Ухвала суду № 55822326, 11.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/5269/15-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В.Провадження № 22-ц/780/571/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 1 11.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

11 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Олійника В.І.,

та секретаря Говорун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 17 листопада 2015 року про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Кампа", треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визначення частки у праві власності на житловий будинок та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом. У подальшому, 17 листопада 2015 року подав до суду заяву про забезпечення позову, в якому просив накласти арешт на обєкти нерухомого майна, розташовані в багатоквартирному житловому будинку за адресою вул. Лісова, 1-б в м. Буча Київської області , а саме: квартири №№ 9, 15, 19, 24, 26, 27, 68, 80, 95, 112, 122, 130, 138, 144, 169, 177, 184, 186, 193, нежитлові приміщення № 209, 210, 211, зареєстровані за ОСОБА_3; квартири №№ 3, 10, 13, 31, 43, 50, 60, 69, 74, 101, 108, 109, 113, 119, 128, 152, 162, 175, 176, 192, нежитлові приміщення №№ 200, 203, 204 зареєстровані за ОСОБА_8; квартири №№ 12, 35, 39, 53, 59, 64, 67, 71, 72, 85, 89, 90, 100, 105, 120, 133, 154, 167, 168, 185, 194, нежитлові приміщення № 207, 213 зареєстровані за ОСОБА_5; квартири №№ 6, 8, 11, 17, 23, 40, 42, 51, 61, 63, 73, 75, 76, 79, 82, 92, 116, 123, 124, 125, 146, 160, нежитлові приміщення № 206, 208, 212, 214 зареєстровані за ОСОБА_7

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 листопада 2015 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до п.1, ч.1, ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено необхідності накладення арешту на спірне майно, а також, що застосування таких заходів не є співмірним із заявленими вимогами та може порушити майнові права інших осіб, до яких позову не предявлялося.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 рокурозглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_2 просив визначити його частку у праві власності на багатоповерховий будинок по вул. Лісова, 1 в м. Буча Київської області пропорційно розміру внесеного до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кампа» паю; зобовязати обслуговуючий кооператив здійснити міну внесеного ОСОБА_2 паю на обєкти нерухомого майна відповідно до визначеної частки (Т.1, а. с. 1).

При цьому, заявляючи про забезпечення позову ОСОБА_2 просив накласти арешт на обєкти нерухомого майна, що розташовані в багатоквартирному житловому будинку по вул. Лісова, 1-б в м. Буча, Київської області, а саме на квартири, які зареєстровані на праві власності за третіми особами у справі (Т.1, а. с. 46-50) до яких не заявлено жодних позовних вимог.

Крім того, розмір пайового внеску ОСОБА_2 до фонду ОК «ЖБК «Кампа», що становить 481 575 грн., у межах якого заявлені позовні вимоги, є значно меншим від сукупної вартості майна, на яке позивач просить накласти арешт (Т.1, а. с. 250).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд обґрунтовано виходив з того, що позивачем не було належним чином доведено необхідність застосування таких заходів, оскільки спірне майно, на яке ОСОБА_2 просив накласти арешт, не належить відповідачеві, а вимоги, які зазначені в заяві про забезпечення позову, не є співмірними із заявленими позовними вимогами, тому оскаржувана ухвала постановлена судом із додержанням вимог ст. 151 ЦПК України.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції належним чином не мотивував свої висновки при постановлені даної ухвали, не спростовують обґрунтованості відмови у вжитті заходів забезпечення позову.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості ухвали місцевого суду, то і не можуть бути підставою для її скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 17 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: