Постанова № 55802689, 11.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року Справа № 876/8522/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Яворського І. О., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання Мельничук Б. Б.;

представника позивача ОСОБА_1; ОСОБА_2;

представника відповідача ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2015 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2012 року № НОМЕР_1 на суму 2 007 915 (два мільйони сім тисяч девятсот п'ятнадцять) гривень та № НОМЕР_2 на суму 898 062 (вісімсот девяносто вісім тисяч шістдесят дві) гривні 25 (двадцять пять) копійок.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що наявність договорів на поставку металобрухту, видаткових та податкових накладних, подорожніх листів, платіжних доручень та банківських виписок, прибуткових внутрішніх складських ордерів, посвідчень про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність, актів походження лому, сертифікатів якості, приймально-здавальних актів та іншої документації, що підтверджує здійснення господарських правовідносин з ТзОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой» з подальшим виготовленням та реалізацією продукції є переконливим доказом реальності операцій з придбання сировини.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій щодо придбання металобрухту у ТзОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой».

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем публічним акціонерним товариством «Нововолинський ливарний завод», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримали та просять таку задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що з 08 червня 2012 року по 27 червня 2012 року була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Нововолинський ливарний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой» за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 27 червня 2012 року № 336/27/22/05799344.

Перевіркою було встановлено, що позивачем порушено підпункт «е» підпункту 7.2.1, підпункти 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункт 12.2 пункту 12, пункт 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, в результаті якого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 606 332 грн., а саме: за 2009 рік в сумі 38 824 грн., в тому числі за вересень 2009 року 17 448 грн., грудень 2009 року 21 376 грн.; за 2010 рік в сумі 1 567 508 грн., в тому числі за січень 2010 року 61 342 грн., лютий 2010 року 120 976 грн., березень 2010 року 107 935 грн., квітень 2010 року 117 945 грн., травень 2010 року 83 698 грн., червень 2010 року 63 098 грн., липень 2010 року 45 256 грн., серпень 2010 року 69 040 грн., вересень 2010 року 194 954 грн., жовтень 2010 року 265 295 грн., листопад 2010 року 242 804 грн., грудень 2010 року 195 165 грн.; підпункт 5.2.1 пункту 5.2, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 849 428 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 194 533 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 654 895 грн.

Висновки перевірки мотивовані тим, що ПАТ «Нововолинський ливарний завод» до складу податкового кредиту та валових витрат включило суму із придбання брухту чорних металів в ТзОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой» за договорами купівлі-продажу 24.12.2009р. № 24/12 та від 30.12.2010р. № 30/12, однак перевіркою наявних первинних документів, що свідчать про придбання ТМЦ металобрухту встановлено відсутність в окремих випадках актів прийому-передачі брухту, що підтверджують передачу ТМЦ, транспортування товару та акти походження лому, сертифікати якості та посвідчення, а також у податкових накладних відсутні обовязкові реквізити, зокрема, номенклатура товарів у відповідності до ГОСТ 2787-75, ДСТУ 4121-2002, ДСТУ 3211-95 (ГОСТ 1639-93).

На підставі акта перевірки Нововолинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 17.07.2012 року № НОМЕР_1, якими позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 2 007 915 грн., з яких: 1 606 332 грн. основний платіж, 401 583 грн. штрафні санкції; № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 898 062,25 грн., з яких: 849 428 грн. основний платіж, 48 634,25 грн. штрафні санкції.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України (який був чинним на час винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень та виключений на підставі Закону № 655-VIII від 17 липня 2015 року) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Встановлено, що проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «Нововолинський ливарний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой» було призначено на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Волинській області ст. лейтенанта податкової міліції ОСОБА_4 від 29 травня 2012 року у межах кримінальної справи щодо притягнення голови правління ПАТ «Нововолинський ливарний завод» ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ № 000025220 та № НОМЕР_2 були винесені 17 липня 2012 року, а постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 27 липня 2012 року керівника ПАТ «Нововолинський ливарний завод» - ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 212 КК України, та на підставі частини четвертої статті 212 КК України закрито провадження у справі № 0312/1801/2012 за нереабілітуючими обставинами у зв'язку зі сплатою податків.

З вищенаведеного вбачається, що на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2012 року у відповідача не було відомостей про прийняття судом рішення по кримінальній справі, в межах якої проведено документальну перевірку позивача, оскільки рішення у кримінальній справі було винесено пізніше, а саме 27 липня 2012 року.

Відтак, на думку колегії суддів апеляційного суду, прийняття органом податкової служби податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є неправомірним, оскільки відсутність відповідного рішення суду в кримінальній справі виключає можливість органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 грудня 2014 року у справі № 21-576а14.

Відповідно до ч. 2 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необєктивно і всебічно не зясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ст. 87 цього Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що до витрат, повязаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що повязані із прибуттям до суду; 3) витрати, повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, повязані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно ч. 2 цієї статті, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

В матеріалах справи наявні квитанції про сплату позивачем судового збору в розмірі 974,40 грн., 487,20 грн. та 1948,80 грн., всього на суму 3410,40 грн.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що відповідачем у справі є Нововолинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, судовий збір в сумі 3410,40 грн. належить стягнути з Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на користь ПАТ «Нововолинський ливарний завод».

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року в справі № 803/1329/15-а скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 17 липня 2012 року № НОМЕР_1 на суму 2 007 915 (два мільйони сім тисяч девятсот п'ятнадцять) гривень та № НОМЕР_2 на суму 898 062 (вісімсот девяносто вісім тисяч шістдесят дві) гривні 25 (двадцять пять) копійок.

Стягнути з Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» (код ЄДРПОУ 05799344) суму сплаченого судового збору в розмірі 3410 (три тисячі чотириста десять) гривень 40 (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: Р. В. Кухтей

ОСОБА_6

Постанову складено в повному обсязі 16 лютого 2016 року.