Постанова № 55828719, 11.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2487/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря Скоріної Т.С.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (далі ТОВ «Миколаївобленерго») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі Южноукраїнська ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (далі ГУДКСУ у Миколаївській області) в якому просило:

-визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток та податку на прибуток в загальному розмірі 364 378,45 грн.;

-стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачені авансові внески з податку на прибуток та податок на прибуток в загальному розмірі 364 378,45 грн. (196 647,00 грн. + 167 731,00 грн.).

В обґрунтування позову зазначено, що незважаючи на вимогу, яка була адресована податковому органу, про повернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток та податку на прибуток, останній не повернув на поточні рахунки платника податків зазначені кошти.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав протиправною бездіяльність Южноукраїнської ОДПІ щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток та надмірно сплаченого податку на прибуток.

Стягнув з Державного бюджету України на користь ПАТ «Миколаївобленерго» надмірно сплачені авансові внески з податку на прибуток у розмірі 196 647,00 грн. та надмірно сплачений податок на прибуток у розмірі 167 731 грн. 45 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Южноукраїнська ОДПІ ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта та ГУДКСУ у Миколаївській області в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявилися, належним чином сповіщені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Зясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач та його відокремлені підрозділи щомісяця повинні сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У звязку з чим, протягом 2012-2014 років позивач сплачував податок на прибуток та авансові внески з цього податку.

Підтвердженням надмірно сплачених податків є надані позивачем платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи на загальну суму 364 378,45 грн. (а.с.13-33), а також акти Арбузинського відділення Южноукраїнської ОДПІ від 17 березня 2015 року № 318-14 та №320-14. Даними актами звірено розрахунки платника та встановлено наявність надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 196 647,00 грн. та 167 731,45 грн. відповідно (а.с.34-35).

ТОВ «Миколаївобленерго», в порядку ст.43 Податкового кодексу України, листом від 25 березня 2015 року № 01-17/840 звернулось до Южноукраїнської ОДПІ про повернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток та надмірно сплаченого податку на прибуток (а.с.36-37).

Жодних дій по поверненню надмірно сплаченого податку на прибуток та авансових внесків відповідачем в особі Южноукраїнської ОДПІ зроблено не було.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що дії Южноукраїнської ОДПІ щодо неповернення надмірно сплачених коштів носять протиправний характер, оскільки підстав для неповернення таких коштів, у тому числі наявність у позивача податкового боргу відсутні.

Вимоги в частині, що стосуються ГУДКСУ у Миколаївській області суд вважав безпідставними, оскільки з його боку відсутня будь-яка бездіяльність щодо неповернення позивачу надмірно сплачених податків.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань врегульовано ст. 43 Податкового кодексу України.

Алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентовано також Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року №882/1188 (далі Порядок взаємодії), який був чинний на час виникнення спірних відносин.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

За правилами пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України та п.7 Порядку взаємодії, положення якого перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом пяти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податковий орган, відповідно до п.8 Порядку взаємодії, несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

За змістом пункту 10 Порядку взаємодії, на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань у визначеному законодавством порядку.

Аналіз вищевикладених норм матеріального права свідчить про те, що повернення надміру сплаченого податку здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 43 Податкового кодексу України і Порядком взаємодії, на підставі заяви про повернення надміру сплаченого податку, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

При цьому, повернення помилково та/або надмірно сплачених податків з Державного бюджету України є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких податків.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд України в постановах від 16 вересня 2015 року та від 24 листопада 2015 року, які в силу частини першої статті 244-2 КАС є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить наведені норми права.

Таким чином, з урахуванням практики Верховного Суду України, позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених авансових внесків та податок на прибуток в загальному розмірі 364 378,45 грн. задоволенню не підлягає і висновок суду першої інстанції з цього приводу є помилковим, з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника податків.

Водночас, як зазначав Верховний Суд України в своїх постановах, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача в особі ДПІ, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача в особі ДПІ до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

Утім колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У даному випадку, за умови відсутності висновків контролюючого органу з зазначенням суми надмірно сплачених платежів, що підлягає стягненню з бюджету, правильним способом захисту є зобов'язання відповідача, в особі Южноукраїнської ОДПІ до виконання покладених на неї Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення надмірно сплаченого податку.

Частина 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Беручи до уваги відстрочення апелянту до винесення судового рішення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, на підставі ст.88 КАС України, він повинен бути стягнутий з Южноукраїнської ОДПІ у розмірі 5 359,20 грн.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновків із зазначенням суми надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток та податку на прибуток в загальному розмірі 364 378,45 грн., що підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Зобов'язати Южноукраїнську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок щодо надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 196 647,00 грн.

Зобов'язати Южноукраїнську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок щодо надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 167 731,45 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області судовий збір у розмірі 5 359 (пять тисяч триста пятдесят девять) грн. 20 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) 828011, рахунок отримувача 31212206781008, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова