Ухвала суду № 55803206, 09.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 р.Справа № 591/8423/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 30.12.2015р. по справі № 591/8423/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця, зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням усіх складових її заробітної плати починаючи з 08.09.2013 року .

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 30 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Сумах в частині відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 Тимофіївни.Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Сумах провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 01 листопада 2015 року, включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, розміри яких зазначені у довідці від 02.11.2015 року № 02/968, із збереженням проценту нарахування пенсії, на момент виходу на пенсію та виплатити її у повному обсязі.В задоволенні позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю вимог.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 487,20 грн. в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 33, ч. 2 ст. 37 Закону України Про державну службу, ст. 65 Закону України Про пенсійне забезпечення, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії № 865 від 31.05.2000р., просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювала в Сумській обласній державній адміністрації та звільнилася на пенсію.

Позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сумах та отримує пенсію державного службовця, призначену згідно Закону України « Про державну службу » в розмірі 80% від суми заробітної плати.

Під час обчислення пенсії позивачці не враховано матеріальну допомогу та індексацію заробітної плати, оскільки їх не було вказано в предявленій позивачкою довідці про складові заробітної плати, виданої за останнім місцем її роботи.

02.11.2015 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до пенсійного фонду про перерахунок пенсії на підставі додатково наданих довідок, але їй було в цьому відмовлено листом управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 13.11.2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги частково , суд першої інстанції виходив з наявності підстав для перерахунку пенсії з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги та сум індексації заробітної плати, з яких справлялися страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а враховуючи те , що позивачка звернулася до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сумах із заявою про перерахунок пенсії 02.11.2015 року, тому позовні вимоги в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії підлягають задоволенню з 01.11.2015 року, відмовивши в іншій частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено частиною 1 статті 37 Закону Про державну службу пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про оплату праці в структуру заробітної плати входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України Про державну службу заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України Про пенсійне забезпечення врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, висновок відповідача про те, що матеріальна допомога та індексація заробітної плати, на які нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не враховуються при обчисленні розміру пенсії державного службовця, оскільки такі види виплат не включаються до складу заробітної плати державного службовця, є помилковим.

Так, у спірних правовідносинах слід надати перевагу нормам статті 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та статті 66 Закону України Про пенсійне забезпечення, які є спеціальними в питаннях призначення та перерахунку пенсії державного службовця, а не положенням Законів України Про державну службу, який щодо спірних правовідносин є загальним.

Тобто, аналіз наведених положень законів дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця, які повинні враховуватись при призначенні йому пенсії.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України щодо застосування зазначених норм права, викладеними в постановах по справах № 21-430а11, №21-430а11, №21-125а13, №21-97а13, №21-350а13 , які в силу ст. 244-2 КАС України мають враховуватися судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що управління Пенсійного фонду України в м. Сумах , відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення.

Відповідно до вимог ст. 84 Закону України Про пенсійне забезпечення перерахунок призначеної пенсії при виникненні права на підвищення пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву подано після 15-го числа.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи приписи ст. 11 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача, з метою їх захисту, підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Сумах в частині відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Сумах провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 01 листопада 2015 року, включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, розміри яких зазначені у довідці від 02.11.2015 року № 02/968, із збереженням проценту нарахування пенсії, на момент виходу на пенсію та виплатити її у повному обсязі.

Таким чином, доводи апелянта з посиланням на те, що спірні виплати, на які нараховувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування, однак які не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням законів №3723-XII та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. В той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону № 1788-XII.

Також, є безпідставними доводи апелянта, що з набранням чинності 01.01.2015 року Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 року, пенсії державним службовцям призначаються в розмірі 60 % від суми їх заробітної плати та на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року №213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України „Про державну службу та ряд інших, у звязку з чим з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Закону України „ Про державну службу, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі. Крім того, нормами чинного законодавства визначено, що не допускається погіршення положення пенсіонера.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Вирішуючи позовні вимоги за позовом до субєкта владних повноважень, суд виходить із конституційних принципів, на яких базуються здійснення прав та свобод людини та громадянина в Україні, включаючи права на пенсійне забезпечення, які передбачені ст.1, 3, ч.2 ст.6, ст.8, ч.2 ст.19, ст.22, 23, ч.1 ст.24, ст.46, ч.1 ст.50 Конституції України, з неможливості скасування та звуження права на пенсійне забезпечення. Правовою гарантією забезпечення державою цього права є виконання прийнятих на себе зобовязань, що слідує з принципів верховенства права, закріпленого ст.8 Конституцією України.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки фактично дублюють заперечення на позов, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 30.12.2015р. по справі № 591/8423/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 15.02.2016 р.