Ухвала суду № 55801465, 09.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 р. Справа № 876/11392/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГулида Р. М., Улицького В. З..

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "М-Трейдінг" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року по справі № 803/3552/15 за позовом Приватного підприємства "М-Трейдінг" до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, яким просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 серпня 2015 року №0000782204, №0000792204.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу невідомо чому довірені особи при розмитненні задекларованих транспортних засобів приховали від митних органів іноземної держави достовірну інформацію щодо дійсної вартості транспортних засобів та те, що такі транспортні засоби ними фактично відчужено. Разом з тим позивач вважає, що якщо навіть і відбулося порушення норм законодавства, то європейського, але не українського. Усі правочини щодо купівлі-продажу транспортних засобів, зазначених у позові, дійсно мали місце. Договори не були визнані в судовому порядку недійсними, неукладеними, нікчемними. Ціни, які заявлені для розмитнення автомобілів на території України, були визначені відповідно до інвойсів та інших документів, що підтверджують вартість цих транспортних засобів, а тому відповідачем протиправно донараховано підприємству грошові зобовязання, визначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що саме особою, яка по довіреності придбала і перевозила транспортні засоби через кордон було надано недостовірну інформацію. Також апелянт зазначає, що недостовірна інформація була надана митному органу іноземної держави, а відтак порушення митного законодавства України не відбулось. Крім того вказує, що при розмитненні транспортних засобів митним органом не надано картки відмови, а отже жодних порушень в поданих документах не було.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в їх відсутності в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Волинській області у період з 10 липня 2015 року до 22 липня 2015 року проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог законодавства України ПП М-Трейдінг з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт №33/03-20-22-04-18/35041784 від 22 липня 2015 року.

Під час проведення перевірки було встановлено, що відповідно до митних декларацій №204050002/2012/033373 від 22 жовтня 2012 року, №204050002/2014/003509 від 5 травня 2014 року, та №204050002/2012/024573 від 27 серпня 2012 року на митну територію України були ввезені транспортні засоби: автомобілі вантажні, б/в, призначені для використання по дорогах загального користування, марки OPEL, модель VIVARO, номер кузова НОМЕР_1; MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 311 CDI, номер кузова НОМЕР_2; RENAULT, модель TRAFIC, номер кузова НОМЕР_3. В рядках 42 цих декларацій ПП М-Трейдінг, через свого декларанта зазначило митну вартість товару 4850 Євро, 3675 Євро та 2740 Євро, тобто 50531,55 грн, 57932,06 грн та 27489,91 грн відповідно. В якості методу визначення митної вартості підприємство обрало перший (основний) та шостий (резервний) методи (рядки 43 декларацій). Зазначені обставини підтверджуються копіями відповідних митних декларацій.

З акта перевірки №33/03-20-22-04-18/35041784 від 22 липня 2015 року зрозуміло, що підставою для проведення даної перевірки була інформація та відомості, викладені у листах Рівненської митниці ДФС від 8 квітня 2015 року №1651/35/17-70-26, від 11 лютого 2015 року №766/35/17-70-26, від 24 лютого 2015 року №917/35/17-70-26 з завіреними копіями митних декларацій та супровідних документів, на підставі яких проводилось митне оформлення товарів та з завіреними копіями експортних митних декларацій ОСОБА_1 та Литовської ОСОБА_1 щодо розмитнення вищезгаданих транспортних засобів. Зазначені документи надійшли до Головного управління ДФС у Волинській області.

Під час опрацювання вищевказаних документів та отриманої інформації проведено порівняння відомостей, надісланих від митних органів Литовської ОСОБА_1 та документів, які стали підставою для митного оформлення на Рівненській митниці, в результаті якого виявлено повну ідентичність транспортних засобів, що експортовані з Литви та імпортовані в Україну та не підтвердження автентичності поданих митному органові документів: встановлено, що вартість транспортних засобів, заявлена в країнах відправлення Литовській та Польській ОСОБА_1 відрізняється від задекларованої під час митного оформлення в Україні. Заявлена декларантом митна вартість товару за митною декларацією №204050002/2012/033373 від 22 жовтня 2012 року становить 55949,36 грн, а вартість товару, за даними митних органів Литовської ОСОБА_1 (в перерахунок з литовських літів на українські гривні) 60953,80 грн. Митна вартість товару за митною декларацією №204050002/2014/003509 від 5 травня 2014 року 65073,07 грн, а вартість товару, за даними митних органів ОСОБА_1 108954,86 грн. Митна вартість товару за митною декларацією №204050002/2012/024573 від 27 серпня 2012 року 31302,38 грн, а вартість товару, за даними митних органів Литовської ОСОБА_1 52302,67 грн. Тобто вартість товару є вищою ніж та, що була задекларована при митному оформленні на Рівненській митниці.

Таким чином, в ході перевірки встановлено факти недостовірного декларування вартісних показників товару (транспортних засобів) позивачем, факти заниження податкових зобовязань, неправильного визначення митної вартості товарів, у звязку з чим розраховано суму заниження податкових зобовязань, які виникли внаслідок неправильного визначення митної вартості товару у розмірі 22363,63 грн, в тому числі по сплаті ввізного мита 6988,65 грн, по сплаті податку на додану вартість 15375,03 грн.

У звязки з цим Головним управлінням ДФС у Волинській області зроблений висновок про заниження підприємством задекларованої митної вартості транспортних засобів, тому податковим повідомленням-рішенням №0000782204 від 10 серпня 2015 року донарахований податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів за основним платежем у розмірі 15375,03 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 7687,52 грн, а податковим повідомленням-рішенням №0000792204 від 10 серпня 2015 року нараховане мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності за основним платежем у розмірі 6988,65 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3494,32 грн.

ПП М-Трейдінг не погодилося з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та подало скаргу до Державної фіскальної служби України, проте рішенням від 4 вересня 2015 року №1895916/99-99910-01-0025 скаргу підприємства було залишено без розгляду.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому пунктами 4, 5 частини пятої вказаної статті передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів також шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною першою статті 351 Митного кодексу України визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Однією з підстав для проведення документальних невиїзних перевірок є надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (пункт 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України).

Відповідно до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

При цьому, декларант за правилами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України зобовязаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами пункту 5 частини першої статті 352 Митного кодексу України, посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що ПП М-Трейдінг, як декларант, несе повну відповідальність за достовірність інформації, яка зазначена в поданих ним митних деклараціях, а органами доходів і зборів України від компетентних митних органів Литовської та Польської ОСОБА_1 отримані експортні митні декларації, що свідчать про заниження митної вартості транспортних засобів марки OPEL, модель VIVARO, номер кузова НОМЕР_1; MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 311 CDI, номер кузова НОМЕР_2; RENAULT, модель TRAFIC, номер кузова НОМЕР_3, під час їх ввезення на митну територію України, тому суд дійшов висновку, що Головне управління ДФС у Волинській області обґрунтовано винесло податкові повідомлення-рішення від 10 серпня 2015 року №0000782204, №0000792204.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що оскаржені рішення прийняті відповідачем в межах та на виконання наданих йому законодавством повноважень, а відтак відсутні підстави для їх скасування.

Щодо твердження апелянта про те, що факт ненадання при митному оформленні картки відмови митним органом є свідченням відсутності будь-яких порушень митного законодавства то такі є беззмістовними та не ґрунтуються на чинних законодавчих нормах.

Так законодавством прямо передбачена процедура перевірки після перетину митного кордону. Зокрема така перевірка застосовується для встановлення обставин, які не могли бути відомі митному органу на момент перетину митного кордону.

Щодо твердження апелянта про відсутність підстав для прийняття оскаржених рішень, оскільки неправдиві відомості подано не позивачем, а ОСОБА_2, то такі суперечать матеріалам справи, відповідно до яких останній діяв від імені позивача, відповідно до довіреності.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "М-Трейдінг" залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року по справі № 803/3552/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, що беруть участь в справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГоловуючийКузьмич С. М.

СуддіГулид Р. М.

ОСОБА_3