Постанова № 55811412, 24.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 р. Справа № 804/15108/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 02.10.2015 № 24193/10/04-03-21-28.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що Рішення про застосування фінансових санкцій за зберігання спирту у місці, не внесеному до ЄДР місць зберігання спирту є протиправним та таким що підлягає скасуванню з огляду на наступне. Зазначили, що компонент моторного палива альтернативного (далі КМПА) не є підакцизним товаром, та не використовується у виробництві алкогольних напоїв. Крім того зауважили, що позивачем не здійснюється зовнішньоекономічна діяльність, а тому віднесення відповідачем КМПА до товарної позиції із визначенням коду за УКТЗЕД є протиправним.

Відповідач подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складений акт від 25.08.2015 року №2005/14/04-03/21/35/30536344.

Під час перевірки встановлено порушення з боку ТОВ «Трейд Коммодіті» статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме здійснено зберігання спирту у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

02.10.2015 року прийнято рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій №24193/10/04-03-21-28 в розмірі 1649356,80 грн., що було прийнято на підставі акту фактичної перевірки від 25.08.2015 № 2005/14/04-03/21/35/30536344.

Як вбачається з ОСОБА_3 перевірки і не заперечується Позивачем, у серпні 2015 року ТОВ «Трейд Коммодіті» придбало у ТОВ «БІОТЕХТРЕЙД» товар «компонент моторного палива альтернативного» (далі - КМПА), а саме:

29 838 кг за видатковою накладною від 09.08.2015 № 52;

30 375 кг за видатковою накладною від 10.08.2015 № 53;

30 411 кг за видатковою накладною від 17.08.2015 № 60.

Виробником даного КМПА є ДП «Зарубинський спиртовий завод», що підтверджується копією сертифікату відповідності № UA1.041.0035819-15 та відповідними посвідченнями, що надавались Позивачу постачальником.

Відповідного до зазначеного сертифікату відповідності та посвідчень поставлений нашому підприємству КМПА відповідає вимогам ТУ У 24.6-30219014-009:2007.

ТУ У 24.6-30219014-009:2007 компоненту моторного палива альтернативного (КМПА) введені в дію 03.10.2007 та чинні до 03.10.2017 року.

Згідно ТУ У 24.6-30219014-009:2007, КМПА - антидетонаторний засіб, який призначено для виробництва біопалив моторних альтернативних для двигунів внутрішнього згоряння (в тому числі біодизелю), біокомпоненту моторного палива, а також в якості добавки до бензинів автомобільних в кількості не більше ніж 5 % (об'ємних) згідно з ДСТУ 4839 та не більше ніж 5 % (масових) згідно з ДСТУ 4063.

КМПА призначено для реалізації підприємствам-виробникам біопалив моторних альтернативних для двигунів внутрішнього згоряння, біокомпоненту моторного палива, біодизелю, бензинів автомобільних, а також для реалізації на експорт.

Відповідно до ТУ У 24.6-30219014-009:2007 та сертифікату відповідності за Державним класифікатором продукції та послуг КМПА класифікується у товарній позиції 20.59.42-50.00 «засоби антидетонаторні», що відповідає коду 3811 11, 3811 19 00 00 УКТЗЕД.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі - Закон).

Статтею 1 Закону наведені терміни, що в ньому вживаються, зокрема:

спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників;

місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно до ст.2 Закону виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб'єкта господарювання, де суб'єктом господарювання виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону, імпорт, експорт або оптова торгівля спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензій лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України, крім оптової торгівлі спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі, яка може здійснюватися за наявності ліцензії закладами охорони здоров'я та суб'єктами господарювання або організаціями зооветеринарного постачання незалежно від форм власності. Кабінет Міністрів України веде реєстр зазначених закладів охорони здоров'я та суб'єктів господарювання зооветеринарного постачання.

За правилами ч.1 ст.17 Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до приписів ст.17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, у разі:

зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень;

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем зроблений висновок про зберігання спирту у місці, не внесеному до ЄДР місць зберігання спирту.

За доводами відповідача, згідно з УКТЗЕД спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації, відносяться до товарної позиції 2207.

При цьому, слід зазначити, що перелік підакцизних товарів (продукції) та ставки податку закріплені статтею 215 Податкового кодексу України. До таких товарів (продукції) віднесено, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво, код класифікації яких - 2207, в той же час, на товар (продукцію) за кодом класифікації 3811, що виробляється позивачем, Податковим кодексом України акцизний збір не встановлено.

Суд також звертає увагу на те, що товарна позиція 2207 відносяться до групи товарів: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.

Разом з тим, як свідчать обставини справи, відповідно до ТУ У 24.6-30219014-009:2007, компонент палива моторного альтернативного, хоча і вміщує етиловий спирт, проте не є алкогольним напоєм та не може використовуватись для виробництва алкогольних напоїв.

Таким чином, виходячи з призначення компоненту палива моторного альтернативного, його не можна вважати алкогольним і безалкогольним напоєм або оцтом, та класифікувати за товарними позиціями УКТЗЕД 2207, навіть за наявності у його складі частки спирту.

Наведене в сукупності спростовує висновки відповідача, оскільки КМПА не є підакцизним товаром, не потребує наявності ліцензії та, відповідно, внесення місця зберігання до ЄДР місць зберігання спирту.

Крім того, форма оскаржуваних рішень не узгоджується із нормами Податкового кодексу України.

Так, форма рішення про застосування фінансових санкцій встановлена Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790.

Разом із тим, відповідно до п.10 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податкового кодексу України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Статтею 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Таким чином, обов'язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.

Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.

При цьому, відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, контролюючий орган, у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобовязаний прийняти податкове повідомлення-рішення, а прийняття будь-яких інших рішень, у тому числі про застосування фінансових санкцій, суперечитиме Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція доведена Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 28 березня 2014 року №375/11/14-14.

Таким чином, з огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача та, відповідно, про необхідність його скасування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 02.10.2015 р. №24193/10/04-03-21-28.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 24740,35 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 грудня 2015 року

Суддя ОСОБА_1