Рішення № 55806218, 10.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є. у. № 333/9048/15

Провадження № 22-ц/778/415/15

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрієва М.М.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.,

суддів: Краснокутської О.М.,

Сапун О.А.,

при секретарі: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Садівниче товариство «Комунаровець», товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія - Агро», про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА :

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ЗАТ КБ «ПриватБанк», про поділ майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому з 26 вересня 1998 року, який розірваний за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2012 року.

Від шлюбу сторони мають двох синів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На утримання дітей відповідач сплачує аліменти за рішенням суду.

З січня 2012 року шлюбні відносини між нею та ОСОБА_3 припинені.

Під час шлюбу за спільні кошти ними придбане майно, яке добровільно поділити відповідач не бажає. після припинення шлюбних відносин розподілити не змогли.

Розподілу підлягає наступне майно: трьохкімнатна АДРЕСА_3. Вартість квартири за вказаним договором купівлі-продажу складала 285 325 грн., що було еквівалентно 56 500 дол. США. 07 вересня 2007 року на ім'я відповідача було укладено Кредитний договір №ZPMHGK00000007 із ЗРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк», за яким ОСОБА_3 отримав 45 200 дол. США для придбання квартири, які і було передано продавцю квартири ОСОБА_7 Також із спільних заощаджень було сплачено продавцю ще 11 300 дол. США. З урахуванням суми сплаченої сторонами при купівлі квартири, за час шлюбу на неї було витрачено 11 300 + 25 215, 93 = 36 515, 93 дол. США. На день складання позовної заяви - на 05.09.2014 року, офіційний курс НБУ складає: 1 дол. США = 12, 8 222 грн., тому за спірну квартиру із спільних коштів подружжя було сплачено: 36 515,93 х 12, 8 222 = 468214, 56 грн.

У зв'язку із неприязними відносинами, які склалися між нею та ОСОБА_3, після розірвання шлюбу вона з дітьми була змушена піти зі спірної квартири.

Вважає, що спірну квартиру слід виділити у власність відповідачу, а на її користь стягнути з нього 1/2 частку сплачених за неї під час шлюбу кредитних коштів у розмірі 234 107 грн. 28 коп.

Також під час спільного проживання та рахунок спільних коштів подружжям було утворено ТОВ «Таврія-Агро». Вона являється одним із засновників товариства, її частка дорівнює 50 % статутного фонду. Розмір її внеску до товариства склав 5 000 грн., що підтверджується витягом №16869969 від 23 липня 2013 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. За 2011 рік, в якому було припинено шлюбні відносини, чистий прибуток ТОВ «Таврія-Агро» склав 79 500 грн. за рік, що підтверджується копією фінансово звіту (форма № 1-м) товариства за 2011 рік. 1/2 частка прибутку, на яку вони маю право, дорівнює 39 750 грн. Таким чином, розподілу між подружжям підлягає сума: 50 + 39 750 = 44 750 грн.

20 квітня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу було придбано земельну ділянку НОМЕР_3 площею 0, 0 576 га, яка розташована в СТ «Комунаровець», Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області, цільове призначення ділянки - для ведення садівництва. Право власності на ділянку зареєстроване на її ім'я.

Згідно звіту з експертної грошової оцінки ТОВ «Власні землі» на 14 серпня 2014 року ринкова вартість вказаної вище земельної ділянки складає 5 978 грн. 88 коп.

Крім того, під час шлюбу подружжям було придбано транспортні засоби, які використовувались в інтересах родини: у 2007 році автомобіль ГАЗ-САЗ-3507, 1991 року випуску, номери державної реєстрації НОМЕР_4, ринкова вартість 37 390 грн.; у 2007 році - трактор МТЗ-80, 1998 року випуску, номери державної реєстрації НОМЕР_1, ринкова вартість - 95 420 грн.; в 2011 році автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, номери державної реєстрації НОМЕР_2, ринкова вартість - 68 970 грн. Загальна вартість усіх транспортних засобів - 201 780 грн.

Відповідач із спільних коштів придбав для себе мисливську рушницю, ринкова вартість якої 22 500 грн., та пістолет ПМ-Т (9мм), НОМЕР_5 ринкова вартість якого 7 800 грн., загальна вартість вказаної зброї - 30 300 грн.

Також під час шлюбу було придбане інше майно, вартість якого з урахуванням зносу складає: шафа - купе - 5 000 грн.; ліжко двоспальне - 2 000 грн.; комод - 1 000 грн.; 2 тумбочки по 500 грн. - 1 000 грн.; див; «Прогрес» - 1 000 грн.; кресло - 500 грн.; кухонний гарнітур - 4 000 грн.; стіл кухонний - 500 грн.; куток кухонний - 1 000 грн.; телевізор «Самсунг» - 2 500 грн.; холодильник «Атлант» -1 500 грн.; мікрохвильова піч «LG» - 300 грн.; шафа - 700 грн.; варочна поверхня «Еорєніє» - 1000 грн.; духовка «Горєніє» - 1 000 грн., всього на суму 23 000 грн.

Таким чином, вартість всього спільного майна, яке підлягає поділу, дорівнює 305 808 грн. 88 коп., а ? частка становить 152 904 грн. 44 коп.

У зв'язку з вищевикладеним просила суд визнати грошові кошти, що були 07 вересня 2007 року сплачені ОСОБА_3 за придбання квартири АДРЕСА_3 у розмірі 11 300 дол. США, а також за Кредитним договором № ZPMHGK00000007 від 07 вересня 2007 року із ЗРУ ЗAT КБ «ПриватБанк» у період з 07 вересня 2007 року по 31 грудня 2011 року у сумі 25 215,93 дол. США, всього 36 515,93 дол. США, спільною сумісною власністю її та відповідача.

Поділити майно, яке є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_3, наступним чином.

Виділити в її особисту приватну власність 50% внеску у статутному фонді ТОВ «Таврія-Агро» у розмірі 5 000 грн., а також чистого прибутку вказаного товариства за 2011 рік у розмірі 39 750 грн., всього на 44 750 грн.;

- виділити в її особисту приватну власність земельну ділянку НОМЕР_3 площею 0,0576 га, розташовану в СТ «Комунаровець», Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6, вартістю 5 978 грн. 88 коп.;

- визнати за нею право особистої приватної власності та виділити їй у користування трактор МТЗ-80, 1998 року випуску, номери державної реєстрації НОМЕР_1, вартістю - 95 420 грн.;

- виділити в їй особисту приватну власність шафу - купе - 5000 грн., ліжко двоспальне - 2 000 грн., комод - 1 000 грн., 2 тумбочки по 500 грн. - 1 000 грн., диван «Прогрес» - 1 000 грн., кресло - 500 грн., кухонний гарнітур - 4 000 грн., стіл кухонний - 500 грн., куток кухонний - 1 000 грн., телевізор «Самсунг» - 2 500 грн., холодильник «Атлант» - 1 500 грн., мікрохвильову піч «LG» - 300 грн., шафу - 700 грн., варочну поверхню «Горєніє» - 1 000 грн., духовку «Горєніє» - 1 000 грн., всього майна на 23 000 грн.

Виділити в особисту приватну власність ОСОБА_3:

- квартиру АДРЕСА_3;

- автомобіль ГАЗ-САЗ-3507, 1991 року випуску, номери державної реєстрації НОМЕР_4, вартістю 37 390 грн.;

- автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, номери державної реєстрації НОМЕР_2, вартістю 68 970 грн.;

- мисливську рушницю, вартістю 22 500 грн.;

- пістолет ПМ-Т (9мм), НОМЕР_5 вартістю - 7800 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 217 862 грн. 84 коп. ( а. с. 1-6 т. 1).

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 остаточно просила суд визнати грошові кошти, що були сплачені 07 вересня 2007 року ОСОБА_3 при укладанні договору купівлі-продажу квартири 84 в будинку 17 по проспекту 40-річчя Перемоги в м. Запоріжжі у розмірі 11 300 дол. США, а також за Кредитним договором №ZPMHGK00000007 від 07 вересня 2007 року із ЗРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк», у період з 07 вересня 2007 року по 31 грудня 2011 року у сумі 26 707,13 дол. США, всього у сумі 38007,13 дол. США - спільною сумісною власністю її та ОСОБА_3 Поділити майно, яке знаходиться у спільній сумісній власності сторін як подружжя наступним чином: виділити в особисту приватну власність ОСОБА_2 50 % внеску у статутному фонді ТОВ «Таврія-Агро», у розмірі 5 000 грн., ? частину чистого прибутку вказаного товариства за 2011 рік у розмірі 39 750 грн., всього на 44 750 грн. З урахуванням інтересів неповнолітніх дітей та поведінки відповідача, збільшити її частку і виділити в її особисту приватну власність земельну ділянку НОМЕР_3 площею 0,0576 га, розташовану в СТ «Комунаровець», Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6, вартістю 5 978 грн. 88 коп. Також виділити їй шафу - купе - 5 000 грн., ліжко двоспальне - 2 000 грн., комод - 1 000 грн., 2 тумбочки по 500 грн. - 1 000 грн., диван «Прогрес» - 1 000 грн., кресло - 500 грн., кухонний гарнітур - 4 000 грн., стіл кухонний - 500 грн., куток кухонний - 1 000 грн., телевізор «Самсунг» - 2 500 грн., холодильник «Атлант» -1 500 грн., мікрохвильову піч «LG» - 300 грн., шафу - 700 грн., варочну поверхню «Горєніє» - 1 000 грн., духовку «Горєніє» - 1 000 грн., всього майна на 23 000 грн. Виділити в особисту приватну власність ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3; мисливську рушницю, вартістю 22 500 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошову компенсацію у розмірі 491 890 грн. 77 коп. ( а. с. 206-210 т. 1 ).

Не погоджуючись з вимогами ОСОБА_2, 05 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Просив суд визнати за ним право власності на ? частку земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,0576 га, розташовану в ОСК «Комунаровець-4» Малокатеринівський селищній раді Запорізького району Запорізької області, кадастровий номер НОМЕР_6.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,0576 га, розташовану в ОСК «Комунаровець-4» Малокатеринівський селищній раді Запорізького району Запорізької області, кадастровий номер НОМЕР_7.

Визнати за ним право власності на 25 % статутного фонду ТОВ «ТАВРИЯ-АГРО», ідентифікацій код юридичної особи 37248319, місце знаходження юридичної адреси: 72503, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Молодих патріотів, будинок 1 квартира 4, зареєстрованого - 20.10.2010 року, за №16869969, код ЄДРПОУ: 372483191.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 25 % статутного фонду ТОВ «ТАВРІЯ-АГРО», ідентифікаційний код юридичної особи 37248319, місце знаходження юридичної адреси: 72503, Запорізька область, Якимівський район, CMT Якимівка, вул. Молодих патріотів, будинок 14, квартира 4, зареєстрованого 20.10.2010 року, за №16869969, код ЄДРПОУ: 37248319.

Стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію у розмірі 20 315 грн. 20 коп. (за кухонний гарнітур - згідно договору №565/5638 від 02 жовтня 2007 року вартістю 3 095 грн., духову шафу Gorenje E, вартістю 2 549 грн., газову поверхню Gorenje CMS 640 Е, вартістю 1 826 грн., пральну машину INDESIT W105 ТХ, вартістю 1 675 грн. 20 коп., нагрівач WEST, вартістю 400 грн., меблі: диван фієста, вартістю 2 166 грн., диван дипломат, вартістю 3 228 грн., диван дипломат, вартістю 846 грн., диван дипломат, вартістю 1 200 грн., крісло дипломат вартістю 330 грн., каркас Вега 1 Соломка, вартістю 3 000 грн.

Визнати за ним право власності в мисливську зброю марки «Simson», калібр 16, заводський номер НОМЕР_8, на квартиру за адресою за адресою АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати, пов'язані з розглядом цивільної справи.

Мотивував свої вимоги тим, що 22 березня 2012 року рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя № 2-4859/11 шлюб між ним та ОСОБА_2 було розірвано. По спільній домовленості діти після розірвання шлюбу залишились проживати з матір'ю.

Під час шлюбу подружжям було придбано наступне майно, а саме: згідно договору купівлі-продажу від 07.09.2007 року за кредитні кошти набута квартира за адресою АДРЕСА_3, на теперішній час кредит не є погашеним, та за кредитним договором укладеним з ПАТ КБ «Приватбанк» № 2РМНСК 00000007 від 07.09.2007 року і наслідок наявності боргу існують суттєві боргові зобов'язання; кухонний гарнітур згідно договору №565/5638 від 02.10.2007 року має вартість 3 095 грн.; згідно рахунку фактури № PC 29.03.2008-2090027г 2 від 29.03.2008 року було придбано духову шафу Gorenje Е, вартістю 2 549 грн., газову поверхню Gorenje CMS 640 Е, вартістю 1 826 грн., загальна сума 4 375 грн.; згідно товарної накладної № Г-00003634 від 02.05.2008 року було придбано водонагрівач CLASSIK Mod SEY 100 GTO 475А вартістю 750 грн., кран шаровий н-в 1/2 код 2371К2804, вартістю 58, 80 грн.; переходи резин. 50x32, вартістю 1, 50 грн., загальна сума 810, 30 грн.; згідно договору купівлі-продажу від 21.05.2008 року був придбаний матрац «Супер Нептун», вартістю 1 380 грн.: згідно гарантійного талону від 19.07.2008 року був придбаний принтер, вартістю 1 258 грн.; згідно товарного чеку від 18.07.2001 року був придбаний TY TY NC - 21F4EE. вартістю 1 181, 00 грн.; згідно талону на доставку від 30.02.2002 року було придбане пральну машину INDESIT W 105 ТХ, вартістю 1 675, 20 грн.; згідно чеку був придбаних музичний центр, вартістю 781, 00 грн.; згідно товарного чеку № 03/10 від 03.10.2010 року був придбаний нагрівач WEST, вартістю 400 грн.; згідно договору купівлі-продажу від 03.01.2007 року були придбані меблі: диван фієста, вартістю 2 166 гри., диван дипломат вартістю 3 228 грн., диван дипломат, вартістю 846 гри., диван дипломат вартістю 1 200 грн., крісло дипломат, вартістю 330 грн., каркас Вега 1 Соломка, вартістю 3 000 грн.. загальна сума 10 770 грн.; згідно договору № 565/5638 від 02.10.2007 року були придбав металопластикові вікна на суму 3 095 грн.; згідно чеку від 06.03.2003 року була придбана м'ясорубка Мулінекс, вартістю 369 грн.; згідно договору купівлі-продажу земельно: ділянки від 20.04.2011 року, було придбано земельну ділянку НОМЕР_3 площею 0,0576 га., яка розташована за адресою Запорізька область, Запорізькій район, Малокатеринівська селищна рада, СТ «Комунаровець», кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6, цільове призначення земельної ділянки: для ведення садівництва, вартістю 39 483 грн.; за рахунок спільних коштів під час перебування у шлюбі утворено ТОВ «Таврія -Агро», одним із засновником ТОВ «Таврія -Агро» є позивач, якій належить 50 % статутного фонду. Розмір внеску до товариства складає 5 000 грн.; мисливська зброя марки «Simson», калібр 16, заводський НОМЕР_8, та пристрій для відстрілу патронів гумовими кулями марки ПМ-Т, калібр 9мм Заводський № НОМЕР_5 який у 2012 році було продано ОСОБА_3 за 1 700 грн., у магазині «Гарнізон» м. Запоріжжя. До того ж після припинення між сторонами відносин з березня 2012 року ОСОБА_3 припинив проживання у квартирі за адресою АДРЕСА_3, в квартирі по грудень 2013 року залишилась проживати ОСОБА_2 разом з синами. При відвідуванні квартири було з'ясовано, що позивач не поставивши його до відома вивезла з квартири всі меблі разом з усією побутовою технікою та привела квартиру у нежилий стан (а саме виконала демонтаж кахелю з полу, покриття з полу, розеток, кранів та інше), про даний поступок позивач поставив до відома Комунарський РВ з метою притягнення позивача до відповідальності, однак у порушенні кримінального провадження було письмово відмовлено. Усі перелічені меблі та побутова техніка на теперішній час перебуває у ОСОБА_2, або продані нею, а гроші використані від продажу використані на її власні потреби. Також вважає, за необхідне зазначити, що за час проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі утворився суттєвий борг за отримання комунальних послуг, та як остання майже не сплачувала необхідні платежі за спожиті послуги, та послуги за утримання будинку, так згідно попередження ЖБК «Весна 6» станом на 01.12.2014 року заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2 053, 38 грн. згідно претензії Концерну «Міські теплові мережі» на теперішній час становить 4 181, 18 грн., згідно претензії концерну Міських теплових мереж від 01.12.2014 року борг становить 662, 10 грн. Також зазначив, що заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2014 року позовні вимоги ПАТ «ПриватБанк» задоволено у повному обсязі, та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 07.09.2007 року у розмірі 487 022,80 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на спірну квартиру ( а. с. 178-181 т. 1 ).

