Ухвала суду № 55803189, 09.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6754/15

Категорія: 12.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Танасогло Т.М.,

суддів Бойка А.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Піщевській О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Генеральної прокуратури України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Генеральна прокуратура України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Одеської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Генеральна прокуратура України, про визнання протиправним та скасування рішення від 17 листопада 2015 року, зобовязання вчинити певні дії.

До позовної заяви позивачем надано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Одеської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників від 17 листопада 2015 року щодо затвердження за результатами проведених співбесід рейтингового списку кандидатів на зайняття посад в Одеській місцевій прокуратурі №4 Одеської області та про заборону Одеській конкурсній комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників готувати рекомендації для призначення на посади керівника, першого заступника і заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 Одеської області та подавати їх відповідному керівнику, уповноваженому приймати рішення про призначення на посаду.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач вказав, що оскаржуване рішення спрямовується Генеральному прокурору України для призначення керівника прокуратури, та у наступному його заступників. У разі призначення керівників Одеської міської прокуратури №4 Одеської області, позивач буде позбавлений можливості поновити своє порушене право щодо прийняття на публічну службу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року клопотання ОСОБА_2 до Одеської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Генеральна прокуратура України, про визнання протиправним та скасування рішення від 17 листопада 2015 року, зобовязання вчинити певні дії задоволено частково. Заборонено відповідача готувати та направляти рекомендації на осіб, указаних у п.2.1 рішення від 17 листопада 2015 року відповідному керівнику, уповноваженому приймати рішення про призначення на посаду. В задоволенні решти клопотання відмовлено.

В апеляційній скарзі Генеральної прокуратури України ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі вказується, що висновки суду є безпідставними та не ґрунтуються на нормах процесуального права, оскільки матеріали справи не містять переконливих відомостей про наявність ознак, які вказували б на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції не вказано, які саме ознаки свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, апелянт вказує, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали п.2.1 рішення комісії було реалізовано та втратило свою дію.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Генеральної прокуратури України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Вирішуючи спірне питання щодо часткового задоволення клопотання позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що воно є обґрунтованим в цієї частині та відповідає цілям заходу на забезпечення позову, його відповідності вимогам, на забезпечення яких він вживається, співмірності із заявленими позивачем вимогами, забезпеченню фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Колегія суддів вважає цей висновок неправильним та таким, що не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, пересвідчитися, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Частково задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони Одеській конкурсній комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників готувати рекомендації на осіб, указаних у п.2.1 цього рішення та подавати їх відповідному керівнику, уповноваженому приймати рішення про призначення на посаду, суд першої інстанції вважав, що у разі призначення керівника за наданими рекомендаціями та у наступному за каскадним принципом призначення на інші адміністративні посади, для відновлення своїх прав та інтересів позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що буде зумовлено зміною підстав та предмету позову, збільшенням кола учасників процесу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки судом не обґрунтувано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, а також необхідності докладення значних зусиль та витрат для відновлення прав та інтересів позивача. Судом першої інстанції, не вказано, які саме ознаки свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення та не прийнято до уваги, що позивачем не будо надано суду жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування свого клопотання.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за декілька днів до прийняття оскаржуваної ухвали, а саме 27 листопада 2015 року на імя Генерального прокурора України ОСОБА_3 конкурсною комісією вже було направлено рекомендацію про призначення на посаду керівника Одеської місцевої прокуратури №4 Одеської області.

Тобто, на момент постановлення ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року п.2.1 рішення комісії, яким було затверджено список кандидатів для подання Генеральному прокурору України рекомендації про призначення керівником Одеської місцевої прокуратури №4 вже було реалізовано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що забезпечення позову шляхом заборони конкурсній комісії готувати та направляти рекомендації на осіб, указаних у п.2.1 рішення від 17 листопада 2015 року відповідному керівнику, уповноваженому приймати рішення про призначення на посаду, не відповідає вимогам ст. 117 КАС України, оскільки у даному випадку не виконуватиме функцію попереднього судового захисту.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що при вирішені спірного питання судом першої інстанції порушені норми процесуального права (ст. 117 КАС України), що призвело до неправильного вирішення питання, і з цих підстав, відповідно до вимог ч.4 ст. 202 КАС України, ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову позивачу у задоволені клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України - задовольнити повністю.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року - скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі № 815/6754/15 - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв