Постанова № 55825331, 08.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2016 року Справа № 912/2716/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Іванов О.Г.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: Середа Ю.С., довіреність №2415 від 20.10.2015 р., представник

представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АБРО Індастріз, Інк. на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2015р. у справі №912/2716/15

за позовом АБРО Індастріз, Інк., м.Саус Бенд, штат Індіана, США

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Статус", м.Вишневе, Київська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кіровоградська митниця Державної фіскальної служби України, м.Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АМТ-28", м.Дніпропетровськ

про заборону вчиняти певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2015р. у справі №912/2716/15 (колегія суддів Макаренко Т.В. - головуючий, судді Болгар Н.В., Глушков М.С.) позовні вимоги задоволено частково.

Заборонено ТОВ "Енерго статус" здійснювати імпорт в Україну товару, поданого до митного оформлення за митною декларацією від 24.06.2015 року №901050000/2015/004907 в митному режимі "імпорт" товару - замазки для ущільнення: - герметик силіконовий (100%), пастоподібної форми, для використання у побуті (для герметизації пластмаси, скла, металу, деревини), не в аерозольній упаковці 25500 штук в тубах по 85 грн.

Виробник - Supson Silicone Chrmical IND (GZ) Co. Країна виробництва - Китай (СN). Код за УКТЗУД 3214101090.

Товар знаходиться на митному оформленні у Кіровоградській митниці ДФС України (вул.Тореза,27-б, м.Кіровоград, 25030, код ЄДРПОУ 39640963).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго статус" на користь АБРО Індастріз, ІНК судовий збір в сумі 2436,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про заборону відповідачу здійснювати імпорт в Україну спірного товару вмотивоване тим, що Компанія АБРО Індастріз, ІНК не надавала відповідачу право на використання торговельної марки "АВRО", не здійснювала продаж відповідачу імпортованого ним товару, що виготовлений з використанням торговельної марки "АВRО", не надавала згоду на продаж такого товару відповідачу, тому цілком правомірними є твердження Компанії АБРО Індастріз, ІНК про порушення ТОВ "Енерго Статус" її прав інтелектуальної власності. Відмовляючи в частині вимоги позивача про вилучення з цивільного обороту та знищення контрафактного товару, судом було зазначено, що позивачем не подано до матеріалів справи доказів надходження цього контрафактного товару в цивільний оборот України.

Позивач (АБРО Індастріз, Інк.), звернувся з апеляційною скаргою, в якій погоджується з рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2015р. у справі №912/2716/15 в частині часткового задоволення позовних вимог, проте не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відхилення позовних вимог апелянта вилучити з цивільного обороту та знищити контрафактний товар, а саме: замазки для ущільнення: - герметик силіконовий (100%), пастоподібної форми, для використання у побуті (для герметизації пластмаси, скла, металу, деревини), не в аерозольній упаковці 25200 штук в тубах по 85 г. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить в цій частині скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким вилучити з цивільного обороту та знищити вказаний контрафактний товар.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що необхідність знищення контрафактного товару підтверджується як положеннями національного права, так і міжнародними угодами. Зокрема, позивач посилається на ст.ст. 432, 495 Цивільного кодексу України, статті 16 та 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", статтю 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", статті 46, 51, 59, 61 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. Однак зауважує, що законодавством України чітко не врегульовано питання цивільного обороту, його поняття, процедуру введення у такий оборот та інше, тоді як митне законодавство, зокрема Митний кодекс України, оперує лише поняттям вільний обіг, тобто такий обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку органів доходів і зборів України. Зазначає, що зважаючи на недостатню урегульованість цивільного обороту законодавством України, не можна стверджувати, що товар ввезений на територію України ТОВ "Енерго Статус" є таким, що не був введений у цивільний оборот. Апелянт вважає, що недостатня урегульованість законодавством України даного питання, а також недосконалість способів захисту прав не може бути перепоною для повного захисту прав інтелектуальної власності позивача. Вважає, що спосіб захисту, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 432 Цивільного кодексу України є найбільш адекватним допущеному порушенню і забезпечує захист прав інтелектуальної власності апелянта. На думку скаржника, господарський суд в частині відхилення позовних вимог, прийняв рішення з порушенням принципів всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, не оцінив докази належним чином у їх сукупності, не навів жодного доводу на підтвердження своєї позиції та жодним чином не вмотивував прийняте рішення.

Третя особа (Кіровоградська митниця Державної фіскальної служби України) в письмових поясненнях, що надійшли на адресу апеляційного суду 10.12.2015р., зазначає, що керуючись частиною 1 статті 399 Митного кодексу України Кіровоградською митницею ДФС було прийнято рішення про призупинення митного оформлення товару, що містить об'єкт права інтелектуальної власності (герметик силіконовий "ABRO" у кількості 25200 штук) від 26.06.2015р. на строк 10 робочих днів з 26.06.2015р. по 10.07.2015р., в подальшому цей строк було продовжено з 13.07.2015р. по 24.07.2015р. Оспорюваний товар було передано на склад Кіровоградської митниці ДФС. Посилається також на постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 30.10.2015р. у справі №405/6932/15-ц (3/405/2003/15), якою керівника ТОВ "Енерго Статус" ОСОБА_2 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених статтею 476 Митного кодексу України та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності, а саме герметик силіконовий у кількості 25200 штук у тубах по 85 г, на якому міститься знак для товарів і послуг "ABRO", що знаходиться на складі Митниці в дохід держави.

