Постанова № 55817478, 05.02.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/380/16-п

П О С Т А Н О В А

іменем України

"05" лютого 2016 р. м. Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Міністерства оборони України військової частини В5874, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Білорусь, водія-механіка в/ч - пп В5874, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в/ч польова пошта В5874, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №24 від 26.01.2016 року -18 січня 2016 року старший солдат ОСОБА_1 не прибув з відпустки, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-11 КУпАП.

Посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, а саме командир військової частини В5874 підполковник ОСОБА_2 кваліфікував дії солдата ОСОБА_1 за ст.172-11 ч.1 КпАП України.

ОСОБА_1 в судове засідання зявився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-11 КУпАП, визнав в повному обсязі, підтвердив обставини зазначенів протоколі.

Згідно із поясненнями ОСОБА_1, викладеними ним в протоколі про адміністративне правопорушення №24 від 26.01.2016 року він не прибув до військової частини через стан здоровя, оскільки був у нетверезому стані. В окремих письмових поясненнях від 22.01.2016 року ОСОБА_1 пояснив, що не прибув до місця служби через хворобу дружини та вживання алкогольних напоїв.

Згідно із письмовими поясненнями ОСОБА_3, старшого лейтенанта, він 22 січня 2016 року доставив ОСОБА_1 до військової частини.

З письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 не бажає виконувати свої службові обовязки та погрожував ОСОБА_3

З наданих до протоколу матеріалів судом встановлено, що Наказом від 09 вересня 2015 року №185 ОСОБА_1 було мобілізовано до військової частини ПП В5874.

Наказом від 30 грудня 2015 року №270 старшому солдату ОСОБА_1 було надано чергову відпустку з 04 по 17 січня 2016 року.

Наказом командира військової частини ПП В5874 від 18 січня 2015 року №9 було прийнято рішення вважати старшого солдата ОСОБА_5 таким, що самовільно залишив військову частину з 18 січня 2016 року.

Як вбачається із витягу із наказу від 25.01.2016 року №9 про результати службового розслідування було проведено службове розслідування по факту неприбуття з відпустки до місця проходження служби 18 січня 2016 року військовослужбовця, призваного за мобілізацією ст.солдата ОСОБА_1 та встановлено, що ОСОБА_1 не прибув у встановлений строк до місця проходження служби, на телефонні дзвінки не відповідав. 21 січня 2016 ОСОБА_1 було знайдено у нетверезому стані за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4 представниками військової частини А1912. 21 січня 2016 року ОСОБА_1 було доставлено до місця проходження служби.

Актом проведення службового розслідування встановлено, що 31.12.2015 року старший солдат ОСОБА_1 був відпущений у відпустку відповідно до наказу командира військової частини - пп В5874 №270 з терміном прибуттям 18.01.16. Перед відпусткою зі старшим солдатом ОСОБА_1 було проведено інструктаж з доведенням статей кримінального кодексу під особистий підпис. У встановлений строк старший солдат ОСОБА_1 не прибув, на телефонні дзвінки не відповідав. У встановлені терміни було здійснено доповідь про відсутність даного військовослужбовця, направлено листи до Андрушковського РВК, Житомирської області та за домашньою адресою з проханням негайна сповістить про місце знаходження старшого солдата ОСОБА_1 та обовязкове його прибуття до військової частини. 20.01.2016 оку до командира військової частини зателефонував командир другого арсеналу с. Івниця, Житомирської області полковник ОСОБА_6 та сповістив про затримання на території їхньої військової частини в нетверезому стані старшого солдата ОСОБА_1 у військовій формі. Після чого 21.01.16 року до с. Івниця, Житомирської області було відряджено командира взводу, аеродромно-технічної роти старшого лейтенанта ОСОБА_3 для супроводження старшого солдата ОСОБА_1 до місця проходження військової служби. 22.01.16 року до військової частини було привезено старшого солдата ОСОБА_1 Після проведених з ним бесід, було зясовано що служити даний військовослужбовець не бажає, також він висловлює наміри піти з життя шляхом повішання, своєю поведінкою старший солдат ОСОБА_1 став на шлях вимагання від керівного складу підрозділу та військової частини його госпіталізації та уникнення його від виконання своїх службових обовязків.

Згідно із службовою характеристикою, виданою командиром В5874 - ОСОБА_1 за час проходження служби у в/ч зарекомендував себе з негативного боку, має зауваження з боку командного складу роти та військової частини, потребує постійного контролю, рівень професійної підготовки задовільний, працює над його підвищенням.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати, зокрема: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 172-11 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також незявлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, незявлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.

З огляду на вказане, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-11 КУпАП, які полягали у самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби через невчасне зявлення з відпустки.

При застосуванні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, який раніше до відповідальності не притягувався, його майновий стан, негативну характеристику, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, та вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гапувахті та відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП стягнути з нього судовий збір.

Керуючись ч.1 ст.172-11, ст.ст.283-285 КпАП України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-11 та застосувати до нього стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті на строк пять діб.

З врахуванням позиції ЄСПЛ, викладеної в п.п.49, 50 Рішення від 30 жовтня 2014 року у справі «Швидка проти України», - постанову суду в частині призначеного покарання виконувати після набрання нею законної сили.

Стягнути з правопорушника ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп., які сплатити на рахунок: Отримувач коштів: державний бюджет Вознесенського району, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037770, банк отримувача: ГУ ДКУ в Миколаївській області, код банку отримувача (МФО) 826013, рахунок отримувача: 31210206700113, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя Вознесенського міськрайонного суду підпис ОСОБА_7

згідно оригіналу

Суддя: