Ухвала суду № 55826246, 16.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16385/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

16 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про надання дозволу на проведення податкової перевірки,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року позивач - Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, в якому просить прийняти рішення, яким призначити проведення податкової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 по взаємовідносинах з ТОВ "Відар Транс Україна" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем не надано суду касового чеку (або іншого розрахункового документу) з відміткою про направлення рекомендованого листа та опису вкладення, який би свідчив про направлення запиту відповідачу, а також факту наявності податкової інформації про виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, суд приходить до висновку про відсутність визначених законодавством підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, у зв'язку із надходженням інформації від ГУ ДФС у м. Києві щодо можливого незаконного формування податкового кредиту та витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування по ланцюгу постачання по взаємовідносинах з контрагентами, які надали податкову вигоду, а також, відповідно до вимог ст. 75 Податкового кодексу України, податковим органом було сформовано запит за № 653/10/26-52-17-01-47 від 09.12.2014 для надання ФОП ОСОБА_2 пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ "Відар Транс Україна" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.

У зв'язку із накладенням мораторію на проведення перевірок, з метою проведення перевірки відповідача по взаємовідносинах з контрагентам ТОВ "Відар Транс Україна" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

У відповідності до вимог п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків і зборів.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік обставин за наявності яких може здійснюватися документальна позапланова перевірка. При цьому однією із підстав для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Із системного аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення перевірки за умови наявності у нього податкової інформації про виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, та за умови коли платник податку не надасть пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (загальні підстави та порядок за п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України).

Водночас, п. 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що наведені норми Закону є спеціальними порівняно із вимогами викладеними у Податковому кодексу України та направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку, і обмежені в часі.

Водночас слід зазначити, що вищевказані положення Закону стосуються перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень, контролюючими органами у 2015 та 2016 роках за період: попередній календарний рік, тобто 2014 рік.

З матеріалів справи убачається, що відповідач у 2014 році мав обсяг доходу менший ніж 20 мільйонів гривень, що не заперечувалось обома сторонами.

Разом з тим, позивач аргументуючи свої вимоги, зазначає, що необхідність проведення позапланової перевірки відповідача виникла у зв'язку із надходженням інформації від ГУ ДФС у м. Києві щодо можливого незаконного формування податкового кредиту та витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування по ланцюгу постачання по взаємовідносинах з контрагентами, які надали податкову вигоду.

За твердженнями позивача, у зв'язку із отриманою інформацію, відповідно до вимог ст. 75 Податкового кодексу України, ним було надіслано ФОП ОСОБА_2 запит за № 653/10/26-52-17-01-47 від 09.12.2014 для надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ "Відар Транс Україна" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.

Поряд з цим колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріали справи не містять підтвердження отримання позивачем від ГУ ДФС у м. Києві такої інформації. Позивачем не надано жодних доказів щодо наявності станом на час формування запиту можливого незаконного формування відповідачем податкового кредиту та витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування по ланцюгу постачання по взаємовідносинах з його контрагентами, в тому числі ТОВ "Відар Транс Україна".

Також судова колегія критично оцінює посилання позивача на інформаційний лист № 372/7/26-54-22-05-20-7 від 13.01.2015 від ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, як на підставу для проведення перевірки, оскільки вказаний лист було отримано позивачем після складання запиту для відповідача.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що у податкового органу відсутні належні та допустимі докази, які можуть свідчити про протиправність в діях позивача при взаємовідносинах із контрагентом ТОВ "Відар Транс Україна" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині щодо доводів відповідача про неотримання ним запиту про надання пояснень та документального підтвердження щодо господарських взаємовідносин за період з 01.09.2014 по 30.09.2014 між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Відар Транс Україна".

Так, в якості доказу направлення відповідачу запиту за № 653/10/26-52-17-01-47 від 09.12.2014 для надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ "Відар Транс Україна" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014 позивачем надано суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Частина перша статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Крім того, відповідно до підпункту 3.1.2.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 року №211, визначено, що про прийняте для пересилання рекомендоване поштове відправлення відправнику видається касовий чек або розрахункова квитанція.

У розрахунковій квитанції зазначається: порядковий номер розрахункової квитанції; номер поштового відправлення (через дріб після номера квитанції), вид поштового відправлення, особлива відмітка, якщо рекомендоване відправлення подається з повідомленням про вручення, з відміткою "Судова повістка", "Вручити особисто"; місце призначення; його маса; сума плати за пересилання тощо. У визначеному місці розрахункової квитанції проставляється відбиток календарного штемпеля. Касовий чек повинен містити таку саму інформацію, за виключенням номера розрахункової квитанції.

За таких підстав належним доказом надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії запиту є касовий чек з відміткою про направлення рекомендованого листа. Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням запиту відповідачу позивачем не надано. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення не можливо встановити, що саме надсилалося відповідачу.

Отже, враховуючи, що правова природа мораторію (заборони) на проведення перевірки в системному зв'язку з можливістю отримати дозвіл суду на її проведення передбачає обов'язок податкового органу довести той факт, що для проведення такої перевірки (за наявності підстав, визначених ст.78 ПК України) є саме ті виключні обставини, про які вказано вище, відповідно рішення суду про надання дозволу на проведення перевірки не носить формального характеру, а може бути прийнято лише у виключних випадках за наявності обґрунтованих, доведених та законодавчо визначених підстав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність визначених законодавством підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.