Ухвала суду № 5582078, 08.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА Справа № 17/53808.04.09 За скаргою стягувача (позивач) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шулявка» На дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві

Боржник (відповідач) Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради

(Київської міської державної адміністрації)

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шулявка»

До 1) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради

(Київської міської державної адміністрації)

2) Київської міської ради

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рінко»

Про визнання права власності та спонукання до вчинення дій

Суддя Кролевець О.А.

Представники :

Від скаржника: Болдижар Е.Е. (довіреність №б/н від 10.12.2007)

Від ГУЮ у м. Києві: не з'явився

Від боржника: Сторожук А.В. (довіреність №06-34/26676 від 10.07.2008)

Від 3-ої особи: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва №17/538 від 04.02.2008, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського від 03.04.2008, задоволено повністю позовні вимоги ТОВ «Шулявка». Визнано за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,3110 га з цільовим призначенням для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного комплексу з рестораном швидкого харчування та благоустроєм і озелененням скверу на проспекті Перемоги,50-а у Шевченківському районі м. Києва, а зазначену земельну ділянку визнано такою, що передана з моменту набрання чинності судовим рішенням; Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобовязано підготувати, видати та зареєструвати державний акт, що посвідчує право власності ТОВ «Шулявка»на вказану земельну ділянку.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва був виданий наказ від 14.02.2008.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 залишено без змін.

До суду надійшла скарга ТОВ «Шулявка»на дії підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник (позивач по справі) просить суд: визнати причину пропуску для оскарження постанови начальника підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві від 14.01.2009 поважною та відновити пропущений строк; витребувати матеріали виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №17/538 від 14.02.2008; скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві від 14.01.2009 про скасування постанов №240/1 від 30.10.2008 та 19.12.2008.

Ухвалою суду від 11.03.2009 розгляд скарги було призначено на 08.04.2009.

В судове засідання не зявилися представники Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, відповідача-2 та третьої особи.

Подана до суду скарга стягувача мотивована наступним. Постановою від 20.03.2008 державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження та надано строк боржнику (Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради) добровільно виконати рішення суду в строк до 27.03.2008. У звязку з невиконання боржником рішення суду та вимог державного виконавця, останнім було винесено постанову від 31.10.2008 та 19.12.2008 про накладення штрафів на в.о. начальника Головного управління земельних ресурсів Кулаковського Ю.П. Однак, постановою від 14.01.2009 начальника Підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у м. Києві (оскаржувана постанова) скасовано постанови державного виконавця від 31.10.2008 та 19.12.2008 №240/1 про накладення штрафів. Скаржник вважає, що оскаржувана постанова від 14.01.2009, про існування якої стягувачу стало відомо лише 27.02.2009, підлягає скасуванню, оскільки скасовані нею постанови державного виконавця відповідають вимогам ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», а накладені на посадову особу боржника штрафи стимулювали боржника до виконання рішення суду. Причини пропуску 10-денного строку для подачі скарги на дії державної виконавчої служби скаржник вважає обґрунтованими, а строк таким, що підлягає поновленню.

Письмових пояснень по суті поданої скарги від Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві не надходило.

Представник боржника в судовому засіданні 08.04.2009 проти задоволення скарги ТОВ «Шулявка»заперечував.

При розгляді вищезазначеної скарги судом встановлено наступне.

Згідно зі ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” державною виконавчою службою здійснюється примусове виконання рішень на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, на підставі наказів господарських судів.

Державний виконавець у відповідності до ст.5 Закону зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження»невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку (ст.7 Закону).

Згідно зі ст.8 Закону України «Про виконавче провадження»контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу. Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. Постанова керівника органу державної виконавчої служби може бути оскаржена сторонами виконавчого провадження до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з моменту її винесення.

Перевірити законність виконавчого провадження, що перебуває на виконанні підрозділів примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби та районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, що підпорядковані зазначеним управлінням юстиції згідно зі ст.81 Закону мають право, зокрема, начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники.

Відповідно до ст.76 Закону України «Про виконавче провадження»після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону. Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Згідно зі ст.87 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника юридичну особу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.

З наданих суду документів встановлено наступне.

На примусовому виконанні у Підрозділі примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві перебуває наказ Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 №17/538, яким зобовязано боржника (Головне управління земельних ресурсів Київської міської ради) підготувати, видати та зареєструвати державний акт, що посвідчує право власності ТОВ «Шулявка»на спірну земельну ділянку. Постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. Оскільки боржник вимог державного виконавця у визначений строк не виконав, тому постановами від 31.10.2008 та 19.12.2008 державним виконавцем накладено штраф на посадову особу Головного управління земельних ресурсів в.о. начальника цього управління.

Не погоджуючись з цими постановами особа, на яку було накладено штраф, звернулась зі скаргою до начальника Підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у м. Києві. За результатами перевірки начальником Підрозділу прийнято постанову від 14.01.2009, якою скасовано постанови державного виконавця від 31.10.2008 та 19.12.2008 №240/1 про накладення штрафів. Постанова від 14.01.2009 (оскаржувана стягувачем постанова) мотивована тим, що в разі невиконання боржником юридичною особою рішення суду та вимог державного виконавця стаття 87 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає накладення штрафу саме на юридичну особуборжника. Оскільки боржником у виконавчому провадженні є юридична особа Головне управління земельних ресурсів, тому накладення штрафів на посадову особу цієї юридичної особи суперечить ст.87 зазначеного Закону.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає постанову начальника Підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у м. Києві від 14.01.2009 законною, а посилання скаржника на те, що цією постановою порушуються законні інтереси стягувача, безпідставними.

Відповідно до ст.85 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду. Така скарга може бути подана протягом 10 днів.

Такий самий строк для подання скарги встановлений ст.1212 ГПК України та обчислюється з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

В скарзі на дії Підрозділу примусового виконання рішень ТОВ «Шулявка»стверджує, що про існування оскаржуваної постанови від 14.01.2009 стягувачу стало відомо лише 27.02.2009, і ця обставини, за твердженням скаржника, є підставою для поновлення пропущеного строку. Однак, будь-яких належних доказів на підтвердження цих обставин, скаржник суду не надав і тому клопотання про поновлення з поважних причин пропущеного строку судом відхилено як безпідставне.

За таких обставин, встановлений законом 10-денний строк для подачі скарги, на думку суду, закінчився 24.01.2009. Судом встановлено, що скаржник звернувся з відповідною скаргою до суду лише 10.03.2009, що свідчить про пропущення ним встановленого законом строку.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що скаржником пропущений строк для подання до суду скарги на дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, а клопотання про його поновлення судом відхилено, а також з огляду на те, що скаржником не доведено невідповідність оскаржуваної постанови вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку про залишення скарги ТОВ «Шулявка»без задоволення.

Сплачене скаржником державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. підлягають поверненню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Шулявка».

Керуючись ст.ст. 86, 121І ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання про поновлення пропущеного строку відхилити.

2. В задоволенні скарги ТОВ «Шулявка»на дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві відмовити.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шулявка»(код ЄДРПОУ 35251995) державне мито в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

4. Видати довідки.

Суддя О.А.Кролевець