Постанова № 55801045, 18.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18 січня 2016 року 14 год. 50 хв. № 826/19624/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Київського міського центру зайнятості (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 30756,16 грн.

Відповідною ухвалою суду, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву, де він зазначає про необґрунтованість позову та просить відмовити у його задоволенні.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Дніпровського районного центру зайнятості від 25 вересня 2014 року №НТ140925 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 26 вересня 2014 року.

Наказом Дніпровського районного центру зайнятості від 26 вересня 2014 року №НТ140929 розпочато виплату по безробіттю з 26 вересня 2014 року, а від 03 квітня 2015 року №НТ150403 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з працевлаштуванням безробітного з 01 квітня 2015 року відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до пп. 18 п. 2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення", п. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", постанови Кабінету Міністрів України №1266 від 26 вересня 2001 року та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13 лютого 2009 року, наказу Подільського районного центру зайнятості №442 від 28 травня 2015 року "Про проведення розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення", проведено розслідування стосовно ОСОБА_1.

Як зазначається у матеріалах справи та на підставі витягу з ЄДР від 07 квітня 2015 року №20393587 відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та не знятий з обліку в ЄДР, а тому немає права на отримання статусу безробітного.

На підставі акту від 24 червня 2015 року №309 встановлено, що відповідач перебуває у трудових відносинах з Громадською організацією "Молодіжний рух "Єдина країна" починаючи з 01 вересня 2014 року по теперішній час, згідно наказу про прийняття на роботу №1-К від 01 вересня 2014 року.

Згідно матеріалів адміністративної справи відповідач з 16 лютого 2015 року по 06 березня 2015 року проходив навчання в НПУ ім. М.П. Драгоманова за навчальною програмою "Вступ у мале підприємництво", вартість якого становить 906,06 грн.

Позивач надсилав на адресу відповідача повідомлення №2597-01/24 від 27 травня 2015 року про необхідність добровільно повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю та вартість навчання на загальну суму 30756,16 грн. протягом 15 днів з моменту отримання такого повідомлення, однак кошти повернуті не були.

Згідно з бухгалтерським перерахунком позивачем виплачено відповідачу допомогу по безробіттю в період з 26 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року у розмірі 29850,10 грн.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

На час звернення до суду з позовом вказане рішення відповідачем не оскаржено, а заборгованість не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, позивач надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а відповідач не надав суду ні заперечень проти позову, ні будь-яких доказів на їх обґрунтування.

Враховуючи вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку, що позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 158-163, 167, 183-2, 256, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491091) грошові кошти у розмірі 30756,16 грн. (тридцять тисяч сімсот п'ятдесят шість гривень шістнадцять копійок).

3. Постанова підлягає негайному виконанню та є підставою для її виконання.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин