ГУ ДФС від від 04.11.2015 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є необґрунтованими та неправомірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Судовим розглядом встановлено, що ПрАТ "Слобода" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.08.1995 року, взято на облік в Західній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 226771620332).

ПрАТ "Слобода" подано до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 р. (№ НОМЕР_3 від 17.09.2015 р.) та розрахунок суми бюджетного відшкодування, сума, яку обчислено відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПКУ на момент подання податкової декларації, та яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 129 942,00 грн. (відображено у рядку 23.2 податкової звітності з ПДВ).

В ході камеральної перевірки відповідачем проведено перевірку даних податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 р. (№ НОМЕР_3 від 17.09.2015 р.) Під час опрацювання вказаної податкової звітності з ПДВ відповідачем використовувалась лише інформація комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби. Первинна документація ПрАТ "Слобода" за серпень 2015 р. податковим органом не досліджувалась.

Висновки акту перевірки від 21.10.2015 року № 418/20-33-15-02-07/22677163 податковий орган обґрунтовує тим, що обєкт незавершеного будівництва (офісну будівлю з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування, що розташована за адресою: м. Харків. вул. Ярославська, 8) позивач фактично не має можливості використовувати у своїй господарській діяльності (надавати в оренду власне майно), оскільки даний обєкт будівництва не набув статусу власного нерухомого майна до моменту введення його в експлуатацію та державної реєстрації.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок податкового органу в межах проведеної камеральної перевірки повністю протиправний, оскільки відповідачем під час проведення перевірки не були використані та досліджені первинні бухгалтерські документи ПрАТ "Слобода", на підставі яких та в порядку п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, платник податку сформував показники податкової звітності з ПДВ за перевірений період, а взятий до уваги лише акт Західної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 19.08.2015 р. № 174/20-33-15-01-09/22677163 про позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питання правомірності нарахування ПрАТ "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2015 р.

Судовим розглядом встановлено, що 16.02.2015 р. між ПрАТ "Слобода" (замовник) та ТОВ "СК СТС" (підрядник) укладений договір підряду № 16/02/15, згідно умов якого, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи з будівництва офісної будівлі з відділенням банку, фірмового магазину та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування. Роботи по даному договору проводяться за адресою: м. Харків. вул. Ярославська, 8, (далі за текстом обєкт).

Згідно п. 1.4. вказаного договору підряду № 16/02/15, з урахуванням додаткової угоди від 20.02.2015 р., сторонами визначено строки виконання робіт: початок лютий 2015 р., завершення грудень 2015 р. Виконання робіт з будівництва обєкту здійснюється поетапно (по мірі їх фактичного виконання). Відповідно до п. 10.1 договору підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р. приймання-передача замовником закінчених етапів робіт здійснюється відповідно до діючих нормативно-правових актів та умов договору на підставі актів приймання виконаних робіт, які можуть надаватися підрядником замовнику щомісячно.

Згідно договору підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р., додаткової угоди до вказаного договору підряду, графіка фінансування будівництва об'єкту від 16.02.2015 р. та змін до нього від 24.04.2015 р., акту приймання виконаних будівельних робіт № 6 та № 7 від 31.08.2015 р. за серпень 2015 р. (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2015 р. від 31.08.2015 р. (форма КБ-3), ТОВ "СК СТС" передано, а позивачем прийнято будівельно-монтажних робіт на загальну суму 499 296,31 грн., у т.ч. ПДВ 83 216,05 грн..

Банківські виписки від 13.08.2015 р. та від 18.08.2015 р. про безготівкове перерахування коштів у серпні 2015 р. на користь ТОВ "СК СТС" на загальну суму 850 000,00 грн., податкові накладні № 13 від 13.08.2015 р. на суму 550 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 91 666,67 грн. та № 20 від 18.08.2015 р. на суму 300 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50 000,00 грн., підтверджують, що ПрАТ "Слобода" включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2015 р.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "СК СТС" є належним субєктом господарювання, що пройшов реєстрацію у встановленому законом порядку та є юридичною особою, а також зареєстрований як платник податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 395036520300). ТОВ "СК СТС" має ліцензію на здійснення господарської діяльності, повязаної зі створенням обєктів архітектури, видану 27.01.2015 р. Державною архітектурною інспекцією України (серія АЕ № 525651) строком дії з 20.01.2015 р. по 20.01.2018 р. та дозвіл № 092.15.63 на проведення відповідних будівельно-монтажних робіт, виданий 19.02.2015 р. Територіальним управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області строком дії з 19.02.2015 р. по 18.02.2020 р.

З урахуванням досліджених доказів, судовим розглядом встановлено, що по мірі фактичного виконання робіт з будівництва об'єкту, підрядником (ТОВ "СК СТС") передані, а замовником (ПрАТ "Слобода") прийняті закінчені етапи будівельно-монтажних робіт, детальний опис яких наведений в актах виконаних робіт за серпень 2015 р. Такий порядок передачі та приймання робіт відповідає положенням договору підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р., а умови вказаного правочину кореспондуються з приписами ст. ст. 876, 882 Цивільного кодексу України, згідно яких власником результату виконаних робіт (обєкта будівництва) є замовник, тобто ПрАТ "Слобода", що зобовязаний негайно розпочати приймання у підрядника (ТОВ "СК СТС") виконані ним етапи робіт. Отже, посилання відповідача, що позивач не є власником отриманих будівельно-монтажних робіт із будівництва обєкту, не відповідають фактичним обставинам.

