Ухвала суду № 55803082, 04.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2583/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес-центр Олександрівський» до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_1, Департаменту Державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Департаменту Державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» про визнання дій протиправними, скасування рішення від 22.07.2015 № 23070222, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ТОВ «Миколаївський бізнес-центр Олександрівський» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії державного реєстратора щодо прийняття рішення від 22.07.2015 року номер 23070222 про державну реєстрацію права власності за третьою особою (Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк») на нежитловий об'єкт, розташований за адресою м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25/3, скасувати це рішення, зобов'язати реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №10520487 про реєстрацію права власності на зазначений об'єкт за третьою особою, та зобов'язати реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 9506806, який був внесений на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно 36873538, виданого 28.04.2015р. реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області.

07.09.2015 року ТОВ «Миколаївський бізнес-центр Олександрівський» подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони третій особі здійснювати володіння, користування та розпорядження вказаним майном.

Клопотання мотивовано тим, що у випадку відчуження чи іншим чином розпорядженні вказаним майном ці обставини унеможливлять виконання рішення суду. На даний час третя особа вимагає від позивача звільнити вказане приміщення, незважаючи на те, що реєстрація права власності на це майно за третьою особою оскаржується в суді

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходів забезпечення позову по справі шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Український інноваційний банк» (м. Київ, код ЄДРПОУ 05839888) до вирішення справи по суті здійснювати у будь-який спосіб розпорядження нежитловим об'єктом за адресою місто Миколаїв, вулиця Нікольська, 25/3, а також перешкоджати товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес-центр Олександрівський» (вул. Нікольська, 25, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 30397293) у користуванні зазначеним приміщенням.

В іншій частині клопотання відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ПАТ «Український інноваційний банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до вимог ст. 117 КАС України суд може постановити ухвалу про застосування заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що клопотання позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у випадку здійснення розпорядження об'єктом нерухомого майна, питання про реєстрацію права власності на який є предметом спору, виконання рішення суду по даній справі буде унеможливлене, та це може потягнути за собою можливі наступні судові спори. Здійснення ж перешкод у господарській діяльності позивача до розгляду справи по суті і вирішення питання про правомірність або неправомірність реєстрації права власності на об'єкт нерухомості в порядку звернення стягнення за іпотечним договором може призвести до спричинення збитків суб'єктам господарювання. Водночас заборона у здійсненні таких дій на час судового розгляду суттєво не вплине негативно на інтереси осіб, які беруть участь у справі.

При цьому необґрунтованими є вимоги клопотання заборонити третій особі здійснювати усі повноваження власника майна (користування, володіння, розпорядження), оскільки такий спосіб забезпечення позову позбавить особу усіх повноважень власника.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що забезпечення позову у такий спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесу.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини позову, і ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.1 ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі № 814/2583/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин