Рішення № 55816897, 12.07.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/11819/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 липня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Зосименко С.Г.

при секретарі Котула А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки недійсним та договору поруки таким, що припинив дію, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про розірвання кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог в позовній заяві позивач посилався на те, що 14.12.2006 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0612/009КW, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 50000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 14,00% на рік з кінцевим терміном повернення 13.12.2011 року. Вимоги до відповідача, що випливають із вказаного кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання договорів поруки: з відповідачем ПАТ «А-Банк» договору поруки від 20.10.2010 року, з відповідачкою ОСОБА_2 договору поруки від 14.12.2006 року. Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 30.09.2011 року у розмірі 74723 доларів США, яка складається з наступного: 37695,06 доларів США - заборгованості за кредитом, 24007,39 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 13020,55 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Просив стягнути ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 0612/009КW від 14.12.2006 року у розмірі 74697,91 доларів США, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму у розмірі 200 грн. та стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку суму у розмірі 1950 грн. за надання юридичних послуг та витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права.

ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ПАТ «Акцент-Банк» та ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання договору поруки № 167 від 20.10.2010 року недійсним та визнання договору поруки № 0612/009 KW від 14.12.2006 року таким, що припинив дію. В зустрічному позові позивачка посилається на те, що договір поруки № 167 від 20.01.2010 року був укладений через 4 роки після видачі кредиту ОСОБА_1 на умовах, сприятливіші за звичайні, розмір відповідальності становить лише 200 грн. При укладанні даного договору поруки зобов'язання боржником вже були порушені, що вказує н фіктивність договору поруки. Позивачка вважає, що посадова особа банку в особі директора юридичного департаменту ОСОБА_3 порушив банківську таємницю відносно не, яка стала відома йому при виконанні своїх службових обов'язків та шляхом зловживання правом заключив даний договір поруки. Вважає, що не може бути солідарним боржником із ПАТ «Акцент-Банк», тому що спільної поруки не було. Також вважає, що договір поуки, укладений між нею та банком 14.12.2006 року закінчив свою дію. У п. 12 договору значиться, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду із вимого про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом 5 років. Договір поруки було укладено 14.12.2006 року, тобто з терміном до 14.12.2001 року, а тому договір поруки закінчив свою дію. Просила визнати недійсним договір поруки № 167 від 20.10.2010 року, визнати договір поруки № 0612/009 KW від 14.12.2006 року таким, що припинив свою дію.

ОСОБА_1 подав зустрічним позов до ПАТ КБ «Приватбанк» про розірвання кредитного договору. У зустрічному позові він посилається на те, що заборгованість за кредитним договором № 0612/009 KW від 14.12.2006 року відсутня. Укладаючи договір поруки з ПАТ «Акцент-Банк» посадовою особою ПАТ КБ «Приватбанк» було порушено банківську таємницю без надання письмового дозволу ОСОБА_1 Просив розірвати кредитний договір № 0612/009 KW від 14.12.2006.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити. У задоволенні зустрічних позовів просила відмовити. Суду пояснила, що договір поруки не може бути визнаний недійсним, оскільки не порушує права та інтереси позивачки за зустрічним позовом і тому вона не може заявляти такі вимоги. Договір поруки № 167 від 20.10.2010 року - двосторонній правочин, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент-Банк». Зміст договору поруки не покладає на позивачку додаткові обов'язок або відповідальність. Щодо договору поруки № 0612/009 KW від 14.12.2006 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, то згідно п. 11 даного договору сторони узгодили строк припинення поруки, пов'язавши його з наступною подією: цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного його виконання зобов'язань за кредитною угодою, що виключає застосування до нього ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував. Зустрічні позовні вимоги просив задовольнити. Суду пояснив, що в матеріалах справи відсутні додаткові угоди та додатки до кредитного договору, докази отримання відповідачем коштів. У договорі поруки № 167 від 20.10.2010 року та додатку № 1 до нього, який надав позивач, не зазначено відомостей про обов'язки боржника. На вимогу відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» відмовляється зробити звірку погашень за кредитним договором.

Представник відповідача ПАТ «А-Банк» у судове засідання з'явилася. Позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги первісного позову та зустрічних позовів не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.12.2006 року ОСОБА_2 до позивача була подана заявка на отримання кредиту на суму 35000 доларів США (т. 1, а. с. 216).

