Постанова № 55799935, 16.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 р.Справа № 2-а-4220/10/1570

Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Бойко Л.Л.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі Снігур М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу приватного підприємства «УРС Бергер» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «УРС Бергер» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста ОСОБА_1, Державної податкової адміністрації в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року позивач, приватне підприємство «УРС Бергер», звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, яким, з урахуванням уточнень (а.с.118-119), просив визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси № 1874/25-007 від 30.01.2009 року, рішення Державної податкової адміністрації в Одеській області №6856/10/25-0007 від 02.03.2009 року.

В обґрунтування позову зазначив, що вищевказані рішення прийняті з порушенням вимог ст.ст.5,8 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п.4.1п 4,п.п.4.2 п.4, п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби. затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 р. №29, зокрема вказані рішення надіслані позивачу з порушенням строку, а тому мають бути визнані протиправними та скасовані

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, у звязку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.12.2008 року на підставі акта «Про результати планової виїзної документальної перевірки ПП «УРС Бергер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року від 20.11.2008 року N 2525/218/23-02/32400449 ДПІ у Київському районі м. Одеси були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0003542301/0 та № 0003532301/0.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу щодо визначення суми податкового зобовязання позивач звернувся про перегляд вищевказаних податкових повідомлень рішень.

ДПІ у Київському районі, отримавши скаргу позивача від 25.12.2008 року прийнято рішення про продовження строку розгляду первинної скарги до 26.02.2009 року для перевірки певних обставин.

Отримавши відповідь від Одеської дирекції поштампа - центра поштового звязку №1, відповідно до якого податкові повідомлення рішення отримані позивачем 12.12.2008 року, ДПІ у Київському районі прийняте рішення про залишення первинної скарги без розгляду з підстав пропущення встановленого законом строку на звернення зі скаргою.

У подальшому ДПА в Одеській області, за відповідною скаргою позивача на рішення ДПІ в Київському районі м.Одеси про залишення первинної скарги без розгляду, прийнято рішення №6856/10/25-0007 про залишення без змін рішення ДПІ в Київському районі м.Одеси.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Рішення суду вмотивоване тим, що відповідачі, залишивши скарги позивача без розгляду на підставі пропущення ним строку на оскарження податкових повідомлень рішень, здійснили усі передбачені законодавством заходи із зясування обставин , наведених у скарзі платника податків щодо поважності причин пропущення строку на звернення із скаргою про перегляд податкових повідомлень рішень.

Проте, з такими висновками погодитись не можна з огляду на наступне.

За встановлених судом першої інстанції обставин, фактичним предметом спору є питання щодо дати отримання позивачем податкових повідомлень рішень ДПІ в Київському районі м.Одеси.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон 2181) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2 цього Закону визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Строки подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами та на підставах, визначених пунктом 15.4 статті 15 цього Закону.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

Процедура адміністративного оскарження, відповідно до п.п.5.2.4. п.5.2 ст.5 Закону, закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону 2181 податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Отже, Законом передбачено альтернативний порядок надіслання платнику податків податкових вимог: або вручення такої вимоги під розписку платнику податків чи його уповноваженій особі, або надіслання податкової вимоги листом із повідомленням про вручення. За умови вчинення контролюючим органом хоча б однієї з вищенаведених дій податкова вимога вважається надісланою (врученою) платникові податків.

При цьому, як випливає зі змісту вищевказаної норми, для висновку про належне вручені платнику податків повідомлення рішення мають бути відомості які передбачені законом, а саме вручення такої вимоги під розписку платнику податків чи його уповноваженій особі, або надіслання податкової вимоги листом із повідомленням про вручення), які б це підтверджували, в іншому випадку повідомлення вважається не врученим.

Матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси надіслало податкові повідомлення рішення позивачу 10.12.2008 року.

Інформація щодо наявності повідомлення про вручення позивачу зазначених рішень у встановленому чинним законодавством порядку в матеріалах справи відсутня.

Отже, податкові повідомлення рішення посадовими особами органу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеса були надіслані позивачу із порушенням податкового законодавства (без повідомлення про вручення). Зазначені дії спричинили інцидент між позивачем та податковим органом в частині інформування платника податків про виникнення податкового боргу, а тому відсутні підстави вважати, що вони були отримані позивачем 12.12.2008 року.

Зазначений висновок підтверджується також офіційним листом на відповідний запит суду першої інстанції Одеської дирекції українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» (а.с.55, 57) та поясненнями свідка ОСОБА_1.

Посадові особи органів Державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи ДПС функцій та повною мірою використовувати надані їм права (ст. 13 Закону України від 04.12.90 р. N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні"), тому у суду першої інстанції булі відсутні підстави вважати про отримання позивачем податкових повідомлень рішень саме 12.12.2008 року.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм Закону, датою вручення позивачеві оспорюваного акта індивідуальної дії слід вважати 22.12.2008 року.

Відтак, саме з цієї дати слід обчислювати строк звернення до податкової інспекції із скаргою про оскарження податкового повідомлення-рішення, а тому порушення 10-ти денного строку оскарження позивачем не встановлено.

Встановивши, що керівник податкового органу, вирішуючи питання про пропущення строків на звернення із скаргою, не упевнився про належне повідомлення позивача щодо вручення податкових повідомлень рішень, колегія суддів дійшла до висновку, що оспорюване рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м.Одеси про залишення скарги позивача без розгляду є протиправним та підлягає скасуванню.

З аналогічних правових підстав підлягає визнанню протиправним та скасуванню рішення Державної податкової адміністрації в Одеській області.

Суд першої інстанції наведене не врахував та помилково дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи, неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи, тому, керуючись п. 3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «УРС Бергер» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2010 року у справі 2-а-4220/10/1570 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги приватного підприємства «УРС Бергер».

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси № 1874/25-007 від 30 січня 2009 року, рішення Державної податкової адміністрації в Одеській області №6856/10/25-0007 від 02 березня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання постанови и суду в повному обсязі 21 березня 2011 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян