Рішення № 55811752, 10.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1965/16

Головуючий у першій інстанції Ільяшук А. В.

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів - Сватаненко В.І.

- Артеменко І.А.

при секретарі -Фабіжевській Т.С.

за участю: ОСОБА_3 та представника ПАТ «Дельта Банк» Бойко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович, як ліквідатор банку, про захист прав споживача шляхом надання оригіналу Кредитного договору №001-15145-151012 від 15 жовтня 2012 року та детального розрахунку стану заборгованості за Кредитним договором №001-15145-151012 від 15 жовтня 2012 року, -

встановила:

16 вересня 2015 року позивачка звернулась з вказаним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що при укладанні кредитного договору представник банку не видав їй другий примірник, та на її звернення від 22 травня 2015 року банк не надав детальний розрахунок заборгованості.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що при укладанні кредитного договору позивачка отримала другий примірник договору, що підтверджується текстом укладеного договору та підписом позивача. Звернення позивача про надання детального розрахунку до банку не надходило.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 грудня 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено. Зобов'язано ПАТ "Дельта Банк" надати ОСОБА_3 оригінал Кредитного договору №001-15145-151012, укладеного між нею та ПАТ "Дельта Банк" 15 жовтня 2012 року. Зобов'язано ПАТ "Дельта Банк" надати ОСОБА_3 детальний розрахунок стану заборгованості за вказаним кредитним договором №001-15145-151012, укладеним між нею та ПАТ "Дельта Банк" 15 жовтня 2012 року, станом на день набрання рішенням законної сили.

В апеляційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позивних вимог .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позивні вимоги виходив з того, що при укладанні кредитного договору позивачці не був наданий його екземпляр, на звернення позивачки банк не надав розрахунок заборгованості по кредитному договору.

Але з вказаним висновком неможливо погодитися з наступних підстав.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч. 2 ст. 10 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 64 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судовою колегією встановлено, що 15 жовтня 2012 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк» на підставі її заяви укладено кредитний договір №001-15145-151012, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді кредитного ліміту у загальному розмірі 15 000 грн. Позивачка вказує, що при підписанні договору представник банку не надав їй оригінал договору. У зв'язку з викладеним позивачка з метою відновлення порушеного права, у відповідності до ст. ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» просить зобов'язати відповідача надати їй один з оригіналів договору.

Відповідач, не заперечуючи, що він з позивачкою уклав кредитний договір, вказує, що при підписанні договору він надав його оригінал позивачці. При цьому як на доказ своїх заперечень представник банку посилається на п. 8 Договору , відповідно до умов якого позичальник підтверджує, що вона отримала автентичний примірник цього договору, Правила та Тарифи в дату їх підписання, що підтверджується підписом внизу цієї пропозиції (а.с. 23). Позивачка не заперечує , що вона підписувала договір. Проте, в свою чергу, не надала жодного доказу про те, що вона не отримувала другий примірник договору. Даючи оцінку доказам судова колегія бере до уваги ту обставину, що договір був укладений 15 жовтня 2012 року, а позивачка ставить питання про надання примірника договору у травні 2015 р. після спливу двох років та 6 місяців. Крім того, позивачка не зверталася з заявою до відповідача про надання їй копії договору. На вказані обставини справи суд першої інстанції уваги не звернув.

Оцінивши всі докази по справі у відповідності до ст. 212 ЦПК України з урахуванням структури тексту договору, того, що вказівка на те, що позивачка отримала текст договору, розташована на тому же аркуші , де позивачка поставила свій підпис, судова колегія приходить до висновку про безпідставність позивних вимог щодо неотримання позивачкою тексту договору. Розглядаючи справу судова колегія з'ясувала у позивачки, що вже після винесення рішення суду першої інстанції вона знайшла у себе заяву та договір, який вона дала на огляд судовій колегії.

Позивачка будучи незгодною з заборгованістю перед банком по кредитному договору 20 травня 2015 року звернулася до відповідача із заявою про надання їй виписки по рахунку кредитного договору №001-15145-151012.

20 травня 2015 року відповідачем надано позивачці відповідь за вихідним номером № 05-2984752 з додатком: випискою по рахунку НОМЕР_1, відкритому згідно умов кредитного договору №001-15145-151012 від 15 жовтня 2012 року з вказаною сумою заборгованості за розрахунковий період з 15 жовтня 2012 р. по 20 травня 2015 р. Позивачка стверджує, що вказаний розрахунок вона не отримувала. Але відповідно до реєстру поштових відправлень №2219 (а.с.56) позивачці направлявся такий розрахунок. У судовому засіданні позивачка пояснила колегії суддів, що вона отримала розрахунок заборгованості, але вона не згодна з ним, а також разом з її розрахунком їй був надісланий розрахунок заборгованості іншої особи. Судова колегія оглянула розрахунок позивачки і прийшла до висновку, що вказаний розрахунок є тим, що банк направив позивачці на її звернення.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи рішення, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 грудня 2015 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 -відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді

В.О. Суворов

І.А. Артеменко

В.І. Сватаненко