14 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0612/009 KW (т. 1, а. с. 14-15), відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 50000 доларів США. Термін повного погашення кредитної лінії - 13 грудня 2011 року. За договором, банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів готівкою через касу банку. Для отримання кредиту (або його частини) позивальник зобов'язується не пізніше за дату запланованого отримання кредиту надати в банк попередню вимогу в довільній формі з вказівкою суми кредиту і терміну його надання. Додатком № 1 до даного договору є графік погашення кредиту та відсотків (т. 1, а. с. 16).

14.12.2006 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 0612/009 KW (т. 1, а. с. 17) в забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором № 0612/009 KW від 14.12.2006 року.

20.10.2010 року між позивачем та відповідачем ПАТ «Акцент-Банк» був укладений договір поруки № 167 від 20.10.2010 року у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 0612/009 KW від 14.12.2006 року (т. 1, а. с. 9-10).

В забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором № 0612/009 KW від 14.12.2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір застави майна № 0612/009 KW від 14.12.2006 року (т. 1, а. с. 112-113). Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором складає 150000 доларів США.

В забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором № 0612/009 KW від 14.12.2006 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір іпотеки № 0612/009 KW від 14.12.2006 (т. 1, а. с. 114-116), за яким передано в іпотеку наступне майно: ? частина приміщення магазину, яке знаходиться за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Шевченка, буд 1-а. Вартість предмету іпотеки становить 56250 доларів США.

В забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором № 0612/009 KW від 14.12.2006 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір застави товару в обороті № 0612/009 KW від 14.12.2006 року (т. 1, а. с. 117-118), згідно якого в заставу передано алкогольні напої. Вартість предмету застави складає 4817 доларів США.

22.04.2008 року була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору № 0612/009 KW від 14.12.2006 року (т. 2, а. с. 118). Будь-яких інших додаткових угод представником позивача надано не було.

Згідно заяви на видачу готівки, ОСОБА_4 отримав 35000 доларів США (т. 1, а. с. 217). Згідно заяви на видачу готівки, ОСОБА_4 отримав 7890 доларів США (т. 2, а. с. 123). Однак згідно виписки по рахунку, наданої позивачем, ОСОБА_1 отримав: 18.12.2006 року - 35000 доларів США, 24.01.2007 року - 9000 США, 04.07.2007 року - 50000 доларів США, 22.04.2008 року - 7890 доларів США (т. 1, а. с. 221). Представник позивача не надала суду доказів отримання ОСОБА_4 коштів у сумі 50000 доларів США та 9000 доларів США.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем не надано доказів отримання відповідачем коштів у сумі 59000 доларів США. Тому суд не може вважати розрахунок заборгованості за кредитним договором № 0612/009 KW від 14.12.2006 року, наданий позивачем, вірним. На неодноразові звернення ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» щодо надання інформації про наявність заборгованості за кредитним договором № 0612/009 KW від 14.12.2006 року банк інформації щодо заборгованості не надав.

Враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги спростовуються матеріалами справи, жодних інших доказів на їх підтвердження надано не було, суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо заявлених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зустрічних позовних вимог, суд вважає їх необґрунтованими за наступних підстав.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

За своєю правовою природою договір поруки є способом забезпечення виконання зобов'язання. Сторонами договору поруки є кредитор і поручитель. Положеннями цивільного законодавства України не передбачено , що договір поруки укладається за згоди боржника або отримання такої згоди є обов'язковим. Укладення договору поруки ніяким чином не тягне за собою порушення прав або інтересів боржника чи іншого поручителя. Права та обов'язки боржника за кредитним договором, обсяг його відповідальності після укладання договору поруки залишаються незмінними. Таким чином, укладений між позивачем та ПАТ «акцент-Банк» договір поруки № 167 від 20.10.2010 року не порушує права чи законні інтереси інших відповідачів. Оскільки ОСОБА_2 не є стороною у даному договорі, вона не може заявляти вимого щодо визнання цього договору недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завдано цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

ОСОБА_1 у зустрічному позові не наведені підстави для розірвання кредитного договору № 0612/009 KW від 14.12.2006 року. Укладання між ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент-Банк» договору поруки не є підставою для розірвання кредитного договору.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачами судові витрати з відповідачів не стягуються.

Керуючись ст. ст. 526, 553, 651 ЦК України, ст.ст.11, 15, 27, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовити

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя С.Г. Зосименко