Ухвала суду № 55826412, 10.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 р. Справа № 876/10206/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-суддіКостіва М.В.

суддівБруновської Н.В., Кузьмича С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Приватного фермерського господарства «Овіс» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року у справі №809/3869/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області до Приватного фермерського господарства «Овіс» про стягнення заборгованості,-

встановив:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Приватного фермерського господарства «Овіс» про стягнення заборгованості в розмірі 1887,28 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що внаслідок невідшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, відповідачем порушуються вимоги Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Відповідачем станом на день подання адміністративного позову допущено заборгованість по виплаті таких витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.07.2015 року по 26.08.2015 року в розмірі 1887,28 грн. Просив позов задовольнити.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року позов задоволено. Стягнуто з приватного фермерського господарства «Овіс» на користь управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за липень-серпень 2015 року в розмірі 1887,28 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Приватне фермерське господарство «Овіс». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

На підставі п.1 ч.1 ст. 197 КАС розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Приватне фермерське господарство «Овіс» є юридичною особою та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та збору на обовязкове державне пенсійне страхування. Обєктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за списком №2, призначених відповідно до пунктів б-з ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що колишній працівниці Приватного фермерського господарства «Овіс» ОСОБА_1 (943,64 грн. місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій) призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п.ж ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зазначене підтверджуються розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, розрахунком сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій та карткою особового рахунку відповідача.

Однак, відповідач в порушення вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не відшкодував суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії такій громадянці, нарахованих і виплачених за списком №2 за період з 01.07.2015 року по 26.08.2015 року в розмірі 1887,28 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (аб.1,3 п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» обєктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Абзацом 5 п.п. 1 п.2 розділу Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, вказані законодавчі приписи регулюють правовідносини щодо джерела виплати пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів, але вони не змінюють чинний порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що є предметом розгляду у цій справі.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійному Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003.

Відповідно до п. 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п.6.4 вищезгаданої Інструкції розміри сум відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.7 Інструкції.

Пунктом 6.8 Інструкції визначено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Апеляційний суд звертає також увагу на той факт, що приватному фермерському господарству «Овіс» направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а тому підприємство зобовязане відшкодувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

За таких обставин, заборгованість Приватного фермерського господарства «Овіс» перед УПФУ в Городенківському районі по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №2 за період з 01.07.2015 року по 26.08.2015 року в розмірі 1887,28 грн. добровільно не сплачена, а тому правомірно була стягнена у судовому порядку під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Як підсумок наведеному, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити правильний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана правильно, а, відтак, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Приватного фермерського господарства «Овіс» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року у справі №809/3869/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Бруновська Н.В.

ОСОБА_2