Ухвала суду № 55800360, 02.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м. Київ К/800/28590/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Бухтіярової І.О.,

Юрченко В.П.,

секретар: Антипенко В.В.,

за участю: представника Головного управління ДФС у м. Києві - Мельника А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 року у справі № 826/19622/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатигаз" до Головного управління Міндоходів у м. Києві, Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області,

про визнання протиправним звернення, подання, визнання протиправним та скасування

рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Карпатигаз" звернулось до суду з адміністративним позовом про зобов'язання Головного управління Міндоходів у м. Києві встановити черговість сплати заборгованості зі сплати податків, зборів та платежів для ТОВ „Карпатигаз"; визнати протиправним звернення начальника відділу обслуговування платників податків Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області І.В. Лубенця про застосування адміністративного арешту майна; визнати протиправним та скасувати рішення Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна від 09.12.2013; визнати протиправним подання Нововодолазької ОДПІ щодо підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту, накладеного на майно ТОВ „Карпатигаз" від 10.12.2013, поданого до Окружного адміністративного суду міста Києва, а також визнати протиправними дії щодо складання акту відмови ТОВ „Карпатигаз" щодо опису майна у податкову заставу №1 від 09.12.2013.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що податковим органом протиправно прийнято податкову вимогу та вчинено дії щодо арешту майна. Позивач вказує на те, що надавав перелік майна для опису. Крім того, від опису майна у податкову заставу не відмовлявся, проте з невідомих позивачу причин податковим органом складено акт про відмову від опису майна, у зв'язку з чим, не відповідає дійсності й зазначене у зверненні про застосування арешту майна платника податків, тому що акт відмови складений незаконно.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2014 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним звернення начальника відділу обслуговування платників податків Нововодолазької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області Лубенця І.В. від 09.12.2013 про застосування адміністративного арешту майна ТОВ „Карпатигаз" як Оператора Спільної діяльності за договором про спільну діяльність №3 від 10.06.2002, визнано протиправним та скасовано рішення Нововодолазької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна від 09.12.2013, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2014 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2014 скасовано в частині визнання протиправним звернення начальника відділу обслуговування платників податків Нововодолазької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області Лубенця І.В. від 09.12.2013 про застосування адміністративного арешту майна ТОВ „Карпатигаз" як Оператора Спільної діяльності за договором про спільну діяльність № 3 від 10.06.2002, в цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Головне управління Міндоходів у м. Києві звернулось із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та постанови Київського апеляційного адміністративного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, в іншій частині залишити судові рішення без змін.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність в межах договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи № 3 від 10.06.2002 з метою проведення комплексу робіт з геологічного вивчення, дослідно-промислової експлуатації та розробки родовищ нафти, газу, газового конденсату та родовищ інших копалин.

У позивача по особовим рахункам виникла сума податкового боргу в розмірі 14142942, 46 грн.: (основний борг у розмірі 11762787, 57 грн., штрафні (фінансові) санкції 2380154, 89 грн.).

Станом на 01.11.2013 по особовим рахункам позивача обліковувався самостійно узгоджений податковий борг у сумі 12751079, 92 грн.: (плата за користування надрами для видобування конденсату у розмірі 11831794, 92 грн.; (розрахунок від 16.10.2013 № 190 ); плата за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 10919285 грн. (розрахунок від 16.10.2013 № 190).

В зв'язку з існуючим боргом, податковим органом 05.11.2013 виставлено позивачу податкову вимогу № 801-11 від 04.11.2013.

Крім того, Нововодолазькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято рішення про опис майна в податкову заставу № 7 від 04.11.2013 та здійснено виїзд 09.12.2013 з метою опису майна в податкову заставу та складено акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу №1 від 09.12.2013.

На підставі зазначеного акту та звернення податкового керуючого про застосування адміністративного арешту майна ТОВ „Карпатигаз" від 09.12.2013 виконуючим обов'язки начальника Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято рішення № 1 від 09.12.2013 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України - джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України - не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.

Пунктом 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України - з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України - у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Із аналізу викладених норм вбачається, що опис майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, є заходом з погашення податкового боргу такого платника податків та належить до повноважень податкового керуючого, а оформлення акта опису майна прямо передбачено Податковим кодексом України.

При цьому, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі документів, поданих платником податків, а податковий керуючий та контролюючий орган не є відповідальними за достовірність відомостей, зазначених у поданих документах.

Підставою для прийняття рішення від 09.12.2013 застосування адміністративного арешту майна ТОВ „Карпатигаз" був акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 09.12.2013.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом здійснено виїзд для опису майна в податкову заставу за місцезнаходженням Юліївського НГП, в той час, як місцезнаходження боржника (ТОВ „Карпатигаз") є 04053. м. Київ. вул. Кудрявська, 13-19; згідно з п. 1.1.5 ст. 1 Договору про спільну діяльність (додаткова угода №4 від 25.02.2011 про внесення змін та доповнень до Договору про спільну діяльність), об'єктами спільної діяльності є свердловини та інфраструктура, що використовуються в межах Спільної діяльності для видобутку, підготовки, транспортування, обліку та переробки вуглеводнів; на Юліївському НГП немає жодної свердловини, які були об'єктом Спільної діяльності за Договором про спільну діяльність №3 від 10.06.2002.

У відповідності до п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено відсутність уповноважених осіб ТОВ „Карпатигаз" при підписанні документів від імені Товариства, а також те, що зазначені обставини позивач повідомляв податковий орган листом № 06/12-4 від 06.12.2013 та самостійно надав Нововодолазькій ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області перелік майна для опису у заставу.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що рішення Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна від 09.12.2013 прийнято без встановлених обставин, а тому підлягає скасуванню.

Стосовно визнання протиправним звернення начальника відділу обслуговування платників податків Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Лубенця І.В. від 09.12.2013 про застосування адміністративного арешт майна ТОВ „Карпатигаз" колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що звернення начальника відділу обслуговування платників податків про застосування адміністративного арешту майна не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а

внутрішнім документом та не спричиняє жодних юридичних наслідків для позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Бухтіярова І.О.

Юрченко В.П.