Постанова № 55826410, 10.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 876/7685/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-суддіКостіва М.В.

суддівБруновської Н.В., Кузьмича С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Виноградівської районної ради Закарпатської області на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24.06.2015 року в справі №299/1581/15-а за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської районної ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення допомоги,

встановив:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Виноградівської районної ради Закарпатської області про оскарження бездіяльності по виплаті одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що він працював підполковником податкової міліції і 14.01.2011 року, у відповідності до ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» його було прикомандировано до Виноградівської районної ради Закарпатської області на період роботи на постійній основі заступником голови Виноградівської районної ради Закарпатської області із залишенням в кадрах податкової міліції ДПА України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що Наказом Міністерства доходів і зборів України від 20 грудня 2013 року № 3895-0 позивача було звільнено 24 грудня 2013 року з податкової міліції в запас, за пунктом 64 підпунктом «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. На підставі вказаного наказу - наказом Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 24.12.2013 року № 427-0 встановлено, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складає 22 роки 00 місяців 16 днів, у пільговому обчисленні 22 роки 03 місяці 11 днів, оформлено відповідні документи для призначення пенсії та встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішній справ та членам їх сімей» повинна бути проведена відповідно до абзацу другого пункту 14 зазначеної Постанови, та встановлено, що строк календарної служби для виплати одноразової грошової допомоги складає 22 роки.

Головне управління Міндоходів у Закарпатській області листом із відповідними додатками від 24.12.2013 року направило на адресу Виноградівської районної ради матеріали для проведення виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої вищезгаданою Постановою в порядку абзацу другого пункту 14 Постанови. Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, виданої Головним управлінням Міндоходів у Закарпатській області від 30.12.2013 року № 199/05-0, розмір грошового забезпечення для одноразової грошової допомоги становить 5 119 грн. 87 коп. Сума одноразової допомоги, яку повинна була позивачу виплатити Виноградівська районна рада складає 28 159,28 грн. ( 22 р. х 5119.87 грн. х 25%), яка на неодноразові звернення позивача виплачена не була.

21.02.2014 року позивач подав на сесію районної ради заяву про складання повноважень заступника голови районної ради, про що було прийнято відповідне рішення від 21.02.2014 року № 402, однак і в день звільнення вказана сума одноразової допомоги позивачеві виплачена не була. Тому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно невиплати йому одноразової грошової допомоги та стягнути із відповідача на його користь одноразову грошову допомогу в розмірі 28159,28 грн.

Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24.06.2015 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Виноградівської районної ради Закарпатської області щодо не проведення виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Стягнуто з Виноградівської районної ради Закарпатської області на користь позивача одноразову грошову допомогу в розмірі 28 159, 28 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Виноградівська районна рада Закарпатської області оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного зясування обставин справи, з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом. Також апелянтом зазначено, що виплата даної одноразової грошової допомоги повинна проводитись не Виноградівською районною радою Закарпатської області, а Органами доходів і зборів України.

На підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, виходячи з наступного.

Твердження апелянта, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду не заслуговує на увагу, оскільки положенням ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, де передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював підполковником податкової міліції. 14.01.2011 року, у відповідності до ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» ОСОБА_1 було прикомандировано до Виноградівської районної ради Закарпатської області на період роботи на постійній основі заступником голови Виноградівської районної ради Закарпатської області із залишенням в кадрах податкової міліції ДПА України. Розпорядженням голови Виноградівської районної ради від 14.01.2011 року № 4 «К» було розпочато оплату праці позивачу як заступнику голови Виноградівської районної ради. В подальшому, перебуваючи на посаді заступника голови Виноградівської райради, у звязку з наявністю права на пенсію за вислугу років позивач подав рапорт про звільнення зі служби в податковій міліції у запас за власним бажанням. Наказом Міністерства доходів і зборів України від 20 грудня 2013 року № 3895-0 позивача було звільнено 25 грудня 2013 року з податкової міліції в запас, за пунктом 64 підпунктом «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. На підставі вказаного наказу - наказом Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 24.12.2013 року № 427-0 встановлено, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складає 22 роки 00 місяців 16 днів, у пільговому обчисленні 22 роки 03 місяці 11 днів, оформлено відповідні документи для призначення пенсії та встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішній справ та членам їх сімей», повинна бути проведена відповідно до абзацу другого пункту 14 зазначеної Постанови, та встановлено, що строк календарної служби для виплати одноразової грошової допомоги складає 22 роки.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що саме Виноградівська районна рада Закарпатській області зобов'язана виплати одноразову грошову допомогу.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, вважає їх помилковими і зробленими внаслідок неповного зясування та аналізу обставин справи.

З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до п.14 Постанови одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством оборони, Міністерством надзвичайних ситуацій, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною інспекцією техногенної безпеки, Державною службою з надзвичайних ситуацій та Управлінням державної охорони за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання (за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту).

Військовослужбовцям, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, звільненим із служби безпосередньо з посад, які вони займали в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі, виплата одноразової грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 10 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких військовослужбовці та зазначені особи працювали.

Однак в даному випадку позивача було звільнено зі служби, як військовослужбовця, саме з органів податкової міліції, а не з Виноградівської районної ради Закарпатської області, куди позивач був відряджений із залишенням позивача в кадрах податкової міліції Міністерства доходів і зборів України.

Факт звільнення позивача, як військовослужбовця, саме з податкової міліції у відставку підтверджується відповідними вищезазначеними наказами: Наказом №3895-о Міністерства доходів і зборів України від 20.12.2013 року та наказом Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 24.12.2013 року № 427-о (копії наказів наявні в матеріалах справи), а отже позивач працював саме в Міністерстві доходів і зборів України в податковій міліції, а не у Виноградівській районній раді Закарпатської області.

Підсумовуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що у відповідності до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України за № 393 від 17 липня 1992 року виплата одноразової грошової допомоги при звільненні повинна була бути проведена саме Міністерстві доходів і зборів України, з якої позивач звільнився у звязку з виходом у відставку, а не з Виноградівської районної ради, куди був відряджений позивач.

Окрім цього, на підтвердження того факту, що саме органи Міністерства доходів і зборів України повинні виплатити одноразову грошову допомогу, в матеріалах справи наявні копії Наказів Міністерства доходів і зборів України №3895-о від 20.12.2013 року та Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від № 427-о 24.12.2013 року, де передбачено зобовязання відповідача провести позивачу виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 10 Постанови у відповідності до абз.2 п.14 Постанови.

Таким чином, позивач звернувся до неналежного відповідача, який не повинен відповідати за позовом, а належним відповідачем у справі є Міністерство доходів і зборів України, на службі в якому позивач перебував до 2013 року і з якої був звільнений.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно зясував обставини справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

постановив :

Апеляційну скаргу Виноградівської районної ради Закарпатської області задовольнити.

Постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24.06.2015 року у справі № 299/1581/15-а скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам що беруть участь у справі. На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Бруновська Н.В.

ОСОБА_2