Ухвала суду № 55799773, 09.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5286/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Білоцерківського національного аграрного університету до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Білоцерківський національний аграрний університет звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.08.2015 № 0031871701.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.08.2015 року Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі ч.10 та п.2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску№ 0031871701, яким застосовано до Білоцерківського Національного аграрного університету за період з 21.02.2015 по 24.02.2015 штраф у розмірі 76364,56 грн. та пеню у розмірі 1527,29 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу позивач звернувся до суду про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон).

Статтею 4 Закону передбачено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно ч.1 ст.7 Закону єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Положеннями ч.8 ст.9 Закону визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частинами 11, 12 статті 9 Закону передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно п.2 ч.11 ст.25 Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Аналізуючи наведенні правові норми, колегія суддів звертає увагу, що вказаний Закон зобов'язує платників єдиного внеску своєчасно сплачувати відповідні платежі, а у разі порушення строків їх сплати передбачає накладення штрафних санкцій та нарахування пені.

Переліку обставин, за яких платник звільняється від сплати штрафу та пені за порушення строку сплати єдиного внеску, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не містить.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2015 позивач подав до Білоцерківського управління державної казначейської служби України Київської області платіжні доручення № 184 на суму 34 810,58 грн. та № 186 на суму 345 776,99 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проте, Білоцерківське управління Державної казначейської служби у Київській області здійснило платіж лише 24 лютого 2015 року, оскільки у Законі України «Про державний бюджет України на 2015 рік» була відсутня програма 2801100 «Підготовка кадрів для агропромислового комплексу ВНЗ III-IV рівнів акредитації».

Так, Білоцерківський Національний аграрний університет до 04 лютого 2015 року підпорядковувався Міністерству аграрної політики і продовольства України.

Кошти Державним бюджетом України на 2015 рік по вказаній вище програмі передбачені Міністерству освіти і науки України.

Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління Міністерства освіти і науки» за № 87-f було розміщено на Урядовому порталі www.kmu.gov.ua лише 17.02.2015 року.

У свою чергу, Міністерством освіти і науки України внесено зміни до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а саме додано (КВК 220) на програму 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики».

Позивач 18.02.2015 відкрив рахунки у Білоцерківському управлінні державної казначейської служби України Київської області, але повідомлення про взяття на облік рахунків від ДФС України одержав лише 21.02.2015 року( в суботу). Перший робочий день - 23.02.2015.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, тільки 23.02.2015 року були дозволені видаткові операції по рахунках університету та здійснено платіж за зазначеними платіжними дорученнями казначейством 24 лютого 2015 року.

Так, листом від 04.03.2015 № 05-03/187/534 Білоцерківське управління ДКСУ Київської області підтвердило, що до 21.02.2015 року управління Казначейства не мало підстав здійснювати видаткові операції по рахунках Білоцерківського НАУ.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 20 січня 2015 року Міністерство аграрної політики і продовольства України направило листа до Державної казначейської служби України, в якому звертало увагу на те, що станом на дату звернення вищі навчальні заклади, які належать до сфери управління Мінагрополітики України, повністю позбавлені фінансування, оскільки розпорядником бюджетних програм для їх фінансування визначено Міністерство освіти і науки України; у зв'язку з цим просили терміново надати доручення територіальним органам Державної казначейської служби щодо здійснення фінансування відповідних закладів за програмами 2201150 та 2201160. Аналогічного листа Мінагрополітики України направило 20 січня 2015 року до Міністерства освіти і науки України.

Про вказану ситуацію позивач листом від 05.02.2015 № 09-11/90 повідомив Білоцерківську ОДПІ.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався з листами до Мінагрополітики України, Міністерства освіти і науки України до Прем'єр міністра України з метою прискорення відкриття мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів Державною казначейською службою України.

Так, відповідно до пункту 2.4 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року №1407, протягом бюджетного періоду можуть виникати зміни мережі у разі внесення до мережі нової установи, виключення установи з мережі, зміни інформації про розпорядника (одержувача) бюджетних коштів.

У відповідності до пункту 3.6 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 червня 2012 року №758, до отримання органами Казначейства повідомлення про взяття рахунка на облік територіальними органами Державної фіскальної служби операції за цим рахунком здійснюються лише із зарахування коштів. Датою початку операцій за видатками та надання кредитів з бюджету на рахунках, відкритих в органах Казначейства, є дата реєстрації отриманого органом Казначейства зазначеного повідомлення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач із незалежних від нього підстав не міг перерахувати кошти в рахунок сплати податкових зобов'язань зі сплати єдиного внеску, оскільки до 21 лютого 2015 року Білоцерківське управління державної казначейської служби України Київської області не мало права здійснювати видаткові операції по рахунках Білоцерківського НАУ. При цьому, позивачем було вжито всіх залежних від нього заходів з метою здійснення оплати такого грошового зобов'язання.

Так, у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника внеску, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі такого внеску до бюджетів та державних цільових фондів.

Вказане свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого контролюючим органом такого рішення.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2015 року в порядку ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що на час подання відповідачем апеляційної скарги він в силу положень Закону України «Про судовий збір» не був звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. За подання цього позову підлягала сплаті сума судового збору в розмірі 1 218 грн.

Отже, розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги становить 1339 грн. 80 коп.

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1339 грн. 80 коп. підлягає стягненню з Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.