Рішення № 5582008, 28.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.09 р. Справа № 34/45

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельниковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Корпорації „Інноваційно-промислові технології”, м. Донецьк

до відповідача 1. Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс 2008”, м. Київ

про стягнення 295505,56грн.

за участю представників сторін:

від позивача Личката В.В. (за довіреністю)

від відповідача 1. ОСОБА_1 (особисто)

від відповідача 2. не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Корпорацією „Інноваційно-промислові технології”, м. Донецьк до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс 2008”, м. Київ про стягнення з відповідача 1. 3000,00грн., стягнення з відповідача 2. заборгованості у розмірі 253200,00грн., 3% річних у сумі 2115,19грн., суми інфляції 20256,00грн. та 16934,37грн. подвійної ставки НБУ, всього 292505,56грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати поставленого товару, однак у встановлений строк виконав їх частково у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 253200,00грн. Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні, 3% річних та суму подвійної ставки НБУ.

Відповідач 1. у листі від 14 квітня 2009року (вхід. №02-41/16348) визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач 2. у судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Як вбачається з поштового повідомлення №11252733 ухвала про порушення провадження у справі отримана представником відповідача 2. 10 квітня 2009року.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02 квітня 2009року заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та на грошові кошти, що належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю “Базіс 2008”. задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Базіс 2008” (м. Київ, 02081, пр-т Заводський Ѕ, ЄДРПОУ 35944451), що знаходяться на рахунках у банківських установах Подольська філія ВАТ КБ „Експобанк” МФО 320597, рахунки: 26002601431301 (рубль), 26005601431201 (долар, євро), 26008601431101 (гривня), АКБ „Східно Європейський банк” МФО 322658, рахунок: 26000001045301 (рубль, долар, євро, гривня), та заборонено відчужувати чи обтяжувати майно товариства у межах позовних вимог, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Базіс 2008”, на суму 253200,00грн.

За клопотанням позивача та відповідача 1. справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

04серпня 2008 року між Корпорацією «Інноваційно-промислові технології» (замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) було укладено Договір № 1, згідно якого виконавець прийняв на себе зобов'язання забезпечити збут товару (цементу) Замовника, з метою чого, зобов'язався здійснити пошук покупців, а також забезпечити своєчасність і повноту зроблених розрахунків.

05серпня 2008 року позивач перерахував ОСОБА_1 3000,00 грн. згідно до Договору № 1 про надання агентських послуг, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 37 від 5 серпня 2008 року (а.с.20).

26 серпня 2008 року від фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Корпорації «Інноваційно-промислові технології» надійшов лист, у якому відповідач 1. повідомляє, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Базис 2008» бажає придбати цемент, для чого необхідно укласти договір купівлі-продажу цементу.

29 серпня 2008 року між Корпорацією «Інноваційно-промислові технології» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Базіс 2008» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу цементу № 290808ИБ, за умовами якого продавець зобовязується передати у власність покупця цемент, в свою чергу покупець зобовязується прийняти даний товар та оплатити його.

Відповідно до п.5.1. укладеного договору оплата за товар проводиться покупцем: шляхом передплати на розрахунковий рахунок продавця за реквізитами, вказаними в п.10 цього договору шляхом оплати товару на протязі трьох банківських днів з дати відвантаження товару за реквізитами, вказаними у п.10 договору. Датою відвантаження товару є дата штампу залізничної станції відправлення у накладній.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

29 серпня 2008 року між тими ж сторонами було укладено Додаток № 1 до договору купівлі продажу цементу № 290808ИБ від 29 серпня 2008 року. Згідно Додатку № 1, Продавець зобов'язався постачати Покупцю, а Покупець оплатити і прийняти цемент марки ПЦІІ/А - III - 400 в кількості 20000 тонни за ціною 710,00 гривень з ПДВ за тонну.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем перераховано на рахунок позивача 03.09.2008року 110000,00грн., 04.09.2008року 38390,00грн., 09.09.2008року 144840,00грн., 10.09.2008року 10000,00грн., 11.09.2008року 45000,00грн., 19.09.2008року - 26260,00грн., 19.09.2008року 8360,00грн., 22.09.2008року 2000,00грн., 25.09.2008року 400000,00грн., 26.09.2008року 10000,00грн., 29.09.2008року 20000,00грн., 30.09.2009року 20000,00грн., 01.10.2008року 10000,00грн., 03.10.2008року 15000,00грн., 12.11.2008року 5000,00грн., 14.11.2008року 5000,00грн., 20.11.2008року 10000,00грн., 25.11.2008року 5000,00грн., 04.12.2008року 5000,00грн., всього 637850,00грн. (а.с.25-46).

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних №РН-0000175 від 02.09.2008року на суму 148390,00грн., №РН-0000176 від 04.09.2008року на суму 153360,00грн., №РН-0000177 від 05.09.2008року на суму 146260,00грн., №РН-0000178 від 08.09.2008року на суму 144840,00грн., №РН-0000179 від 12.09.2008року на суму 148390,00грн., №РН-0000180 від 14.09.2008року на суму 149810,00грн. позивач поставив на адресу відповідача 2. цемент на загальну суму 891050,00грн.(а.с.47- 52).

Позивач листами від 02.09.2008року, від 04.09.2008року, від 05.09.2008року, від 08.09.2008року, від 11.09.2008року, 12.09.2008року, від 17.09.2008року звертався до відповідача 2. щодо оплати поставленого товару. У листі (а.с.60) відповідач 2. гарантував позивачу погашення заборгованості в розмірі 283200,00грн.

Оскільки отриманий товар відповідачем був оплачений частково, за ним виникла заборгованість в сумі 253200,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково у розмірі 292505,56грн. стосовно відповідача 2. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем 2. не в повному обсязі виконані зобовязання за договором купівлі-продажу цементу № 290808ИБ від 29 серпня 2008року, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 253200,00грн.

Відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлені нафтопродукти в розмірі 253200,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення інфляції на суму боргу в розмірі 20256,00грн., 3% річних в сумі 2115,19грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача подвійної ставки НБУ, яку він нарахував за порушення зобов'язання у розмірі 16934,37грн.

Відповідно до пункту 6.3 Договору від 29 серпня 2008року у випадку порушення строків розрахунків, передбачених п.5.1 та 5.3 договору, покупець (відповідач 2) сплачує продавцю (позивач) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, що діяла в період, за який сплачується пеня, неоплаченої суми, а також збитки від інфляції та інші збитки, що поніс продавець, у звязку з неналежним виконанням покупцем своїх обовязків.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відтак вимоги позивача у частині стягнення пені у розмірі 16934,37грн. також підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1. фізичної особи підприємця ОСОБА_1 3000,00грн. суд у цій частині позову відмовляє за тих підстав, що умовами договору від 04 серпня 2008року укладеного між позивачем та відповідачем 1. , виконавець (відповідач 1.) взяв на себе зобов'язання забезпечити збут товару (цементу) Замовника, з метою чого, зобов'язався здійснити пошук покупців, а також забезпечити своєчасність і повноту зроблених розрахунків. Позивач не надав жодного доказу того, що він звертався до відповідача 1. з відповідним листом щодо виконання покладених на відповідача 1. зобовязань за договором від 04.08.2008року в частині забезпечення останнім своєчасності і повноти зроблених розрахунків з боку ТОВ „Базіс 2008”. Відтак вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Судом не приймається до уваги визнання позову відповідачем 1. за тих підстав, що відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Корпорації „Інноваційно-промислові технології”, м. Донецьк до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс 2008”, м. Київ про стягнення з відповідача 1. 3000,00грн., стягнення з відповідача 2. заборгованості у розмірі 253200,00грн., 3% річних у сумі 2115,19грн., суми інфляції 20256,00грн. та 16934,37грн. подвійної ставки НБУ, всього 292505,56грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс 2008” (02081, м. Київ, пр-к Заводський,1/2, р/р 26000001045301 в АКБ „СЄБ”, МФО 322658, ЄДРПОУ 35944451, св-во ПДВ 100120352, ІНН 359444526517) на користь Корпорації „Інноваційно-промислові технології” (83052, м. Донецьк, бул. Шахтобудівельників,5, р/р26006012734000 у відділенні №258 АКІБ „УкрСіббанк”, МФО351005, ЄДРПОУ 33489093, св-во ПДВ 07600161) суму заборгованості у розмірі 253200,00грн., 3% річних у сумі 2115,19грн., суми інфляції 20256,00грн. та 16934,37грн. подвійної ставки НБУ, всього 292505,56грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс 2008” (02081, м. Київ, пр-к Заводський,1/2, р/р 26000001045301 в АКБ „СЄБ”, МФО 322658, ЄДРПОУ 35944451, св-во ПДВ 100120352, ІНН 359444526517) на користь Корпорації „Інноваційно-промислові технології” (83052, м. Донецьк, бул. Шахтобудівельників,5, р/р26006012734000 у відділенні №258 АКІБ „УкрСіббанк”, МФО351005, ЄДРПОУ 33489093, св-во ПДВ 07600161) витраті по сплаті державного мита в розмірі 2925,06грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 116,81грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя