Ухвала суду № 55803161, 10.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4458/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІмексБанк» ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІмексБанк» ОСОБА_5, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дії та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулась ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІмексБанк» ОСОБА_5, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила визнати протиправними дії ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_6 щодо не включення даних про ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобовязати ОСОБА_2 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_6 включити ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №30023559 від 16.01.2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року, зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 в Загальний реєстр вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх з підстав, зазначених у адміністративному позові та уточненнях до адміністративного позову (а.с. 3-9, 52-58). В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що вважає протиправною бездіяльність відповідачів щодо не включення ОСОБА_4 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки така бездіяльність суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушує право на отримання гарантованої суми відшкодування банківського вкладу.

Представник відповідача - ОСОБА_2 особи та АТ «ІМЕКСБАНК» в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду справи, заявлені позовні вимоги не визнав, надав до суду письмові заперечення (а.с. 85-89), згідно яких зазначив, що за наслідками проведення перевірки вкладів було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду. ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Імексбанк» від 09.04.2015 року № 4401, до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, були надані зміни до переліку вкладників АТ «Імексбанк», в частині тимчасового виключення з розрахунку загальної гарантованої суми по залишкам коштів за операціями вкладників, які мали ознаки «дроблення», у тому числі, й позивача по справі. У звязку з викладеним відповідач вважає, що законних підстав для включення позивача до переліку вкладників не має.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, заявлені позовні вимоги не визнав, надав до суду письмові заперечення (а.с. 139-141), у яких зазначено, що Фонд не визнає позовні вимоги, з огляду на те, що Виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр вкладників виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою Фонду Переліку вкладників. Оскільки позивача не включено уповноваженою особою до переліку вкладників, у Фонду відсутні правові підстави здійснювати відповідні процедури по включенню позивача до Загального реєстру та виплати відшкодування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІмексБанк» ОСОБА_5, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дії та зобовязання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_6 щодо застосування наслідків визнання нікчемності правочину у вигляді не включення даних про ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобовязано ОСОБА_2 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_6 включити ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №30023559 від 16.01.2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІмексБанк» ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_4 в задоволенні адміністративного позову.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 16.01.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір № 30023528, відповідно до якого банк відкрив Клієнту банківський рахунок № 26208258491982//26203110003101 (USD) та зобовязався приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проводити інші операції за рахунком (а.с. 11-14).

На виконання умов договору, на вкладний рахунок ОСОБА_4 були перераховані грошові кошти у сумі 10 000 доларів США. Вказані кошти були перераховані ОСОБА_7 на виконання грошових зобовязань перед ОСОБА_4 за договором позики від 01.08.2014 року.

Того ж дня, 16.01.2015 року між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір № 30023559 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року на суму 10 000 доларів США з процентною ставкою 6 відсотків річних строком на 3 місяці з датою повернення вкладу 21.04.2015 року (а.с. 15).

26.01.2015 року, Нацбанком України прийнято постанову № 50 «Про віднесення АТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 16 від 26.01.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», та з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію банку ОСОБА_5. Дію тимчасової адміністрації було продовжено до 26.05.2015 року, включно.

Відповідно до постанови Правління Нацбанку України від 21.05.2015 року № 330 «Про відкликання банківської ліцензії на ліквідацію ПАТ «Імексбанк», 27.05.2015 року, Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 105 «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку ОСОБА_6.

Колегією суддів встановлено, що 20.05.2015 року від ОСОБА_2 особи Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «Імексбанк» на адресу позивача направлено лист про тимчасове зупинення виплати сум гарантованого відшкодування, оскільки за попередніми висновками ряд операцій можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії, передбачені п.7 ст.38 Закону, до зясування всіх обставин та підтвердження характеру звичайності проведених операцій. 20.07.2015 року позивач зверталась до ОСОБА_2 особи Фонду щодо включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, але станом на момент звернення до суду, ОСОБА_2 особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» відповіді на звернення позивача не надано, не включено її до переліку вкладників, що обумовило звернення до суду з даним адміністративним позовом.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову частково.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до вимог ч.1 ст.26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частиною 4 ст.26 Закону №4452-VI визначено, що Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Відповідно до вимог ч.2 ст.37 Закону №4452-VI ОСОБА_2 особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною 2 ст.38 Закону №4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Викладене означає, що ОСОБА_2 особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час, як це випливає зі змісту наведених норм, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_4 не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунку Фонду у звязку з виявленням ознак нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) №30023559 від 16.01.2015 року.

При цьому, ОСОБА_2 особою не надано судам першої та апеляційної інстанцій жодних доказів, які б свідчили про нікчемність Договору №30023559 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року, укладеного між позивачем та банком, у розумінні вимог цивільного законодавства України.

Жодних доказів того, що договір укладено з метою надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених для неї законодавством чи внутрішніми документами банку, ОСОБА_2 особою не надано.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_6 щодо застосування до позивача наслідків визнання нікчемності правочину у вигляді невключення даних про ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стосовно іншої частини позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону №4452-VI, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

ОСОБА_2 особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:

1)формування ОСОБА_2 особою переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передачу ОСОБА_2 особою сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження Загального реєстру виконавчою дирекцією Фонду.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (п.4 р.III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення визначено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладника; змін розміру належних їм сум разом із змінами реквізитів вкладників.

В матеріалах справи міститься копія листа № 06009 від 22.09.2015 року з додатковим переліком вкладників, в якому ОСОБА_2 особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_6 звернувся до Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та просить розглянути питання щодо внесення відповідних змін до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 144-153).

Однак, колегія судів зазначає, що формування повного переліку вкладників є обовязком саме уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. При цьому підтвердження отримання Фондом зазначеного додаткового переліку та результатів розгляду листа суду не надано.

Згідно до вимог ч.5 ст.26 Закону № 4452-VI визначено, що відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.

Відповідачем у листі № 06009 від 22.09.2015 року з додатковим списком вкладників підтверджено суму грошових коштів в національній валюті України, яка належить до виплати ОСОБА_4 та становить 158 100, 05 грн.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо необхідності зобов'язати ОСОБА_2 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_6 включити ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №30023559 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Фонду включити її до Загального реєстру вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то, на думку суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції, виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Оскільки уповноваженою особою Фонду не було включено позивача до переліку вкладників, суд зазначає, що, відповідно, у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не виникло обов'язку по включенню ОСОБА_4 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а вирішення спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що зазначені вимоги позивача задоволенню не підлягають, так як є передчасними.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат.

Згідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

01 вересня 2015 року набрали законної сили зміни до Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких за подачу апеляційної скарги на постанову судовий збір сплачується в розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при подачі адміністративного позову.

Під час подання адміністративного позову ставка судового збору складала 73,08 грн.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року апелянту відстрочена сплата судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року до ухвалення судового рішення у справі, а за результатами її розгляду апеляційна скарга залишена без задоволення, судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 80,39 грн. (110% х 73,08 грн. = 80,39 грн.) підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІмексБанк» ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІмексБанк» ОСОБА_3 судовий збір за подачу апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: А.В. Крусян