Ухвала суду № 55806187, 10.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/13450/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № № 320/13450/14-к Головуючий в 1 інстанції

Провадж. № 11-кп/778/304/16 ОСОБА_1

Категорія ст. 288 КК України Доповідач в 2 інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Тютюник М.С.,

суддів Городовенка В.В., Рассуждая В.Я.,

при секретарі Хрипченко Н.А.

розглянула 10 лютого 2016 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014080140001808 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5, прокурора Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області, який приймав участь при розгляді провадження в суді першої інстанції ОСОБА_6, представника цивільного відповідача ООО «Сільенергомонтаж» адвоката ОСОБА_7 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2015 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 288 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Мотренко М.В.,

потерпілі ОСОБА_5., ОСОБА_8,

представник потерпілого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9,

обвинувачений ОСОБА_3,

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10,

представники цивільного відповідача ОСОБА_11, адвокат ОСОБА_7

Встановлені вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2015 року обставини:

У липні 2012 року ОСОБА_3, працюючи на посаді начальника дільниці технічних засобів регулювання дорожнього руху ТОВ «Сільенергомонтаж», будучи особою відповідальною за проведення дорожніх робіт з нанесення дорожньої розмітки, розробив схему організації дорожнього руху та розміщення огороджень та дорожніх знаків при нанесенні розмітки ручною розмічальною машинкою на ділянці доріг з чотирма смугами руху в населеному пункті, з порушенням обов'язкових вимог РСТ 1966 УССР.

11.07.2012 року приблизно о 18.00 ОСОБА_3 в порушення Закону України «Про дорожній рух» не маючи ордера, який видається службою місцевого державного органу виконавчої влади, на проведення ремонтних робіт на ділянці дороги вул. Дзержинського від вул. Індустріальна до вул. В. Інтернаціоналістів, з порушенням чинних правил та обов'язкових вимог РСТ 1966 УССР, обладнав ділянку проведення робіт технічними засобами організації дорожнього руху і здійснив повне огородження ділянки проїжджої частини, призначеного для руху в східному напрямку направляючими конусами, після чого розпочав проведення робіт на проїжджій частині, чим порушив ст.26 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої: «При виконанні робіт в смузі відведення автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, якщо це загрожує безпечному чи безперебійному руху транспорту і пішоходів, організації, що відповідають за утримання автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, можуть закрити чи обмежити рух на основі погодженого з Міністерством внутрішніх справ України ордера, який видається відповідним дорожнім органом, а в містах - службою місцевого державного органу виконавчої влади та місцевого самоврядування.

У ордері викладаються умови заборони або обмеження руху, порядок інформування про це учасників дорожнього руху, заходи щодо безпеки дорожнього руху і строки проведення робіт. Порушення цих вимог тягне за собою матеріальну відповідальність організацій, що виконують роботи.», а також п. п. 1.1.1, 1.1.2, 1.1.5, 1.1.6, 1.1.7, 1.1.8, 1.2.2, 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3, 1.3.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.5.4, 1.5.5, 1.9.1, 1.9.2, 1.9.4, 1.9.7, 1.10.1, 1.10.9, 1.10.12, 1.10.32, 1.10.33, 1.10.34 та типової схеми 12 РСТ 1966 УССР, якими передбачено:

ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Загальні вимоги.

1.1.1. Огородження дорожні переносні, надалі іменовані огородженнями, повинні встановлюватися на вулицях і дорогах у місцях виконання робіт відповідно до вимог даного стандарту.

1.1.2. Встановлені огорожі на вулицях і дорогах у всіх випадках повинні доповнюватися дорожніми знаками по ГОСТ 10807-78, тимчасово встановлюються на підходах до ділянки виробництва робіт.

1.1.5. Зорове сприйняття встановлених огорож з технічними засобами організації дорожнього руху повинно забезпечуватися на відстані не менше 100 м.

1.1.6.Огорожі та технічні засоби організації дорожнього руху повинні бути розташовані так, щоб виключити можливість пошкодження їх транспортом що рухається.

1.1.7.Установка огорож та технічних засобів організації дорожнього руху, а також відповідальність за їх правильне розміщення і збереження покладається на органи які виконують роботи на вулицях і дорогах.

1.3. Щити огороджувальні.

1.3.1.Малі огороджувальні щити повинні використовуватися для суцільної огорожі по контуру ділянок робіт, зв'язаних з розриттям проїжджої частини, прокладкою (ремонтом) інженерних підземних мереж і т. п.