За даними бухгалтерського обліку позивача (бухгалтерська довідка № 112 від 02.12.2015 р.) суми витрат з будівництва об'єкту, відображені в бухгалтерському обліку ПрАТ "Слобода" на субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" як капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (тобто, як створення необоротних матеріальних активів).

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р., рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів".

Відповідно до абзацу 16 пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р., капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Згідно п. 48. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 561 від 30.09.2003 р., затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом).

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції по зарахуванню об'єктів капітальних інвестицій після введення в експлуатацію, що обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" кореспондується з рахунком 10 "Основні засоби".

Порядок формування податкового кредиту встановлений Податковим кодексом України, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. "б" п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм вказує, що платник ПДВ у відповідному звітному податковому періоді в результаті придбання товарів (послуг), будівництва (спорудження, створення) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) формує податковий кредиті із сум сплаченого ПДВ на підставі податкових накладних, оформлених та зареєстрованих у встановленому порядку та не залежить від того, чи почали ці послуги чи основні засоби використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом такого звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу, б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за серпень 2015 р. (№ НОМЕР_3 від 17.09.2015 р.) із відповідними додатками до неї, ПрАТ "Слобода" заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у розмірі 129 942,00 грн., який сформований за рахунок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по фактично сплаченому податку в даному періоді за придбані будівельно-монтажні роботи.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПрАТ "Слобода" мало право по незавершеним капітальним інвестиціям в необоротні матеріальні активи (незавершеному будівництву) формувати податковий кредит серпня 2015 р. та заявляти 129 942,00 грн. до бюджетного відшкодування.

Доводи відповідача стосовно виникнення права на податковий кредит та бюджетне відшкодування тільки після введення обєкта будівництва в експлуатацію та після набуття ним статусу нерухомого майна колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки питання прийняття в експлуатацію та державної реєстрації нерухомого майна не регулюється нормами Податкового кодексу України, а тому не впливає на податковий облік платника податку.

Правила податкового обліку та звітності не містять будь-яких обмежень стосовно прав платників податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість у звязку з обовязковим завершенням будівництва, введенням основних засобів (фондів) в експлуатацію та їх державної реєстрацією, як це зазначає відповідач в акті перевірки, оскільки таке обмеження не передбачено чинним податковим законодавством. Саме по собі будівництво (спорудження, створення) нерухомого майна передбачає певний процес у часі, а не вже як завершену стадію. У звязку з цим, відшкодування сум податку на додану вартість може мати місце і по незавершеним обєктам будівництва.

Колегія суддів також вважає необгрунтованими посилання податкового органу на порушення позивачем вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України з наступних підстав.

Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є обєктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналіз вказаної норми Податкового кодексу України свідчить про обовязок платника податку нараховувати податкові зобовязання тільки у разі, коли такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

Основним видом господарської діяльності ПрАТ "Слобода" є надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

Матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ "Слобода" орендує у Харківській міській раді земельні ділянки площами 0,0338 га, 0,0259 га та 0,0201 га, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 8.

Для будівництва обєкту позивачем в інспекції ДАКБ у Харківській області зареєстровано 22.05.2014 р. Декларацію про початок виконання будівельних робіт "Будівництво офісної будівлі з відділенням банку, фірмового магазину та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування" (№ ХК 083141420325). Оплата будівельно-монтажних робіт здійснюється за рахунок власних коштів ПрАТ "Слобода". Отже, з наведеного вбачається, що вищевказані необоротні активи (незавершене будівництво) призначені для використання в операціях в межах власної господарської діяльності позивача.

Оскільки вищевказані необоротні активи (незавершене будівництво) призначені для використання в операціях в межах власної господарської діяльності позивача, положення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України не застосовуються до господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "СК СТС".

Відповідачем не надано жодного іншого належного доказу про наявні у позивача порушення вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів дійшла висновку, що з боку ПрАТ "Слобода" порушень вимог п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України не мало місця, а відповідно завищення ПрАТ "Слобода" сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2015 року у розмірі 129 942,00 грн., заниження податок на додану вартість за серпень 2015 року у розмірі 11 725,00 грн. та у розмірі 141 666,00 грн. не відбулося.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення від 04.11.2015 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно правовим обґрунтуванням.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року відстрочено Західній об'єднаноій державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області сплату судового збору, до прийняття рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача.

Враховуючи, що за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача, оскаржувана постанова залишена без змін, судовий збір за подання апеляційної скарги урозмірі 3506,26 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2015р. по справі № 820/11263/15 залишити без змін.

Стягнути з Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Карла Маркса 30, м. Харків, 61053) на користь Державного бюджету судовий збір у розмірі 3506 (три тисячі п'ятсот шість) гривень 26 копійки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 15.02.2016 р.