Рішення № 55823144, 09.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/201/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2016 Справа № 908/6043/15

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (вул. Волгоградська, буд. 25, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69035, код ЄДРПОУ 00130926),

до відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ІПН НОМЕР_1),

у присутності представників:

від позивача: Фомінова О.В. - дов. №50 від 31.12.2015;

від відповідача: не з'явився;

про стягнення 1720,14 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1720,14грн., які складаються з 1014,02грн. боргу за спожиту електричну енергію, 522,99грн. за перевищення договірних величин, 158,92грн. пені, 9,00грн. 3% річних, 15,21грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 09.02.2016 порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи.

У зв'язку із ненаданням позивачем всіх витребуваних матеріалів, неявкою відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву, розгляд справи відкладався.

У відповідності до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Згідно до даних, які містяться у витягу з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.01.2016, юридичною адресою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є - АДРЕСА_1.

Ухвали господарського суду направлялись за вказаною адресою.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, при цьому зазначає, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №12962 від 25.09.2013 в частині повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії та здійснення інших платежів, як то оплата послуг за перевищення договірної величини споживання електричної енергії. Тривала затримка у здійсненні передбачених договором платежів слугувала підставою для нарахування сум пені, 3% річних та втрат від інфляції. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані докази не надав. В судове засідання повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без участі повноважного представника відповідача на адресу суду не надходило. За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами та за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

25.09.2013 між відритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (надалі- Постачальник електричної енергії) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №12962 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996.

Так, підпунктом 4 п. 10.2 Правил та ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно - технічних документів та умов договору.

Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування електричною енергією.

Відповідно до п. 10.2 Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний:

1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);

2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

3) додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів.

Згідно з п.2.1 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно п.п.2.3.4 Договору Споживач зобов'язується: оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка №5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

У п.4 Додатка №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору зазначено, що Споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою:

- «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою Додатка № 5.1;

Відповідно до п.6 Додатка №4 за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Згідно з п.10 Додатка №4 не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити платіж.

У п.11 Додатка №4 зазначено, що якщо Споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Як зазначає позивач, відповідач не виконав свої зобов'язання з надання «Актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» відповідно до п.4 Додатка №4, у зв'язку з тим розрахунок суми боргу за спожиту електричну енергію був зроблений за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання у відповідності до умов Договору та п.6.39 Правил користування електричною енергією затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910, далі - Правила): « 6.39. У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до умов ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

У зв'язку із невиконанням своїх договірних зобов'язань щодо надання даних про спожиту електроенергію та оплати вартості спожитої електричної енергії у відповідача виник борг за спожиту електроенергію за період з 01.08.2014 по 04.09.2014 у сумі 1014, 02грн. з ПДВ.

04.09.2014 «об'єкт кіоск АДРЕСА_1» відповідача було відключено від електроустаткування за несплату боргу за спожиту електроенергію, що зафіксоване актом про відключення електроустаткування підприємства за несплату боргу за спожиту електроенергію від 04.09.2014 № 9718.

16.06.2015 позивачем на адресу відповідача, разом із супровідним листом №55/44-3459, була направлена платіжна вимога-доручення №12952 від 16.06.2015 на суму 1014,02грн. за період з 01.08.2014 по 04.09.2014.

Відповідачем були виконані умови п.5.1. Договору в частині надання відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» Обсяги споживання електричної енергії на 2014 рік по Договору на «об'єкт кіоск АДРЕСА_1», були затверджені за спірний період у наступних обсягах:

- червень 2014 - 0,420 тис.кВт*год;

- липень 2014 - 0,434 тис.кВт*год;

- серпень 2014 - 0,434 тис.кВт*год.

Відповідно до матеріалів, що містяться у справі, споживання електричної енергії відповідачем за період з червня по серпень 2014 року було перевищене, а саме:

- у червні 2014 року фактичне споживання електроенергії склало 444 тис.кВт*год. ( при встановленій договірній величині - 0,420 тис.кВт*год.);

- у липні 2014 - 643 тис.кВт*год. (при встановленій договірній величині - 0,434 тис.кВт*год.);

- у серпні 2014 - 643 тис.кВт*год. (при встановленій договірній величині - 0,434 тис.кВт*год.).

Таким чином, перевищення договірної величини відповідачем за червень 2014 склало 24 кВт.г на суму 27 грн. 21 коп., за липень 2014 склало 209 кВт.г на суму 247 грн. 89 коп., за серпень 2014 склало 209 кВт.г на суму 247 грн. 89 коп.

Всього за період з червня по серпень 2014 року перевищення договірної величини по Договору склало 522,99грн.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Відповідачу рекомендованими листами були направлені рахунки за перевищення договірних величин:

- 07.08.2014 - рахунок від 08.07.2014 №12962/6п за перевищення договірних величин у червні 2014 на суму 27,21грн.;

- 05.09.2014 - рахунок від 07.08.2014 № 12962/7п за перевищення договірних величин у липні 2014 на суму 247,89грн.;

- 07.10.2014 - рахунок від 05.09.2014 № 12962/8п за перевищення договірних величин у серпні 2014 на суму 247,89грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі - ЦК України) передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 ЦК України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконував в результаті чого виникла заборгованість за електричну енергію за період з 01.08.2014 по 04.09.2014 в сумі 1014,02 грн., та за перевищення встановлених договором величин електроспоживання за період з червня по серпень 2014 року в сумі 522,99грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п.4.2.1. Договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 158,92грн. за період 16.07.2015 по 31.10.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем були нараховані 3% річних за несвоєчасну оплату відповідачем вартості спожитої електричної енергії за період з 16.07.2015 по 31.10.2015 у розмірі 9,00грн.

Крім того, позивачем нарахована сума втрат від інфляції за період з 01.08.2015 по 30.09.2015 у розмірі 15,21грн.

Розрахунок сум пені, річних та втрат від інфляції ретельно перевірений в судовому засіданні, розрахунок здійснено вірно.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. 1014,02грн. боргу за спожиту електричну енергію, 522,99грн. за перевищення договірних величин, 158,92грн. пені, 9,00грн. 3% річних, 15,21грн. інфляційних втрат заявлені позивачем правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір саме з його вини доведено до судового вирішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ІПН НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (вул.Волгоградська, буд. 25, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, код ЄДРПОУ 00130926) 1014 (одна тисяча чотирнадцять) грн. 02коп. боргу за спожиту електричну енергію, 522 (п'ятсот двадцять дві) грн. 99коп. за перевищення договірних величин, 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 92коп. пені, 9 (дев'ять) грн. 00коп. 3% річних, 15 (п'ятнадцять) грн. 21коп. інфляційних втрат та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 09.02.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 15.02.2016.

Суддя С.А. Гончаренко