Постанова № 55799257, 30.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2016 року № 826/13026/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц – Сіті» до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання дій протиправними, скасування припису.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерц – Сіті» (далі по тексту також – позивач) з позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (надалі також – відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та скасувати Припис №1409160 від 03.10.2014 р.;

- покласти на Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) всі судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що припис №1409160 від 03.10.2014 р. був винесений з порушенням приписів чинного законодавства , відтак підлягає скасуванню.

Відповідач через канцелярію суду надіслав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив на дотримання ним приписів чинного законодавства у спірних правовідносинах та відсутність підстав для задоволення позову. У судове засідання явку повноважного представника не забезпечив.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріали справи свідчать, що 03.10.2014 року відповідачем була проведена перевірка правомірності встановлення малих архітектурних форм (тимчасових споруд) у Печерському районі м. Києва, бульвар Дружби Народів (біля ст. метро «Дружи Народів»).

В ході перевірки, була виявлена мала архітектурна форма (тимчасова споруда) встановлена самовільно, без проектно-дозвільної документації за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 30/1 (30 - А), відповідно винесено припис № 1409160 з вимогою надати документи дозвільного характеру.

Позивач категорично не погоджуючись із правомірністю припису 1409160 від 03.10.2014 р., звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Доводи позивача щодо необґрунтованості припису, зокрема, ґрунтуються на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕРЦ-СІТІ» є власником нерухомого майна а саме будівлі розташованої за адресою м. Київ, бул. Дружби Народів 30 – д на підставі договорів купівлі продажу від № 15.12-12 та №16.12-12 від 12 грудня 2013 року та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є власником нежитлової окремої будівлі, площею 50,14 кв. м за адресою: бульвар Дружби народів, 30 – д в м. Києві, з огляду про що припис на переконання позивача є таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із наступного.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначають Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 року (далі - Правила).

Відповідно до п.19.1.1 Правил, контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.

Згідно п. 19.2.1 Правил, уповноважені працівники Головного управління контролю за благоустроєм мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, пунктом 13.1.1 Правил визначено, що розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 №198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

04.09.2014 року Київською міською радою було прийнято рішення № 62/62 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року № 56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» та деяких рішень Київської міської ради» (далі - рішення), п. 3 якого доручено Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладати договори щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою із суб'єктами господарювання відповідно до Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 лютого 2011 року № 56/5443.

Водночас, пунктом 4 вказаного Рішення визначено, що Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 31 грудня 2014 року договори щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою з власниками тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності укладати тільки за умови наявності тимчасової споруди в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва.

Відповідно до п. 1.4 Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників і користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва (додаток до Рішення), Пайова участь (внесок) в утриманні об'єктів благоустрою залучається з метою надання власникам ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власникам (користувачам) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства права реалізувати свій проект встановлення (розміщення) ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства на території міста Києва.

Крім того, встановлення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності вчиняється на підставі контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, яка видається на підставі паспорту прив’язки тимчасової споруди, оформлений Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та договору щодо пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою, укладеного між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та власником тимчасової споруди (п. 15.3.5 Правил благоустрою м. Києва).

Згідно п. 13.3.1 Правил благоустрою м. Києва, у разі виявлення самовільно встановлених малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) вноситься припис його власнику (особі, яка здійснила встановлення) з вимогою усунення порушень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 27 січня 2011 року № 94, зі змінами відповідно до розпорядження КМДА віт 12 12.2012 р. № 1205, до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою м. Києва.

Відповідно до покладених на нього завдань Департамент вживає заходів щодо впорядкування об'єктів благоустрою міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів та споруд, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів тощо; виявляє тимчасові споруди, що розміщені без відповідної документації, та застосовує заходи впливу до власників відповідно до законодавства України та Правил благоустрою м. Києва.

Департамент має право, зокрема: - вимагати від підприємств, установ, організацій, суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, у власності або користуванні яких знаходяться території, будівлі споруди, інженерні мережі, транспортні магістралі тощо усунення виявлених порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою міста Києва, а також вживати заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства України у сфері благоустрою; - здійснювати контроль в межах компетенції за демонтажем безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів та споруд, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів тощо.

Підпунктом 5.10 Положення встановлено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

Відповідно до п. 6 Положення, Департамент має право, зокрема, здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо (п. 6.7)., надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам, зокрема підпорядкованих комунальним підприємствам та контролювати їх виконання (п. 6.25).

Проте, як вже зазначалось судом, на обґрунтування неправомірності припису, позивач стверджував, що є власником нежитлової окремої будівлі, площею 50,14 кв. м за адресою: бульвар Дружби народів, 30 – д в м. Києві згідно договору купівлі продажу від № 15.12-12 та №16.12-12 від 12 грудня 2013 року.

Суд критично ставиться до таких доводів позивача, з огляду про наступне.

Статтею 37 Закону України «Про місцеве самоврядування» закріплено власні (самоврядні) повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою, зокрема: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, а також підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Поряд з цим, механізм присвоєння адрес у м. Києві визначено Положенням про реєстр адрес у м. Києві затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року №337/9394 (далі - Положення).

Так, відповідно до п. 1.4 Положення, адреса - структурований опис сукупності реквізитів місця розташування об'єкта нерухомості на місцевості, що однозначно визначає даний об'єкт.

Як встановлено п. 4.16 Положення присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.

Присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до Департаменту містобудування та архітектури через Міський дозвільний центр.

Такими чином, адреса є єдиною можливістю ідентифікувати об'єкт нерухомого майна та визначити його місце розташування.

Як встановлено з пояснень представника відповідача, під час розгляду справи №826/6201/15, з метою ідентифікації об'єкту за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 30-Д, який належить ТОВ «КОМЕРЦ СІТІ», визначення його фактичного місцезнаходження, КП «Київблагоустрій» направляло запит до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Однак, листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (копія якого міститься у матеріалах справи) було повідомлено Комунальне підприємство «Київблагоустрій» про те, що у м. Києві не було присвоєно будь-якому об'єкту нерухомого майна адреси: бульвар Дружби Народів, 30-Д, вказана адреса відсутня у містобудівному кадастрі.

Суд звертає увагу на те, що позивачем під час судового розгляду справи до матеріалів документального підтвердження, що дозволяли б ідентифікувати об'єкт за адресою: м. Київ, будь. Дружби Народів, 30-Д, визначали його фактичне місцезнаходження, наявність дозволів на проведення будівельних робіт.

Також позивачем не надано суду доказів наявності у ТОВ «КОМЕРЦ СІТІ» документів дозвільного характеру на тимчасову споруду, за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 30/1 (30 - А), а відтак припис 1409160 від 03.10.2014 р. на переконання суду є правомірним, та не підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур