Ухвала суду № 55803113, 04.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А ДУМКА

04 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3398/15-а

Судді Одеського апеляційного адміністративного суду Запорожана Д.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про зобовязання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про зобовязання повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна позовних вимог).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року, вищенаведений позов було задоволено. Зобовязано відповідача вчинити спірні дії.

Вважаю зазначене рішення суду апеляційної інстанції помилковим.

Приймаючи вищенаведену ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спірні правовідносини.

Зазначений висновок є помилковим.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує відмову відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (державної форми власності) для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 80 ЗК встановлено, що субєктом права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Частиною 6 ст. 319 ЦК України передбачено, що Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином, при здійсненні повноважень власника землі Держава, в особі відповідача, є рівноправним субєктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У цьому випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин (позивач фізична особа) іншому (орган Державної влади), яка має місце під час здійснення органом Державної влади владних управлінських функцій.

Тобто, оскаржена відмова не є рішенням, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, провадження у вищенаведеній справі підлягає закриттю, а спірні правовідносини може бути вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Вищенаведена правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 14 лютого 2012 року, 16 березня 2010 року та 29 вересня 2015 року (справи №№ 21-1042во10, 21-2087во09, 826/10205/14 додані до матеріалів справи).

Отже, будь-яких правових чи фактичних підстав для задоволення даного позову не мається.

З огляду на викладене, вважаю, що у суду апеляційної інстанції не було законних підстав для залишення без змін вищенаведеного рішення суду першої інстанції.

Суддя/ОСОБА_2/