1.3.2.Малі огороджувальні щити повинні установлюватись поперек проїжджої частини на відстані не менше 5 м, а в поздовжньому напрямку - не ближче 1 м від кромки розкриття.

1.3.3. При розриті на тротуарах і перехрестях малі огороджувальні щити встановлюються з усіх боків на відстані не ближче 1 м від кромки розриття.

1.3.4. Малі огороджувальні щити повинні використовуватися у випадках, коли тривалі роботи (більше однієї доби) проводяться на тротуарі, а пішохідний рух переведено на проїжджу частину вулиці, для поділу автомобільного та пішохідного руху.

1.5. Віхи і конуси напрямні.

1.5.1. Направляючі віхи та конуси повинні використовуватись для поздовжнього огородження ділянок робіт на проїжджій частині без розриття і довжині більше 5 м, а також для позначення місця плавного зміни напрямку руху при перекладі автомобілів з однієї смуги руху на іншу, іменованого відгоном.

1.5.2. Відгони на проїжджій частині повинні влаштовуватися у випадках, коли повністю закривається одна або декілька смуг руху при роботах тривалістю більше 0,5 год.

1.5.4. Для забезпечення гарної видимості відгону на направляючої лінії його повинно бути встановлено не менше 5 віх (конусів) напрямних на кожній закривається смузі руху.

1.5.5. При поздовжньому огородженні ділянки виробництва робіт відстань між направляючими віхами або конусами повинно складати 5-10 м.

1.9. Порядок облаштування ділянок робіт.

1.9.1.Огорожа ділянок виробництва робіт повинно здійснюватися після установки дорожніх знаків.

1.9.2.На магістральних вулицях і дорогах, вулицях і дорогах місцевого значення дорожні знаки необхідно розміщувати на відстані 50-100 м від початку ділянки робіт. Початок і кінець ділянки виробництва робіт - перше і останнє огорожу, встановлену по ходу руху транспорту.

1.9.4. При облаштуванні дільниць виробництва робіт в першу чергу необхідно встановлювати дорожні знаки найбільш віддалені, потім в безпосередній близькості. Першим по ходу руху повинен встановлюватися знак 1.23 «Дорожні роботи» ГОСТ 10807-78. Далі на відстані не менше 25 м один від одного (для міських швидкісних доріг і доріг поза населеними пунктами - 50 м) необхідно розміщувати решту використовувані знаки.

1.9.7. Установка дорожніх знаків над проїзною частиною або збоку від неї повинна виконуватися відповідно до ГОСТ 23457-79.

1.10. Типові схеми облаштування ділянок робіт (Обов'язковий додаток).

1.10.1. Облаштування ділянок робіт повинно виконуватися відповідно з типовими схемами, наведеними в обов'язковому додатку.

1.10.9. При виконанні дорожніх робіт, пов'язаних з відновленням поперечного профілю, ліквідацією деформацій дорожнього одягу та земляного полотна, посиленням конструкції дорожнього одягу, влаштування поверхневої обробки і т. п. на одній смузі двох смугових вулиць і доріг, необхідно застосовувати типову схему 7.

1.10.12. При виконанні робіт згідно п. 1.10.9 на двох смугах Чотирьох смугових вулиць і доріг необхідно застосовувати типові схеми 12 і 13.

1.10.32.За умов виробництва робіт і характері дорожнього руху, що відрізняються від наведених в типових схемах, та організація, яка розробляє проект організації робіт, повинна скласти індивідуальну схему облаштування ділянки робіт.

1.10.33.Індивідуальна схема облаштування ділянки робіт повинна бути узгоджена з Державтоінспекцією.

1.10.34. Відхилення від типових та індивідуальних схем, погоджених з

Державтоінспекцією, не допускаються.»

Своїми діями ОСОБА_3, порушив правила, норми і стандарти, що стосуються убезпечення дорожнього руху, невірно розробив індивідуальну схему, не погодив її з місцевим органом Державтоінспекції, неправильно організував дорожній рух у місці проведення ремонтних робіт з нанесення дорожньої розмітки, направив потік транспортних засобів, що рухаються в східному напрямку по смузі зустрічного руху, чим поставив учасників дорожнього руху в небезпеку, завчасно не проінформував водіїв транспортних засобів, що рухаються в західному напрямку про зміни в організації дорожнього руху у зв'язку з проведенням робіт на проїжджій частині, позбавивши їх можливості вірно орієнтуватися в дорожній обстановці, що спричинило 11.07.2012 року в 18.45 зіткнення автомобіля НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_5, який рухався по шляхопроводу в східному напрямку відповідно до схеми дорожнього руху розробленої ОСОБА_3, і автомобіля НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_12, який рухався по шляхопроводу в західному напрямку.