Уточнивши зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 остаточно просив суд визнати за ним право власності на ? частину земельної ділянки НОМЕР_9 в СТ «Комунаровець», - Малокатеринівської селищної ради Запорізької району Запорізької області, площею 0,0576 га, номер земельної ділянки НОМЕР_6; на 25 % статутного фонду ТОВ «Таврия-Агро», код ЄДРПОУ 37248319, зареєстровано за адресою: Запорізька область, Якимівський район, селище міського типу Якимівка, вул. Молодих патріотів, б. 14, кв. 4; на мисливську рушницю «Simson». Стягнути з ОСОБА_2 на його користь 9950 грн. в якості компенсації ? частини домашніх меблів та техніки, які знаходяться у ОСОБА_2 ( а. с. 222-225 т. 1 ).

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.05.2015 року зазначені позови об'єднані в одне провадження ( а. с. 30 т. 2 ).

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2015 року позовні вимоги в частині визнання грошових коштів, сплачених за квартиру, спільною сумісною власністю подружжя та виділення в особисту приватну власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_3 залишено без розгляду ( а. с. 144-147 т. 2 ).

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2015 року позови задоволено частково.

Виділено в особисту приватну власність ОСОБА_3 рушницю гладкоствольну «Simson» калібру 16/70, заводський номер 63665, ринковою вартістю 4 198, 16 грн.

Визначено частки у праві спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку № 424 площею 0, 0 576 га, розташовану за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Малокатеринівська селищна рада, СТ «Комунаровець», кадастровий номер: НОМЕР_6, цільове призначення: для ведення садівництва, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частці кожному.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію різниці вартості поділеного спільного майна подружжя в розмірі 2 099 грн. 08 коп.

У решті первісних та зустрічних позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, допущені порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

ОСОБА_3 в апеляційному порядку судове рішення не оскаржив.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду Запорізької області доповідь судді, вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктами 3,4 частини 1 статті 309 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення у разі невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно з частиною 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

У пунктах 23,24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", зазначено, що вирішуючи спори між подружжям, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Суд правильно встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 вересня 1998 року ( а. с. 8 т. 1 ).

Мають двох синів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з матір'ю. На утримання дітей відповідач сплачує аліменти за рішенням суду ( а. с. 9-10 т. 1 ).

22 березня 2012 року шлюб між сторонами розірваний на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя ( а. с. 18 т. 1 ).

Згідно статей 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що у період шлюбу, 20 жовтня 2010 року за рахунок спільних коштів подружжям було утворено ТОВ "Таврія Агро", одним з засновником фонду є ОСОБА_2, частка якої становить 50% статутного фонду. Розмір внеску становив 5000 грн., що підтверджується Витягом № 16869969 від 23 липня 2013 року. Згідно копії фінансового звіту ( форма № 1-м) прибуток за 2011 рік склав 79500 грн. ( а. с. 25-26 т. 1, а. с. 7-14 т. 2 ).

Згідно зі статтею 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відносини стосовно майна господарського товариства регулюються нормами ЦК України, Закону України "Про господарські товариства".

За змістом статті 113 ЦК України, статті 1 Закону України "Про господарські товариства" товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав.

Згідно зі статтею 115 ЦК України господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товаристі" товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

За положеннями статті 10 Закону України "Про господарські товариства", статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують його участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 147 ЦК України, частиною 1 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Отже, об'єктом відчуження учасником товариства своєї частки (її частини) у статутному капіталі товариства є сукупність корпоративних прав та обов'язків, пов'язаних з участю особи в товаристві, серед яких право на управління товариством, право на отримання частини прибутку від діяльності товариства, а також право на отримання частини майна товариства у разі виходу з нього учасника або у випадку поділу залишків майна товариства у процесі його ліквідації (припинення). При цьому розмір відчужуваної частки визначає обсяг окремих корпоративних прав, які переходять до нового власника частки. Зокрема, кількість голосів, яку має новий власник частки при голосуванні на загальних зборах учасників товариства, частина прибутку товариства, яку він має право отримати у разі виплати дивідендів, частина майна товариства, яку він може вимагати у разі виходу з товариства, що пропорційні до розміру придбаної ним частки.

Разом із тим, з урахуванням положень статті 115 ЦК України, статті 12 Закону України "Про господарські товариства", за якими власником майна, переданого господарському товариству у власність його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу, є саме товариство, відчуження учасником товариства частки в статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників.

Виходячи зі змісту частин 2,3 статті 61 СК України, якщо вклад до статутного капіталу господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

Таким чином, з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об'єкта права спільної сумісної власності подружжя.

Суд першої інстанції, з урахуванням норм матеріального права, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог сторін щодо поділу частки у статутному капіталі ТОВ "Таврія Агро", оскільки право на компенсацію вартості частини коштів виникає в іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного капіталу, і лише у разі, коли спільні кошти всупереч положенням статті 65 ЦК України були використані одним із подружжя саме для внесення вкладу до статутного капіталу.

Вказаний висновок узгоджується з позицією, викладеною у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 липня 2013 року у справі №6-61цс13.

24 листопада 2009 року ОСОБА_3 на підставі дозволу на придбання № 410393 від 02 листопада 2009 року, виданого Якимівським РВ ГУМВС України в Запорізькій області, була придбана мисливська рушниця марки "Simson", калібр 16 № 63665. ОСОБА_3 має дозвіл на право зберігання та носіння зброї, який виданий 24 листопада 2012 року Комунарським РВ ЗМЦ ГУМВС України в Запорізькій області, дозвіл дійсний до 24 листопада 2015 року. Вартість рушниці 4 198 грн. 16 коп. ( а. с. 162,211 т. 1, а. с. 49,62-74 т. 2).

Суд першої інстанції, з урахуванням положень частини 3 статті 71 СК України, відповідно до якої речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності, а вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя, обґрунтовано виділив рушницю ОСОБА_3

Законним є рішення суду в частині відмови у позові щодо поділу автомобіля ГАЗ-САЗ-3507, 1991 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_4, оскільки з наявних у справи документів вбачається, що власником вказаного автомобіля є інша особа, а відповідач ОСОБА_3 користувався ним на підставі довіреності. Дані, які б свідчили, що вказаний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_3, в матеріалах справи відсутні ( а. с. 33 т.1 ).

Рішення в цій частині є обґрунтованим, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку і щодо поділу між подружжям земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,0576 га, розташованої в Садівничому товаристві "Комунаровець" Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області, що на підставі договору купівлі-продажу від 20 квітня 2011 року набута у власність ОСОБА_2 і яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на вказану земельну ділянку НОМЕР_10 ( а. с. 27-28 т. 1 ).

Відповідно до статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Оскільки при вирішенні спору належних та допустимих доказів, які б давали підстави для відступлення від засади рівності часток подружжя, надано не було, суд правильно частково задовольнив позов ОСОБА_2 і визнав за кожною зі сторін право власності на ? частку спірної земельної ділянки.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у поділі рухомого майна, а саме: шафу-купе вартістю 5000 грн., ліжка двоспального вартістю 2000 грн., комода вартістю 1000 грн., 2 тумбочок вартістю по 500 грн. кожна, дивану "Прогрес" вартістю 1000 грн., кресла вартістю 500 грн., кухонного гарнітура вартістю 4000 грн., стола кухонного вартістю 500 грн., кутка кухонного вартістю 1000 грн., телевізора "Самсунг" вартістю 2500 грн., холодильника "Атлант" вартістю 1500 грн., мікрохвильової печі "LG" вартістю 300 грн., шафи вартістю 700 грн., варочної поверхні "Горєніє" вартістю 1000 грн., духовки "Горєніє" вартістю 1000 грн., загальною вартістю 23 000 грн., на яке претендувала ОСОБА_2, приймаючи до уваги те, що сторони погодили вартість вказаного майна з урахуванням зносу, а також враховуючи твердження ОСОБА_2, що вказане майно є в наявності і перебуває у неї.

Оскільки ОСОБА_3 не заперечував проти виділу вказаного майна ОСОБА_2 та не оспорював вартість вказаного майна, колегія суддів вважає за можливе в цій частині судове рішення змінити, вимоги ОСОБА_2 щодо виділу їй рухомого майна загальною вартістю 23 000 грн. задовольнити.

Суд першої інстанції також помилково відмовив ОСОБА_2 у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_3 на її користь різницю вартості транспортних засобів, які придбавалися подружжям у період шлюбу, однак якими відповідач без згоди позивача розпорядився після розірвання шлюбу.

