Рішення № 55828233, 16.02.2016, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/1253/15-ц

Провадження №2/547/15/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання К.А.Вареник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 в смтСеменівка Полтавської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2015 ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до Семенівського районного суду Полтавської області із зазначеним позовом до ОСОБА_1, обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобовязань щодо повернення коштів за кредитним договором №490926836 від 11.11.2014, внаслідок чого на 09.10.2015 утворилася заборгованість 35331,22 грн. Також заявлено вимогу про стягнення сплачених позивачем 1218,00 грн судового збору.

У судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення (а.с. 21, 22).

Відповідач у судове засідання з'явилася, заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на тривалу відсутність роботи, доходу, необхідного для повернення коштів за кредитом, необхідністю витрачання значних коштів на лікування дитини і матері. Пояснила, що погашала заборгованість перед банком поки мала таку можливість. Наразі через незначний заробіток і утримання матері та малолітньої дитини не може повністю повернути кошти банку. Просила встановити, що має сплачувати банку по 500,00 грн щомісяця на погашення кредиту.

Ураховуючи зазначене та відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника позивача.

Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Між позивачем, як позичальником, і відповідачем, як банком або кредитором, укладено кредитний договір № 490926836 від 11.11.2014, відповідно до умов якого банк надав відповідачеві кредит 28197,90 грн для сплати відповідачем платежів на користь банку за раніше виданою банком відповідачеві платіжною карткою VISA, термін користування кредитом 60місяців, процентна ставка за користування кредитом фіксована 39,9% річних, дата остаточного повернення кредиту 12.11.2019, штраф 50,00грн за кожне допущене позичальником прострочення платежу, що триває від одного до чотирьох календарних днів, штраф 150,00 грн якщо прострочення платежу триває 5 і більше днів (а.с. 4-8).

Щомісячний платіж позичальника за кредитом визначено додатком № 1 до кредитного договору і складає 1090,85 грн (а.с.7).

Отже між позивачем і відповідачем укладено кредитний договір (далі Договір).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч.2 ст.10561ЦКУкраїни).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 550 ЦК України).

12.11.2014 позивач надав відповідачеві кредит 28197,90 грн, який перенесено на повернення заборгованості за договором про відкриття позичальникові раніше кредитної картки, на що вказано у виписці по особовим рахункам, сформованій 09.10.2015 (а.с. 12) та у пп. 2.4 п. 2 розділу № 1, п. 3 розділу № 2 Договору (а.с. 4, 5).

Згідно наданого банком розрахунку (а.с. 11) на 09.10.2015 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Договором на суму 35331,22 грн, що складається із 27877,17грн заборгованості за кредитним договором, 5853,56грн заборгованості по відсоткам, 0,00грн заборгованість по комісії, 1600,49 грн штраф, 0,00 грнпеня.

Відповідач не оспорив розрахунок. Судові не надано доказів на спростування неправильності та/або необґрунтованості складеного позивачем розрахунку. Відповідач надав судові копії квитанцій про сплату банку коштів (а.с. 38, 39), ствердив, що відповідні суми відображено у складеному банком розрахунку.

Відповідно до п. 15 розділу № 2 Договору (а.с. 5) банк має право в будь-якому разі вимагати, в тому числі у судовому порядку, дострокового виконання всіх зобовязань позичальника за Договором у випадку прострочення більш ніж на один місяць терміну сплати обовязкового платежу за кредитом.

За змістом ст.ст. 1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини позики (кредиту), що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

17.10.2015 позивач надіслав відповідачеві вимогу про дострокове повернення кредиту (а.с. 13-15): на 15.10.2015 прострочення платежу складало 183 дні, загальна сума заборгованості 34750,00 грн; запропоновано у строк до 30 днів з дати отримання вимоги, але не пізніше 37 днів з моменту відправлення вимоги, достроково повернути кредит, проценти, штраф, пеню, звернутися до представника банку за додатковими консультаціями з питань погашення заборгованості, яка відповідачем не виконана.

Загальна сума сплачених відповідачем коштів на користь банку складає 4786,38 грн, остання сплата коштів за кредитом отримана банком 13.05.2015 у розмірі 1005,00 грн. (а.с.11), тобто відповідач прострочив більш як на один місяць термін сплати обовязкового платежу за кредитом (1090,85 грн).

На дату ухвалення судом рішення, судові не надано доказів повернення відповідачем кредиту у сумі, відмінній від 4786,38 грн, яка вказана у наданому банком розрахунку.

Ураховуючи зазначене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд робить висновок, що відповідачем порушено права позивача у частині неналежного виконання зобовязань за Договором, відповідач має заборгованість за Договором, яку не сплачує в добровільному порядку.

Обраний позивачем спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів відповідає ч.2ст.16ЦКУкраїни, а тому визначена сума заборгованості 35331,22 грн. підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку.

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду частинами по 500,00 грн. щомісяця, оскільки це порушуватиме права позивача у т.ч. супечитиме встановленому Договором графіку платежів. Суд зазначає, що за Договором відповідач зобовязалася повертати банку по 1090,85 грн щомісяця. Упродовж розгляду справи відповідач не здійснив жодного платежу на користь банку. Водночас, відповідач не позбавлена можливості звернутися до суду за правилами ст. 373 ЦПК України із заявою щодо відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду, укласти з позивачем мирову угоду у процесі виконання (ст. 372 ЦПК України) тощо.

За правилами ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати 1218,00 грн судового збору, сплаченого позивачем під час звернення з позовом до суду (а.с. 3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57, 60, 88, 208, 209, 212 215, 223, 228, 291, 292, 294, 296 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задоволити позов повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"(м. Київ, вул. Десятинна,4/6; МФО300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № 37396000000004) заборгованість за кредитним договором №490926836 від 11.11.2014, яка складає 27877,17грн заборгованості за кредитом, 5853,56грн заборгованості по відсотках, 1600,49грн штраф, а всього 35331,22 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"(м. Київ, вул. Десятинна,4/6; МФО300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р 37396000000004) 1218,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Семенівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Ф.Харченко