Постанова № 55799284, 10.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 лютого 2016 року № 826/18687/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі :

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міськкомерцбанк» Тимошенко К.В., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міськкомерцбанк» Тимошенко К.В. (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить зобов'язати відповідача внести позивача до Єдиного реєстру кредиторів Публічного акціонерного товариства «Міськкомерцбанк» (далі - ПАТ «Міськкомерцбанк») з сумою боргу відповідача перед позивачем згідно з наданими виконавчими листами у розмірі 343941,77 грн. (100000 грн. з яких є моральна компенсація за ушкоджене здоров'я) та вчасно наданої заяви-претензії у першу чергу виплат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду справи, третя особа не забезпечила явку своїх представників у судове засідання, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.02.2015 позивач звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та відповідача з заявою, в якій просила виплатити їй згідно з п. 1 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідно до рішень Солом'янського та Печерського районних судів м. Києва та відкритих на підставі таких рішень виконавчих проваджень кошти у розмірі 543941,77 грн. у першу чергу виплат. При цьому, до такої заяви позивачем додано копії паспорту, ідентифікаційного коду, рішень та виконавчих листів вказаних судів.

З матеріалів справи видно, що 31.03.2015 позивач звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та відповідача вдруге з заявою, в якій зазначила аналогічні обставини, що і в заяві від 03.02.2015, а також вказала, що через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вона отримала лише 200000 грн., отже, залишився борг у розмірі 343941,77 грн. (543941,77 грн.-200000 грн.), у зв'язку з чим позивач просила при формуванні реєстру кредиторів, поставити її у чергу та виплатити залишок боргу у вказаній сумі. Поряд з цим, до такої заяви позивачем не надано будь-яких документів.

Також з матеріалів справи вбачається, що 21.04.2015 позивач звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою, до якої додала копію заяви від 31.03.2015 та зазначила, що оригінали виконавчих листів на вказану суму знаходяться в ПАТ «Міськкомерцбанк» та рішення Солом'янського та Печерського районних судів м. Києва підлягають обов'язковому виконанню, з огляду на що просила надати їй письмову відповідь про те, яким чином Фонд збирається відшкодовувати борги ПАТ «Міськкомерцбанк» перед позивачем як вкладником.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 187 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 64 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Міський Комерційний Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Міськкомерцбанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Міськкомерцбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Тимошенка К.В. строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.

Частиною 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Як встановлено судом, з чим погодились сторони, приймання вимог кредиторів у зв'язку з розпочатою процедурою ліквідації ПАТ «Міськкомерцбанк» завершилось 24.04.2015.

Отже, єдиною заявою позивача, яка отримана відповідачем в межах такого строку в ході процедури ліквідації ПАТ «Міськкомерцбанк» за висновком суду є заява позивача від 31.03.2015.

Водночас, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів.

З огляду на те, що до вказаної заяви від 31.03.2015 позивач не додала відповідні підтверджуючі документи, суд вважає обґрунтованим відхилення відповідачем вимог позивача у зв'язку з непідтвердженням її вимог фактичними даними.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що відповідач не надав заперечення за заявленими до банку вимогами позивача, оскільки питання щодо потреби у наданні таких заперечень належить до виключних повноважень відповідача.

Також суд не може прийняти до уваги посилання позивача, як на підставу наявності у відповідача відповідних підтверджуючих документів, на те, що ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві листом від 24.04.2015 за вих. № 0101116120691 направив оригінали виконавчих листів по зазначених рішеннях Солом'янського та Печерського районних судів м. Києва до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для виконання, з огляду на те, що в силу вимог ч. 5 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ після винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому, ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві такий лист направлено в останній день встановленого ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» строку, в той час як будь-які вимоги, що надійшли після закінчення такого строку, вважаються погашеними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, кредиторські вимоги позивача на загальну суму у розмірі 221741,35 грн. включені відповідачем до 4 черги у реєстрі кредиторів ПАТ «Міськкомерцбанк».

Враховуючи наведене у сукупності, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача внести позивача до Єдиного реєстру кредиторів ПАТ «Міськкомерцбанк» з сумою боргу відповідача перед позивачем згідно з наданими виконавчими листами у розмірі 343941,77 грн. (100000 грн. з яких є моральна компенсація за ушкоджене здоров'я) та вчасно наданої заяви-претензії у першу чергу виплат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суду не надано.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко