Ухвала суду № 55799387, 11.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року Справа № 876/1086/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» до Ягодинської митниці Міндоходів України про визнання протиправним та скасування рішення за апеляційною скаргою Ягодинської митниці Міндоходів України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

11 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» (далі - ТОВ «Гербор-Холдінг») звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ягодинської митниці Міндоходів України (з урахуванням уточнень) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 205120000/2013/000001/2 від 02 грудня 2013 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205120000/2013/00017 від 02 грудня 2013 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Ягодинської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 205120000/2013/000001/2 від 02 грудня 2013 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці Міндоходів № 205120000/2013/00017 від 02 грудня 2013 року.

Із таким судовим рішенням не погодилася Ягодинська митниця Міндоходів України, подавши апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. В якості обґрунтування апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до частини 9 статті 58 МК України, розрахунки згідно методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі обєктивних даних, що підтверджується документально та піддається обчисленню. При здійсненні митного оформлення вантажу за митною декларацією № 205120000/2013/023263 від 27.11.2013 р. Ягодинською митницею Міндоходів було встановлено, що згідно цінової інформації САІС Державної митної служби України митна вартість товару «фурнітура меблева з недорогоцінних металів, що використовується для виготовлення меблів» має становити 5,00 доларів за одиницю. Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару «фурнітура меблева з недорогоцінних металів, що використовується для виготовлення меблів» органом доходів і зборів була врахована цінова інформація митних декларацій № 500030302/3/4425 від 28.09.2013 р., № 500030302/3/4425 від 28.09.2013 р. Судом першої інстанції не враховано, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України відомості про визначення митної вартості товарів повинні базуватися на об'єктивних документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Тому вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № 205120000/2013/000001/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 205120000/2013/00017 від 02.12.2013 р. прийняті у повній відповідності до норм законодавства з питань державної митної справи.

Представники сторін в судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 вересня 2010 року між ТзОВ «Гербор-Холдінг» (покупець) та явною спілкою «Євровкрент» ОСОБА_1 і Спільники (Польща) (продавець) укладений контракт №09/09-10UA за умовами якого продавець зобов'язується продати покупцю товари в асортименті, кількості та термінах погоджених між сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною до даного контракту (а.с.109-111).

Між сторонами 09 квітня 2012 року, 01 червня 2012 року та 29 грудня 2012 року укладено доповнення до контракту, відповідно до яких уточнено реквізити підприємства, порядок доставки товару (на умовах FCA згідно Інкотермс-2010), а також строк дії контракту (а.с. 112-114).

Судом встановлено, що 27 листопада 2013 року підприємством через декларанта для митного оформлення й митного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, Ягодинській митниці Міндоходів було подано партію товару - фурнітуру меблеву з недорогоцінних металів, що використовується для виготовлення меблів - вагою нетто 7973,50 кг за ціною 4,55 дол. США за 1 кг. на загальну суму 36279,82 дол. США, придбаного підприємством згідно контракту № 09/09-10UA від 09 вересня 2010 року та фактури № 18/2013/EXP від 25 листопада 2013 року (а.с. 133-134, переклад з польської - а.с. 135-136).

Для митного оформлення товару були подані наступні документи: 1) контракт № 09/09-10UA від 09 вересня 2010 року та доповнення до нього (а.с. 109-114); 2) рахунок-фактура (інвойс) №18/2013/EXP від 25 листопада 2013 року (а.с. 133-134); 3) вантажно-митна декларація №205120000/2013/024099 від 27 листопада 2013 року (а.с. 73-75); 4) попередня митна декларація №205120000/2013/24062 від 26 листопада 2013 року (а.с. 72); 5) декларація митної вартості №205070000/2013 від 27 листопада 2013 року (а.с. 76-77); 6) міжнародна товаротранспортна накладна CMR від 25 листопада 2013 року (а.с. 131-132); 7) сертифікат якості ISO 9001:2008 (а.с. 118-119); 8) прайс лист виробника товару (а.с. 120-123); 9) каталог товарів виробника (а.с. 43-48); та інші документи, які зазначені в графі 44 ВМД №205120000/2013/024099 від 27 листопада 2013 року (а.с. 73, 75).

У графі 45 вантажно-митної декларації № 205120000/2013/024099 від 27 листопада 2013 року позивачем було вказано митну вартість товару у розмірі 289984,63 грн, визначену за ціною контракту відповідно до наданих документів та в порядку, передбаченому статтею 58 Митного кодексу України (а.с. 74).

28 листопада 2013 року посадовою особою митного органу повідомлено про необхідність подання в порядку статті 53 МК України додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, розрахунок (калькуляцію) від виробника товару, зовнішньоекономічний контракт з доповненнями (а.с. 36).

На виконання вимог митниці 02 грудня 2013 року ТзОВ «Гербор-Холдінг» засобами електронного зв'язку додатково направило калькуляцію виробника від 12 листопада 2013 року (а.с. 124-126), фактуру про понесені транспортні витрати (а.с. 96), специфікацію до фактури № 18/2013/EXP від 25 листопада 2013 року (а.с. 94-95), лист ДП «Держзовнішінформ» від 29 листопада 2013 року № 12/583, висновок Волинської торгово-промислової палати від 29 листопада 2013 року № В-527 (а.с. 105-107).

02 грудня 2013 року Ягодинською митницею Міндоходів було відмовлено у митному оформлені товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205120000/2013/00017, у зв'язку з невідповідністю заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 Митного кодексу України, неподання додаткових відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару та запропоновано привести рівень митної вартості товару в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про коригування митної вартості товарів № 205120000/2013/000001/2 від 02 грудня 2013 року (а.с. 23-24).

Як зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів № 205120000/2013/000001/2 від 02 грудня 2013 року, відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 7973,50 кг на загальну суму 39867,50 дол. США, тобто за ціною 5 дол. США за 1 кг. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом складає 0,45 дол. США за 1 кг, на загальну суму 3587,68 дол. США. При цьому у рішенні про коригування митної вартості вказано, що митним органом проведено процедури консультації з декларантом та досягнуто згоди, щодо неможливості застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 Митного кодексу України) та методу 2г (стаття 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Таким чином, митну вартість визначено за шостим (резервним) методом (стаття 64 Митного кодексу України) на підставі цінової інформації МД №500030302/3/4425 від 28 вересня 2013 року та №500030302/34425 від 28 вересня 2013 року наявної в митного органу (а.с. 25-26).

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення товару нову ВМД № 205120000/2013/024270 від 03 грудня 2013 року, із зазначенням у графах 12, 45 ВМД митну вартість, наведену у рахунку-фактурі (інвойсі) № 18/2013/EXP від 25 листопада 2013 року. Митне оформлення у цьому випадку проводилось за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави. Товар випускався у вільний обіг із застосуванням гарантійних зобов'язань шляхом надання гарантій в розмірі 9175,96 грн (графа В «подробиці розрахунків» ВМД), а товар випущено у вільний обіг (а.с. 78).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Ягодинська митниця Міндоходів неправомірно винесла рішення про коригування митної вартості товарів №205120000/2013/000001/2 від 02 грудня 2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205120000/2013/00017 від 02 грудня 2013 року, виходячи з наступного.

Нормою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 МК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. Декларація митної вартості подається, зокрема, у разі якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни.

Частинами 1, 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, декларуючи договірну вартість товару згідно з ВМД №205070000/2013/029886 від 30 травня 2013 року, тобто, за основним (першим) методом встановленим статтею 57 Митного кодексу України, позивач керувався умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу № 09/09-10UA від 09 вересня 2010 року та фактури (інвойсу) до нього від 25 листопада 2013 року (а.с. 86-91, 133-136).

Згідно із частиною 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою митного органу 28 листопада 2013 року засобами електронного зв'язку повідомлено позивача про необхідність подання в порядку статті 53 МК України додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, розрахунок(калькуляцію) від виробника товару, зовнішньоекономічний контракт з доповненнями (а.с. 36).

Відповідно до частини 8 статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Позивач скористався таким правом та 02 грудня 2013 року засобами електронного зв'язку додатково направив калькуляцію виробника від 12 листопада 2013 року (а.с. 124-126), фактуру про понесені транспортні витрати (а.с. 96), специфікацію до фактури №18/2013/EXP від 25 листопада 2013 року (а.с. 94-95), лист ДП «Держзовнішінформ» від 29 листопада 2013 року №12/583, висновок Волинської торгово-промислової палати від 29 листопада 2013 року №В-527 (а.с. 105-107).

Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що позивачем було надано митному органу усі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки Ягодинської митниці щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими.

Ягодинською митницею не подано достатніх доказів обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару та не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості застосувати перший метод визначення митної вартості товару.

Крім того, як встановлено судом, митним органом формально проведена процедура консультацій з декларантом та, застосовано шостий (резервний) метод, не обґрунтувавши поступове відхилення кожного наступного методу визначення митної вартості товару, що є обов'язковим у разі незгоди митного органу із митною вартістю товару, заявленою декларантом відповідно до вимог статті 57 МК України.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів України залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі № 803/2543/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 15 лютого 2016 року.