Кіровоградська митниця Державної фіскальної служби України просить розгляд справи №912/2716/15 здійснювати без представника митниці.

Третя особа (ТОВ "АМТ-28") в поясненнях, які надійшли на адресу суду 10.12.2015р., підтримує вимоги АБРО Індастріз, Інк, наведені в апеляційній скарзі в повному обсязі. Вважає, що рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2015р. у справі №912/2716/15 в частині відмови у вилученні з цивільного обороту та знищенні контрафактного товару має бути скасовано і прийняте нове рішення, яким повинен бути вилучений з цивільного обороту та знищений спірний контрафактний товар. Просить розглянути справу за відсутності представника ТОВ "АМТ-28".

Відповідач (ТОВ "Енерго Статус") відзив на апеляційну скаргу по суті заявлених вимог не надав, був належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, алеучасть свого уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом брати участь в судових засіданнях та на засадах змагальності доводити суду обґрунтованість своїх вимог та заперечень, а неявка представника відповідача не перешкоджає дослідженню та оцінці наявних матеріалів справи, повнота яких дозволяє визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні, в порядку ст.ст. 75, 99 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів справи, Компанія "АБРО Індастріз, Інк." є власником прав на торговельну марку "АВRО" (свідоцтво України на знак для товарів і послуг №24413 видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 15.04.2002р). Торговельна марка зареєстрована для товарів 1, 2, 3, 4, 9, 12, 16, 17 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, у т.ч. герметиків та замазок. Зазначена торгівельна марка використовується позивачем на своїй продукції, у тому числі і в Україні.

Торговельна марка "АВRО" як об'єкт права інтелектуальної власності була внесена до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності 31.07.2009р. за №000147.

Листом №336/03/11-70/24 від 26.06.2015р. Кіровоградська митниця Державної фіскальної служби України повідомила позивача про призупинення відповідно до пункту 1 статті 399 Митного кодексу України митного оформлення на 10 робочих днів (з 26.06.2015р. до 10.07.2015р.) за митною декларацією від 24.06.2015р. №901050000/2015/004907 в митному режимі "імпорт" товару - замазки для ущільнення: герметик силіконовий (100%) пастоподібної форми для використання у побуті (для герметизації пластмаси, скла, металу, деревини), не в аерозольній упаковці:85г -10260 шт., 62г - 25344 шт. Виробник: Supson Silicone Chemical IND (GZ) Co. Країна виробництва - Китай (CN). Код за УКТЗЕД 3214101090.

Митниця зазначила, що код товару за УКТЗЕД та знак для товарів і послуг, нанесений на товарі та пакуванні товару повністю співпадає з кодом за УКТЗЕД, комерційною назвою та знаком для товарів і послуг, внесеними до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за №000147 - знак для товарів і послуг "АВRО". Пакування та маркування товару має відмінності від наведеного у митному реєстрі графічного зображення оригінального товару за №3. Імпортер товару ТОВ "Енерго Статус" не внесений як офіційний імпортер оригінального товару до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.

Листом №339/10/11-7024 від 30.06.2015р. Кіровоградська митниця Державної фіскальної служби України уточнила кількість товарів торгової марки "АВRО".

За клопотанням позивача призупинення митного оформлення товару було продовжено митницею до 24.07.2015р., що вбачається з листа №348/10/11-70-24 від 07.07.2015р.

Позивач не надавав відповідачу дозволів на використання торговельної марки "АВRО", отже вищезазначений товар імпортується з порушенням прав інтелектуальної власності позивача, що стало підставою для звернення з позовними вимогами про заборону ТОВ "Енерго Статус" здійснювати імпорт в Україну відповідного товару, вилучення його з цивільного обороту та знищення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує також висновком експертного дослідження об'єктів інтелектуальної власності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної Академії правових наук України №491 від 09.07.2015р. Висновком встановлено, що позначення ABRO на наданих зразках герметиків є схожим настільки, що їх можна сплутати з торговельною маркою ABRO на наданих зразках герметиків є схожим настільки, що їх можна сплутати з торговельною маркою "АВRО" за свідоцтвом України №24413, права на яку належать компанії ABRO Industries, INC (АБРО Індастріз, Інк.). Це може призвести до змішування діяльності суб'єктів господарювання та сплутування споживачами досліджуваних товарів, маркованих торговельною маркою ABRO за свідоцтвом України №24413. Застосування позначення "ABRO", нанесеного на призупинених Кіровоградською митницею ДФС України зразках герметиків, є використанням торговельної марки ABRO за свідоцтвом України №24413.

Згідно статті 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначено, що знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака (ч. 4 ст. 16 вищезазначеного Закону).