В результаті порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинених ОСОБА_3, сталася ДТП, в результаті якої пасажир автомобіля Daewoo Lanos ОСОБА_13, що сиділа на передньому пасажирському сидінні, отримала тілесні ушкодження: закриту травму тулуба: двосторонні повні поперечні переломи ребер з ушкодженнями пристінкової плеври, розрив зчленування між рукояткою і тілом грудини; наскрізний розрив дуги аорти з крововиливом в біляоаортальну клітковину; забій правої легені, підкапсульну гематому печінки, тріщину правої нирки; крововиливи в м'яких тканинах, садна тулуба; закритий осколковий перелом правої стегнової кістки в середній третині з крововиливом в навколишніх м'яких тканинах; синці, садна правої ноги; забиту рану, садну, синці голови, синці, садна верхніх і лівої нижньої кінцівок, від яких померла на місці ДТП.

В результаті ДТП пасажир автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_14, що сиділа на передньому пасажирському сидінні, отримала тяжкі тілесні ушкодження: важку поєднану травму голови, тулуба і правих кінцівок; закриту черепно-мозкову травму (забій головного мозку важкого ступеня; крововилив в м'які тканини, садна і синці голови), що супроводжувалася небезпечним для життя станом - мозковою комою; закриту тупу травму тулуба з розривом правої частки печінки і крововиливом в плевральні і черевну порожнини; закритий подвійний осколковий перелом правої стегнової кістки у верхній і середній третинах зі зміщенням уламків; закритий осколковий внутрішньо суглобовий перелом правої променевої кістки в нижній третині зі зміщенням відламків; садна шкіри і травматичний настав; м'яких тканин кінцівок. Зазначена травма супроводжувалась травматичним шоком без загрозливих для життя клінічних явищ, розвитком посттравматичного запалення легенів і запаленням правого малогомілкового нерва.

Пасажир автомобіля Daewoo Lanos ОСОБА_15, яка сиділа на задньому пасажирському сидінні отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості: закритий поперечний перелом правої ключиці на межі середньої та дистальної третини з невеликим зміщенням уламків; травматичний набряк м'яких тканин в області правої ключиці. Пасажир ОСОБА_16, який також сидів на задньому пасажирському сидінні отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості: закриту черепно-мозкову травму (струс головного мозку, забій, синці м'яких тканин голови); лінійний поперечний перелом лівої ключиці в середній третині з невеликим зміщенням уламків. Водій автомобіля Daewoo Lanos ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості: закритий внутрішньосуставний перелом зовнішнього мищелку правої стегнової кістки без зміщення відламків; рани правого колінного суглоба.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікував за ст. 288 КК України як

порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення безпеки дорожнього

руху, вчинене особою, відповідальною за реконструкцію та ремонт шляхів

вулиць, інших шляхових споруд та виконуючим такі роботи, що спричинило смерть

одного потерпілого, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одному потерпілому та заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості трьом потерпілим.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2015 року:

ОСОБА_3 визнано винним за ст. 288 КК України та йому призначено покарання у вигляді 3 років обмеження волі.

Ухвалено стягнути з ТОВ «Сільенергомонтаж» на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 113 852 грн.89 коп. та моральну шкоду в розмірі 70 000 грн.; на користь ОСОБА_5, в рахунок відшкодування шкоди неповнолітнім ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, завданої смертю їх матері, по 459 грн.30 коп. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 11.07.2012 року та до досягнення дітьми вісімнадцяти років, а вразі їх навчання - до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ними двадцяти трьох років; на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 68 964 грн. 59 коп., та моральну шкоду в сумі 30 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення судових експертиз на загальні суми 3 112 грн. 73 коп. та 1 293 грн.60 коп.

Вирішена доля речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.

В апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_3, посилається на незаконність та необґрунтованість вироку суду, у звязку з тим, що суд не в достатній мірі оцінив докази, розглянув справу з порушенням вимог ст. 94 КПК України, а саме не всебічно, не в повному обсязі дослідив всі необхідні обставини кримінального провадження, вважає зібрані докази недостатніми для прийняття відповідного процесуального рішення. Апелянт вказує на достатність узгодження розробленої ним схеми проведення дорожніх ремонтних робіт з керівником ТОВ «Сільенергомонтаж» ОСОБА_17 та керівником управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_18, зазначає про не дослідження судом посадових обовязків та відповідальності осіб, які причетні до узгодження схеми, на підставі якої і проводились дорожні роботи. Просить вирок суду скасувати і закрити кримінальне провадження.

- потерпілий ОСОБА_4 вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку, оскільки має місце невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, також вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи в частині вирішення заявлених ним позовних вимог про відшкодування на його користь моральної шкоди, завданої злочином. Просить скасувати вирок, призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років; стягнути з ТОВ «Сільенергомонтаж» на його користь моральну шкоду, завдану вчиненням злочину, у розмірі 500000 грн.;

- потерпілий ОСОБА_5 вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку, оскільки наявна невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, вирок суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати вирок, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років; цивільний позов, заявлений ним до ТОВ «Сільенергомонтаж» в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_7 про стягнення коштів на утримання малолітніх дітей по 1500 грн. щомісячно до досягнення повноліття та стягнення матеріальної шкоди в сумі 128691 грн. і моральної шкоди в розмірі 150000 грн. задовольнити в повному обсязі;

- прокурор, не оспорюючи доведеності провини та кваліфікацію дій ОСОБА_3, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення. Просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 288 КК України у виді 4 років обмеження волі.

- представник цивільного відповідача ТОВ «Сільенергомонтаж» адвокат ОСОБА_7 вважає вирок суду в частині вирішення цивільних позовів незаконним, таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Посилається на висновки автотехнічної експертизи від 30.07.2013 року, за якими в діях водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_12 були невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, що впливає на обсяг грошового відшкодування. Апелянт вказує на: безпідставність стягнення коштів на користь ОСОБА_5 на утримання малолітніх дітей з урахуванням не доведення факту перебування дітей на утримання матері; протиріччя та розбіжності у наданих потерпілим ОСОБА_4 доказів матеріальної шкоди. Стягнуті суми моральної шкоди на користь двох потерпілих представник цивільного відповідача вважає необґрунтовано завищеними та просить вирок суду в цій частині скасувати, відмовити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали вимоги поданих обвинуваченим та цивільним відповідачем апеляцій і висловили заперечення іншим апеляціям, вислухавши думки потерпілих та адвоката ОСОБА_9, які підтримали подані ними апеляції та частково апеляцію прокурора щодо мякості призначеного ОСОБА_3 покарання та заперечили доводам та вимогам апеляцій обвинуваченого і цивільного відповідача, прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора, що приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та частково підтримав доводи апеляції потерпілих в частині мякості призначеного обвинуваченому покарання, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Оскаржуване судове рішення, реалізуючи вимоги процесуального закону, переглядалось у відповідності до вимог ст. 404 КПК України, у межах апеляційних скарг.

Перевіряючи оскаржуване судове рішення встановлено, що судом досліджені обставини, зясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення провадження.

Винність ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст.288 КК України за ознаками порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення безпеки дорожнього руху, вчинене особою, відповідальною за реконструкцію та ремонт шляхів вулиць, інших шляхових споруд та виконуючим такі роботи, що спричинило смерть одного потерпілого, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одному потерпілому та заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості трьом потерпілим обґрунтовується дослідженими доказами, яким суд дав належну оцінку.

Так, перебування ОСОБА_3 з 01.08.2008 року на посаді начальника дільниці ТСРДД ТОВ «Сільенергомонтаж» підтверджується наказом № 17-к від 01.08.2008 року (т.4 а.п.108).

Розроблення ОСОБА_3 індивідуальної схеми організації дорожнього руху, розміщення огороджень і дорожніх знаків при нанесенні розмітки ручною розмічальною машинкою на ділянці доріг з чотирма смугами руху в населеному пункті узгоджується із поясненнями самого обвинуваченого під час судового розгляду та при проведенні очної ставки з ОСОБА_17 і відповідає відомостям відповідної схеми (т.4 а.п. 107, 149-151).

Допитані у суді першої інстанції в якості свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 пояснили, що 11.07.2012 року вони, у складі бригади робітників ТОВ «Сільенергомонтаж» під керуванням ОСОБА_3 проводили дорожні роботи на мосту по вул. Дзержинського в м. Мелітополь, знаки, фішки виставлялися за розпорядженнями ОСОБА_3

Обвинувачений, як у суді першої інстанції, так і в судовому засіданні апеляційного суду підтвердив відповідальність та безпосереднє керування ним, як начальником дільниці технічних засобів регулювання дорожнього руху, дорожніми ремонтними роботами, що проводились 11.07.2012 року на дільниці дороги вул. Дзержинського від вул. Індустріальна до вул. В.Інтернаціоналістів в м. Мелітополь.