З'ясовано, що у 2007 році подружжям було придбано трактор МТЗ-80, 1998 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_3, ринкова вартість - 61 355 грн.; в 2011 році подружжям було придбано автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, ринкова вартість - 56 990 грн. Загальна вартість транспортних засобів - 118 345 грн. ( а. с. 131-135 т. 1, а. с. 106-107,117-126,132 т. 2 ).

ОСОБА_3 після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 і без її згоди розпорядився їх спільним рухомим майном - вказаними вище транспортними засобами. 17 жовтня 2012 року він зняв з реєстраційного обліку трактор МТЗ-80, 1998 року випуску, номерний знак НОМЕР_1; 31 липня 2013 року він зняв з реєстрації для реалізації автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_2. Оскільки відповідач не надав документів, які б підтвердили суму, за яку транспортні засоби реалізовані, колегія суддів вважає за можливе виходити з ринкової вартості вказаного рухомого майна, визначеної ТОВ «УКРСПЕЦЕКСПЕРТИЗА» ( а. с. 131-135 т. 1, а. с. 108,132 т. 2).

З урахуванням викладеного, поділу між подружжям ОСОБА_2 підлягало рухоме майно, а саме: шафа-купе вартістю 5000 грн., ліжко двоспальне вартістю 2000 грн., комод вартістю 1000 грн., 2 тумбочки вартістю по 500 грн. кожна, диван "Прогрес" вартістю 1000 грн., кресло вартістю 500 грн., кухонний гарнітур вартістю 4000 грн., стіл кухонний вартістю 500 грн., куток кухонний вартістю 1000 грн., телевізор "Самсунг" вартістю 2500 грн., холодильник "Атлант" вартістю 1500 грн., мікрохвильова піч "LG" вартістю 300 грн., шафа вартістю 700 грн., варочна поверхня "Горєніє" вартістю 1000 грн., духовка "Горєніє" вартістю 1000 грн., загальною вартістю 23 000 грн.; рушниця марки "Simson", калібр 16 НОМЕР_8, вартістю 4 198 грн. 16 коп., всього майна на суму 27 198 грн. 16 коп.

Також ОСОБА_2 має право на ? частину вартості реалізованих без її згоди транспортних засобів, що дорівнює 59 172 грн. 50 коп. ( 61 355 грн. + 56 990 грн.: 2 ).

Оскільки ОСОБА_2 в натурі виділено рухоме майно на 23 000 грн., а відповідачу виділено рушницю вартістю 4 198 грн. 16 коп., то з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 49 761 грн. 58 коп. компенсації вартості відчуженого майна (118 345 грн.+23 000 грн. + 4 198 грн. 16 коп. = 145 453 грн. 16 коп. : 2 = 72 771 грн. 58 коп. - 23 000 грн. = 49 771 грн. 58 коп.).

Твердження ОСОБА_3 про те, що трактор не був реалізований, так як через втрату його властивостей розібраний на запчастини, не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

За статтею 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

З наявних у справі документів вбачається, що трактор МТЗ-80, 1998 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, був знятий з обліку у Державній інспекції сільського господарства в Запорізькій області 17 жовтня 2012 року за заявою ОСОБА_3 При цьому у наданих суду документах відсутні відомості, що право власності ОСОБА_3 на трактор припинено по причині знищення транспортного засобу.

Беручи до уваги викладене, на підставі положень пунктів 2,-3 частини 1 статті 309 ЦПК України, колегія суду вважає необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення в частині поділу нерухомого майна змінити.

Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2015 року в частині поділу рухомого майна подружжя ОСОБА_3 змінити.

Виділити в особисту приватну власність ОСОБА_2 шафу-купе - 5000 грн., ліжко двоспальне - 2 000 грн., комод - 1 000 грн., 2 тумбочки по 500 грн. - 1 000 грн., диван «Прогрес» - 1 000 грн., кресло - 500 грн., кухонний гарнітур - 4 000 грн., стіл кухонний - 500 грн., куток кухонний - 1 000 грн., телевізор «Самсунг» - 2 500 грн., холодильник «Атлант» -1 500 грн., мікрохвильову піч «LG» - 300 грн., шафу - 700 грн., варочну поверхню «Горєніє» - 1 000 грн., духовку «Горєніє» - 1 000 грн., загальною вартістю 23 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію різниці вартості майна, яке підлягало поділу, у сумі 49 771 грн. 58 коп.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: