Рішення № 55823651, 08.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2016Справа №910/31441/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"

про стягнення 50 000, 00 грн.

за участю представників:

від позивача:Некряч А.В.- представник за довіреністю № 4 від 04.01.2016 р. від відповідача:Остапченко О.В.- представник за довіреністю № 318 від 01.09.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 50 000, 00 грн. за договором майнового страхування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.07.2015 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб "Фольксваген", що був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка". 11.09.2015 р. позивачем здійснено страхове відшкодування у сумі 52 274,15 грн. на користь страхувальника.

Цивільно-правова відповідальність особи, винної у ДТП - ОСОБА_4, застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (Поліс № АІ/3820346).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" перейшло право на отримання від відповідача всієї суми відшкодованих збитків, завданих ДТП, а тому просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" суму понесених фактичних витрат на страхове відшкодування в сумі 50 000, 00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, а саме - витрати на страхове відшкодування з урахуванням оціненої шкоди та зносу транспортного засобу. Просив призначити судову автотоварознавчу експертизу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 245002/4098/0000969 від 22.11.2012 р., укладеного між ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" та ОСОБА_5, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

21.07.2015 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.09.2015 р. у справі № 760/15392/15-п, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до звіту про оцінку № 01-27/07 від 27.07.2015 р. розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, склав 54 225,11 грн., а відповідно до рахунку-фактури СТО - 2310184598-2 від 27.07.2015 р. - 54 101,71 грн.

На підставі заяви страхувальника, страхового акту № 00172789 від 09.09.2015 р., ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 52 274,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 031401 від 11.09.2015 р.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3820346, а, отже, відповідач є особою відповідальною за спричинену у ДТП шкоду.

17.09.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування у сумі 52 274,15 грн., вказана вимога залишена без задоволення.

За нормами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у тій же сумі та із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 25.12.2013 р. по справі № 6-112цс13, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому строк позовної давності у страховому зобов'язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

Таким чином, від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах загального строку позовної давності та у межах фактичних витрат незалежно від коефіціенту зносу, ПДВ, оцінки транспортного засобу, право вимоги переходить до особи, яка відповідальна за завдані страхувальнику збитки.

За таких обставин до позивача (нового кредитора) - ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" перейшло право вимоги на страхове відшкодування від ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське" за договором майнового страхування у сумі 52 274,15 грн. (у фактично перерахованій сумі).

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на приписи Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо проведення обов'язкової оцінки.

У даному випадку спірні правовідносини не регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а до них застосовуються положення ст. 27 Закону України "Про страхування", які кореспондуються зі ст.ст. 993, 512, 514 ЦК України, що регулюють заміну кредитора. Вказаний правовий висновок був зроблений Верховним Судом України у постанові від 04.11.2014 р. по справі № 910/17223/13.

Також Верховним Судом України в Узагальненні "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 р. роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Таким чином, доводи відповідача про необхідність доведення розміру збитків відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не узгоджуються з нормами законодавства про страхування.

Полісом № АІ/3820346, яким застрахована цивільно - правова відповідальність винної особи, передбачено, що ліміт відповідальності страховика перед страхувальником становить 50 000,00 грн., а франшиза 0,00 грн.

За таких обставин сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем становить 50 000,00 грн.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32-35, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення 50 000, 00 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 Б, ідентифікаційний код 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70 А, ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 Б, ідентифікаційний код 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70 А, ідентифікаційний код 20033533) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 8 лютого 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 15 лютого 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.