За поясненнями потерпілого ОСОБА_5 слідує, що 11.07.2012 року, приблизно о 18 год., він зі своєю сімєю: дітьми та дружиною ОСОБА_13, на автомобілі Daewoo Lanos їхав по вул. Дзержинського в м. Мелітополь. Підїхавши до мосту побачив, що проводяться ремонтні роботи, керувався тими знаками, що бачив. Знак, що обмежує швидкість руху 20 він не бачив. Він рухався зі швидкістю 50 км/год та виїхав на зустрічну смугу, на яку було вказано знаком, праворуч проводилися ремонтні роботи, була техніка. Попереду нього, у попутному напрямку, рухався автомобіль Рено білого кольору. Коли він підїхав до верху шляхопроводу автомобіль Рено різко звернув праворуч і в цей час він побачив автомобіль, який рухався у зустрічному напрямку біля осівої лінії розмітки. Цей автомобіль перестроївся праворуч, звільняючи його смугу руху. В цей час, коли він змінював смугу руху, побачив автомобіль Фольксваген, який рухався йому назустріч по його смузі руху. Коли він помітив цей автомобіль відстань була приблизно 40 м., але уникнути зіткнення не вдалося тому, що були встановлені конуси, там працювала техніка.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що 11.07.2012 року, приблизно о 18 год. Він, керуючи автомобілем "Фольксваген" їхав по вул. Дзержинського в м. Мелітополі з боку вул. В.Інтернаціоналістів зі швидкістю приблизно 50 км\год. На передньому пасажирському сидінні сиділа ОСОБА_14 Коли він піднімався на шляхопровід бачив тільки стаціонарний знак "обмеження швидкості 50", ніяких дорожніх робіт на проїзній частині не проводилося. Він рухався у лівій смузі руху. Праворуч від нього у попутньому напрямку рухався автомобіль ВАЗ. Попереду нього, на відстані приблизно 20 м. по лівій смузі руху, зі швидкістю приблизно 50 км\год, рухався автомобіль ВАЗ 2110. Піднімаючись на міст він побачив, що автомобіль ВАЗ 2110, що рухався попереду нього, несподівано перестроївся на праву смугу і в цей час він побачив автомобіль "Рено", який рухався по його смузі руху у зустрічному напрямку. Цей автомобіль перестроївся праворуч зі своєї сторони і в цей момент він побачив автомобіль "Део Ланос", який рухався йому назустріч на його смузі руху. Коли він побачив автомобіль "Ланос" відстань до нього була приблизно 50 м. За мить до зіткнення він почав змінювати напрямок руху ліворуч, але не встиг уникнути зіткнення. Зіткнення сталося на вершині мосту на його смузі руху. Коли вийшов з автомобіля побачив на спуску мосту фішки, але там де сталося зіткнення фішок не було. Ніяких знаків "обмеження швидкості 20" з боку вул. В.Інтернаціоналістів встановлено не було.

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз: № 667 від 17.08.2012 року, № 751 від 13.09.2012 року, № 684 від 22.09.2014 року, №634 від 31.07.2012 року, № 722 від 05.09.2012 року, № 721 від 05.09.2012 року причиною смерті ОСОБА_13 є закрита травма тулуба, що виразилася наскрізним розривом дуги аорти, двосторонніми переломами ребер і ускладнилася гострою крововтра та утворилася в умовах дорожньо-транспортної пригоди і могли виникнути у пасажира легкового автомобіля при ударах об виступаючі частини і деформовані деталі салону; - отримані ОСОБА_14 численні тілесні ушкодження кваліфіковані відповідно як тяжкі тілесні небезпечні для життя, середнього ступеня тяжкості та легкі, що утворилися за механізмом тупої травми і могли бути заподіяні від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі предмети, можливо в салоні рухомого легкового автомобіля при ДТП 11.07.2012 р.; - водію автомобіля Daewoo Lanos ОСОБА_5, пасажиру автомобіля Daewoo Lanos ОСОБА_15 внаслідок ДТП були заподіяні тілесні ушкодження, що кваліфіковані як середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я; - заподіянні пасажиру автомобіля Daewoo Lanos ОСОБА_16 внаслідок ДТП певні тілесні ушкодження кваліфіковані як середньої тяжкості, які потягли за собою тривалий (понад 21 дня) розлад здоров'я, інші тілесні ушкодження як легкі, що спричинили за собою короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я. Встановлені у ОСОБА_16 тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі предмети, можливо, в салоні рухомого легкового автомобіля при ДТП 11.07.2012 р. (т.4 а.п. 3-6, 17-23, 28-29, 34-35,40-41).

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.07.2012 року зі схемою ДТП та фототаблицями підтверджує, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є міст по вул. Дзержинського в м. Мелітополі. В протоколі зафіксована слідова інформація на місті ДТП, розташування автомобілів, їх пошкодження (т. 4 а.п.152-161).

Актом обстеження дорожніх умов комісією у складі: заступника начальника ВДАІ Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_23, інспектора ОДР ВДАІ Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_24, начальника УКГ м. Мелітополь ОСОБА_18, начальника ТОВ «Сільенергомонтаж» ОСОБА_17 встановлено, що на ділянці вулиці Дзержинського в районі шляхопроводу № 56 від 11.07.2012 року встановлено, що на ділянці шляхопроводу через залізничну колію по вул. Дзержинського в м. Мелітополь проводились роботи по нанесенню осьової лінії дорожньої розмітки. Проведення дорожніх робіт на даній ділянці дороги здійснювалося без відповідного погодження з органами Державтоінспекції, розміщення тимчасових засобів регулювання дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт не відповідає вимогам п.7.1,8.11 СОУ 45.2-00018112-006:2006 "Порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг", а неналежне облаштування місця проведення робіт створили умови, які могли б сприяти скоєнню дорожньо-транспортної пригоди. (т.4 а.п. 106).

Потерпілий ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_12 на місці ДТП при відтворенні обстановки та обставин події надали пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, вказали місце зіткнення. За наслідком проведення даної слідчої дії була встановлена видимість автомобілів на вершині шляхопроводу через залізничні шляхи по вул. Дзержинського в м. Мелітополь (т.4 а.п. 144-148, т. 5 а.п. 1-10).

За свідченнями ОСОБА_24 в його обовязок, як інспектора організації дорожнього руху ДАІ м. Мелітополя, входило погодження схем дорожнього руху. 11.07.2012 року він прибув на міст по вул. Дзержинського в м. Мелітополь, де трапилося ДТП. Було встановлено, що на ділянці шляхопроводу проводилися дорожні роботи. Роботи проводилися на підставі індивідуальної схеми, яку склав начальник дільниці ТОВ "Сільенергомонтаж" ОСОБА_25, згідно якої були встановлені знаки. Зазначена схема не відповідала вимогам СОУ та не була погоджена з ДАІ. Розробляючи індивідуальну схему, підбирають ту типову, яка більше підходить для відповідної ділянки дороги. На ділянці дороги, де сталася ДТП повинна була застосовуватися зовсім інша схема проведення дорожніх робіт. В схемі, яку склав ОСОБА_25 напрям транспортного потоку виходив на одну сторону та було перекрито 2 смуги руху в одному напрямку, що не можна було робити, так як фактично два потоки транспортних засобів були направлені в одну сторону. За типовими схемами на ділянці дороги де 4 смуги повинно бути два транспортні потоки. Крім того, з боку вул. В.Інтернаціоналістів не вистачало дорожнього знаку. Знак "обмеження швидкості" був встановлений саме перед підїздом на міст з боку В.Інтернаціоналістів. Свідок підтвердив складення акту та зазначив, що дану схему він ніколи би не підписав.

Свідок ОСОБА_18 підтвердив погодження ним складеної обвинуваченим схеми та додатково пояснив, що з 01.04.2008 року по 17.02.2013 року він працював на посаді начальника управління житлово-комунального господарства. На підставі укладеного з ТОВ "Сільенергомонтаж" договору Товариство надавало послуги на проведення всіх видів дорожніх робіт, у тому числі проведення розмітки, ремонт доріг, встановлення знаків, обслуговування світлофорів. Перевіряти індивідуальні схеми на стан безпеки руху входило в обовязки ДАІ і ТОВ "Сільенергомонтаж", яке і повинно було узгодити цю схему з ДАІ. 11.07.2012 року йому повідомили про те, що під час нанесення дорожньої розмітки на шляхопроводі сталася ДТП. Роботи по нанесенню розмітки проводило ТОВ "Сільенергомонтаж" за індивідуальною схемою організації дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт, розробленою начальником дільниці ТОВ "Сільенергомонтаж" ОСОБА_25 Приїхавши на місце, був присутнім при оформленні ДТП, дізнався, що схема не була узгоджена з ДАІ.

ОСОБА_17, що перебував на посаді директора ТОВ "Сільенергомонтаж"судом першої інстанції не допитаний у звязку зі смертю (т.4 а.п.190).

Відповідно до висновків комісійної судової дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи № 4191/6525 від 25.07.2014 року - роботи з проведення ремонту доріг, які виконувало ТОВ "Сільенергомонтаж" не відповідали вимогам безпеки дорожнього руху та вимогам п.п. 1.1.1, 1.1.2, 1.1.5, 1.1.6, 1.1.7, 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3., 1.3.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.5.4, 1.5.5, 1.9.1, 1.9.2, 1.9.4, 1.9.7, 1.10.1, 1.10.9, 1.10.12, 1.10.32, 1.10.33, 1.10.34 та типової схеми 12 РСТ 1966 УССР. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнення ДТП цілком залежала від належної організації дорожнього руху на ділянці дороги вул. Індустріальній. В діях водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_12 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходились би, з технічної точки зору, в причинному звязку з ДТП, не вбачається. Водії автомобілів Daewoo Lanos ОСОБА_5 та Volkswagen Polo ОСОБА_12 знаходилися в умовах аварійної обстановки. Неналежна організація дорожнього руху при виконанні ремонтних робіт стала причиною виникнення аварійної обстановки та зіткненням автомобілів Daewoo Lanos та Volkswagen Polo (т.4 а.п. 177-185).

З вище наведеними висновками комісійної експертизи узгоджуються і висновки судової автотехнічної експертизи № 494/12 від 18.09.2012 року, відповідно до якої водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_5 та водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_12 не мали технічну можливість запобігти зіткнення, в їх діях невідповідностей вимогам ПДР не вбачається, вони перебували в аварійній обстановці, яка була обумовлена особливостями організації дорожнього руху на ділянці виконання дорожніх робіт (т.4 а.п. 68-74).

Висновки зазначених експертиз, за співставленням їх з іншими дослідженими судом доказами, судова колегія знаходить аргументованими та переконливими.

Отже, матеріалами провадження доведений причинно-наслідковий звязок між порушеннями, допущеними обвинуваченим в організації дорожнього руху на ділянці виконання дорожніх робіт та небезпечними наслідками у виді смерті ОСОБА_13, спричиненням ОСОБА_14 тяжких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_5, О.І., І.І. тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги висновки комісійної судової автотехнічної експертизи № 938-13 від 30.07.2013 року (т.4 а.п.221-240) щодо наявності в діях водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_12 невідповідностей вимогам ПДР, мотивуючи своє рішення суперечностями даної експертизи висновкам вище наведених судових експертиз, з чим погоджується і апеляційна інстанція.

Висловлюючи своє відношення до предявленого обвинувачення, ОСОБА_3 не визнав провини у скоєні інкримінованого злочину та вказав на затвердження складеної ним схеми його керівником ОСОБА_17 та представником місцевого органу самоврядування ОСОБА_18, непогодження схеми в ДАІ пояснює відсутністю у нього таких повноважень та його впевненістю, що він міг проводити роботи без цього узгодження.

Невизнання обвинуваченим своєї вини колегія суддів розцінює як захисну версію з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

В порушення правил, норм та стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, розроблена ОСОБА_3 індивідуальна схема облаштування ділянки робіт не відповідала зазначеним вимогам, в порушення п. 1.10.33 РСТ, не була погоджена з Державтоінспекцією, проведення дорожніх ремонтних робіт відбувалося за відсутності відповідного ордеру, дорожній рух у місці проведення ремонтних робіт з нанесення дорожньої розмітки неправильно організований обвинуваченим, який був відповідальним за проведення дорожніх робіт.

Виконання ремонтних дорожніх робіт за відсутності відповідного ордера не оспорюється обвинуваченим.

Твердження ОСОБА_3 про відсутність необхідності отримання ордера на проведення відповідних робіт у звязку із налагодженим у Товаристві порядком проведення таких робіт за відсутності ордера спростовується вимогами ст. 26 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої при виконанні робіт в смузі відведення автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, якщо це загрожує безпечному чи безперебійному руху транспорту і пішоходів, організації, що відповідають за утримання автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, можуть закрити чи обмежити рух на основі погодженого з Міністерством внутрішніх справ України ордера, який видається відповідним дорожнім органом, а в містах - службою місцевого державного органу виконавчої влади та місцевого самоврядування.

За п. 5.1 Посадової інструкції начальника дільниці ТСРДД ТОВ "Сільенергомонтаж", останній несе відповідальність за прийняті рішення, розпорядження або дії, що призвели до порушення законодавства (т.4 а.п. 115-117).

Тобто, районним судом вірно встановлено, що ОСОБА_3 є особою відповідальною за додержанням безпеки дорожнього руху при проведенні робіт на проїзній частині та ця відповідальність безпосередньо повязана з посадою, яку він займав.

Відповідно до ст. 94 КПК України,місцевий суд оцінив зібрані у кримінальному провадженні докази і дав у вироку аналіз усіх доказів, а досліджені докази підтвердили винуватість обвинуваченого. При цьому суд, на виконання вимог закону, мотивував у вироку прийняття одних і відхилення інших доказів, поклав в основу вироку належні та допустимі докази, досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно та обєктивно досліджені обставини кримінального провадження, доводи обвинуваченого і його захисника про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є безпідставними.

Відповідаючи на доводи обвинуваченого та його захисника щодо необхідності зясування повноважень осіб, що причетні до погодження схеми, а саме ОСОБА_18 та ОСОБА_17 з метою притягнення зазначених осіб до відповідальності, колегія суддів виходить з положень ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Визначенні зазначеною нормою виключення у даному кримінальному провадженні відсутні.

Притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 140 КУпАП не є підставою для закриття кримінального провадження, оскільки за змістом положень п. 6 ч.1 ст. 284 КПК України та відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Адміністративна та кримінальна відповідальність є різними за своїм видом.

Колегія суддів звертає увагу, що попередній вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21.11.2013 року відносно ОСОБА_3, яким останнього було визнано винним за ст. 288 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки та з застосуванням положень ст. 75 КК України строком на 2 роки був скасований ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13.03.2014 року, а кримінальна справа повернута прокурору для проведення додаткового розслідування з підстав неповноти слідства.

Статтею 416 КПК України передбачені особливості нового розгляду судом першої інстанції після скасування вироку. Зокрема, при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у звязку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.

Порушень вимог ст. 416 КПК України не вбачається. Так, розгляд кримінального провадження відбувався після проведення додаткового розслідування. Виходячи з положеньст. 51 КК України, обмеження волі є найменш суворим видом покарання ніж позбавлення волі, яке за своїм видом є найсуворішим.

При цьому судова колегія зауважує, що застосування положень ст. 75 КК України, тобто звільнення від покарання з випробуванням регулюється нормами розділу ХІІ Загальної частини КК щодо питань звільнення від покарання та його відбування, а призначення покарання - ХІ Загальної частини КК України.

Вирішуючи питання за апеляціями потерпілих та прокурора щодо необхідності призначення ОСОБА_3 більш суворого покарання, колегія приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, вперше притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, позитивні характеристики за місцем роботи, проживання, наявність родини.

При призначенні обвинуваченому покарання місцевий суд дотримався вимог ст. 65 КК України та призначив йому покарання в межах санкції, передбаченої ст. 288 КК України, яке за своїм видом і розміром відповідає визначеній статтею 50 КК України меті покарання, засадам його призначеннята принципу індивідуалізації.

Підстав вважати призначене ОСОБА_3 покарання явно несправедливим через його мякість не вбачається.

Відповідно до ч.5ст.128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч.1ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до п.2 ч.3ст.374 КПК Україниу мотивувальній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Як слідує із матеріалів провадження суд, в порушення вимог ч.1 ст.129, п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку не навів доказів на підтвердження доведеності підстав та розмірів позовів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і, визначаючи розміри, що підлягають до стягнення не докладно зазначив відповідних мотивів для цього.

Надані потерпілими численні докази на підтвердження спричиненої матеріальної та моральної шкоди судом не проаналізовані, що позбавляє апеляційну інстанцію можливості відповісти на доводи апеляції цивільного відповідача з приводу неналежності наданих доказів, наявності в них протиріч та невідповідностей, а резолютивна частина вироку взагалі не містить рішення суду щодо повного чи часткового задоволення цивільних позовів, у вироку відсутнє посилання на норми цивільного законодавства, що регулюють майнову відповідальність за спричинену громадянам моральну шкоду.

Допущені судом вищевказані порушення кримінального процесуального закону, згідно ч. 1ст. 412 КПК України, є істотними, що відповідно до п.3 ч.1ст.409 КПК Українитягне скасування вироку в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 з призначенням нового розгляду цивільних позовів в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 404. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5, представника цивільного відповідача ТОВ «Сільенергомонтаж» ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2015 року відносно ОСОБА_3, засудженого за ст. 288 КК України в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ТОВ «Сільенергомонтаж» скасувати, призначити новий розгляд в цій частині в порядку цивільного судочинства в тому ж суді, в іншому складі суду.

В іншій частині вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.11.2015 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня оголошення.

Судді:

М.С. ОСОБА_26 ОСОБА_27 Рассуждай