Частиною 5 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

З приписів частин 7, 8, 9 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" вбачається, що власник свідоцтва може передати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг або дозвіл (видати ліцензію) на використання знака лише на підставі договору про передачу права власності на знак і ліцензійного договору, укладених у письмовій формі.

Крім того, ч. 5 п. 71 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (із змінами і доповненнями) визначено, що доказами використання певного позначення у відповідності з укладеним договором можуть виступати, зокрема, договори купівлі-продажу чи поставки товару, на якому розміщено знак, договори про розміщення рекламної продукції про такі товари на відповідних рекламних носіях тощо. Використання позначення може підтверджуватися й фактичними даними про використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (доказами такого використання позначення мають бути такі ж документи, як і у випадку, якби власник знака використовував його у власній діяльності).

Матеріали справи не містять таких договорів, що виключає право відповідача на використання торговельної марки позивача.

Відповідно до частини 3 статті 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності є непорушним.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати (частина 2 статті 20 вищезазначеного Закону).

Частина 1 статті 432 Цивільного кодексу України наділяє особу правом звернення до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Спеціальні способи захисту на комерційне, фірмове найменування, як засобу індивідуалізації наведені в частині 2 статті 432 Цивільного кодексу України. Зокрема, в пункті 3 цієї статті зазначено, що суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення про: вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва може вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Якщо усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, неможливе без заподіяння істотної шкоди самому товару, суд згідно з пунктом 3 частини другої статті 432 ЦК України може прийняти рішення про вилучення товару з цивільного обороту (пункт 72 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (із змінами і доповненнями).

За наведених обставин і чинного законодавства колегія суддів Дніпропетровського апеляційного суду вважає обґрунтованими та правомірним, а тому погоджується з висновком місцевого господарського суду про заборону відповідачу здійснювати імпорт в Україну товару, поданого до митного оформлення за митною декларацією від 24.06.2015р. №901050000/2015/004907.

Щодо оскарження позивачем рішення в частині відмови суду першої інстанції в позовних вимогах про вилучення з цивільного обороту та знищення контрафактного товару, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" забороняється експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.

Пунктом 17 статті 4 Митного кодексу України контрафактні товари визначені як товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Згідно частини 2 статті 7 Митного кодексу України державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

За приписами статті 70 Митного кодексу України з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються митні режими, зокрема, імпорт (випуск для вільного обігу).

Імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (статті 74 Митного кодексу України).

Положеннями статті 75 Митного кодексу України встановлено, що митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.

Відповідно до статті 196 Митного кодексу України під заборону підпадають, зокрема, товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку митне оформлення було призупинено відповідно до частини 1 статті 399 Митного кодексу України на підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, за яким виявлено ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред'явлених до митного контролю та митного оформлення.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі рішення про призупинення митного оформлення товарів від 26.06.2015р. і МД-1КВ №694717 від 30.06.2015р. спірний товар 30.06.2015р. за актом прийняття-передавання товарів був переданий на склад Кіровоградської митниці ДФС.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів додатково встановила, що постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.10.2015р. у адміністративній справі №405/6932/15-п (3/405/2003/15) визнано винною ОСОБА_2 у порушенні митних правил, передбачених статті 476 Митного кодексу України та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності, а саме: герметик силіконовий у кількості 25200 штук у тубах по 85 г, містить знак для товарів і послуг "ABRO", що знаходиться на складі Митниці в дохід держави. Вказана постанова не оскаржена і набрала законної сили 02.11.2015р. Означену постанову надіслано до виконання до Кіровського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції, який своєю постановою від 07.12.2015р. відкрив відповідне виконавче провадження (а.с. 69-75, 128 т.2).

Як вбачається із пояснень Державної фіскальної служби України Кіровоградської митниці ДФС від 04.02.2016. (а.с. 125-126 т.2) на даний час спірний товар знаходиться на складі Кіровоградської митниці ДФС та підлягає конфіскації із подальшим розпорядженням цим товаром у відповідності до пункту 8 статті 243 Митного кодексу України та в Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2002 №985, який передбачає безоплатну передачу конфіскованих товарів для потреб лікувальних, навчальних закладів, закладів та установ соціально-культурної сфери, інших закладів та установ, що фінансуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, або переробці, утилізації чи знищенню.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що спірний товар не був введений в цивільний оборот, в розумінні випуску цього товару для вільного обігу на території України.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується також із висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині вилучення з цивільного обороту та знищення спірного товару, оскільки докази надходження цього товару у цивільний оборот України у справі відсутні.

Разом із цим колегія суддів вважає за необхідне врахувати також, що у відповідності до положень пункту 3 частини 2 статті 432 Цивільного кодексу України, суд вправі прийняти рішення про вилучення товару з цивільного обороту якщо усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, неможливе без заподіяння істотної шкоди самому товару. Натомість позивач не навів у позовній заяві та не надав до матеріалів справи доказів, які б свідчили про неможливість усунення зі спірного товару та його упаковки належної позивачеві торгівельної марки "ABRO".

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржуване рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 ГПК України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу АБРО Індастріз, Інк. - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2015р. у справі №912/2716/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено - 15.02.2016р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов