Ухвала суду № 55803022, 09.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5879/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого Милосердного М.М.,

суддів Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій щодо формування та виставлення податкової вимоги № 1084-25 від 19.11.2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДПІ), та уточнюючи позовні вимоги просила визнати протиправними дії щодо формування та виставлення їй податкової вимоги № 1084-21 від 19.11.2014 року, а також просила скасувати зазначену вимогу як незаконну.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у задоволені адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не зясовані усі обставини, що мають значення у справі, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 травня 2015 року ДПІ було сформовано та виставлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу № 399-25 від 28.05.2014 року у розмірі 24985,40 грн.

Не погоджуючись с діями відповідача щодо формування та виставлення їй вищезазначеної податкової вимоги, позивач оскаржила її в адміністративному порядку.

За результатом розгляду повторної скарги від 29.08.2014 року, поданої в результаті адміністративного оскарження, ДФС України прийнято рішення № 1514/9/99-99-25-05-14 від 12.09.2014 року, яким ФОП повідомлено про те, що її скарга (вх. № 477/С/С від 29.07.2014 року ГУ Міндоходів в Одеській області) вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня наступного за останнім днем зазначених строків (п. 56.9 ст. 56 ПК України), у зв'язку з тим, що рішення ГУ Міндоходів в Одеській області про результати розгляду скарги від 15.08.2014 року № 731/Р/15-32-25-01-08, яким вищезазначену податкову вимогу залишено без змін, а скаргу без задоволення, згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення надіслано платнику податків 19.08.2014 року, тобто з порушенням вимог п. 56.9 ст. 56 ПК України (не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку). З огляду на зазначене, ДФС України проінформувала ФОП ОСОБА_1 про відсутність предмета адміністративного оскарження.

19 листопада 2014 року ДПІ сформовано та виставлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу № 1084-25 на суму 47550,80 грн., до якої також включено і суму боргу у розмірі 24985,40 грн. на яку позивачу було надіслано попередню податкову вимогу від 28.05.2014 року.

Зазначені обставини стали підставою звернення до суду. В обґрунтованість заявлених вимог ФОП ОСОБА_1 зазначала, що не погоджується з прийнятою ДПІ вимогою, оскільки податкова вимога про сплату 24985,40 грн. вважається скасованою і відкликаною з дня винесення відповідного рішення ДФС України № 1514/9/99-99-25-05-14 від 12.09.2014 року, та не може бути пред'явлена вдруге.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції вважав позовні вимоги необґрунтованими. Такі висновки суд мотивував правомірністю дій Податкового органу щодо формування оскарженої податкової вимоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами доходів і зборів визначено Податковим кодексом України та Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків затверджено наказом Міндоходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 576 (далі Порядок №576).

Відповідно до пп. 14.1.153 п.14.1. ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.14.1.175. ст. 14 ПК України).

Відповідно до вимог статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Також, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналогічні положення визначено Порядком №576.

Таким чином, інших обмежень щодо не надіслання (не вручення) податкової вимоги чинним законодавством не встановлено.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки від 20.07.2010 року № 3081/15/32/23/НОМЕР_1, Податковим органом прийнято рішення від 05.08.2010 року № НОМЕР_2 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій на суму 31985,40 грн. та рішення від 07.10.2010 року № НОМЕР_3 про застосування фінансових санкцій на суму 22565,40 грн.

18 жовтня 2010 року ФОП ОСОБА_1 самостійно сплатила 7000 грн., а у травні 2012 року оскаржила до суду зазначені податкові повідомлення рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року (справа № 1570/3292/2012) залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року, якою у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 до ДПІ про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.2010 року № НОМЕР_2 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.10.2010 року № НОМЕР_3 відмовлено.

Станом на дату формування оскаржуваної вимоги, а саме 19 листопада 2014 року, в інтегрованій картці платника податків зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (код бюджетної класифікації 21080900) рахувався податковий борг у сумі 24985,40 грн.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, після набрання законної сили ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року по справі 1570/3292/2012 одночасно статус узгоджених набрали податкові зобов'язання, визначені в рішеннях про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.2010 року №0002382330 на суму 31985,40 грн. та №0003102330 на суму 22565,40 грн. Разом з тим, з технічних причин в інтегрованій картці платника податків з адміністративних штрафів та санкцій (код бюджетної класифікації 21081103) не було здійснено нарахування в сумі 22656,40 грн., проте зважаючи на вимоги ПК України це податкове зобов'язання також набуло статусу податкового боргу в той же строк. За наведених обставин, при формуванні податкової вимоги 19.11.2014 року ДПІ до неї правомірно були включені обидві суми.

Колегія суддів вважає помилковим посилання ФОП ОСОБА_1 на скасування податкової вимоги № 399-25 від 28.05.2014 року на 24985,40 грн., оскільки зазначене не звільняє платника податків від обов'язку погашення податкового боргу, а податковий орган від виконання функцій по стягненню такого боргу.

Враховуючи встановлені факти, оцінюючи надані позивачем та відповідачем докази, колегія суддів приходить до переконливого висновку що оскаржена податкова вимога № 1084-21 від 19.11.2014 року сформована та направлена ДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, а також відповідає іншим критеріям правомірності, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України. А тому підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, ретельно досліджено наявні докази, надано їм належну оцінку та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рахунок №31212206781008, отримувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) гривень 92 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:М.М. Милосердний

Судді:А.І.Бітов

ОСОБА_2