Рішення № 55798754, 29.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/712/16

Головуючий у першій інстанції

Теренчук Ж. В.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» про захист прав споживача та визнання частково недійсним кредитного договору,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 про захист прав споживача та визнання частково недійсним кредитного договору, - задоволено частково.

Визнано недійсною умову передбачену п.4 додаткової угоди №2 від 11.02.2010 року до договору про надання споживчого кредиту №11356390000 від 05.06.2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «УкрСибБанк», щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за управління кредитом при достроковому погашенні кредиту у розмірі 16,81 % від суми дострокового погашення з моменту її укладення.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «УкрСибБанк» зарахувати отримані по недійсним умовам угоди від ОСОБА_2 кошти в якості комісії за управління кредитом в сумі 26830,29 грн. в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 перед ПАТ "УкрСибБанк" відповідно до договору про надання споживчого кредиту №11356390000 від 05.06.2008 року, зменшивши суму боргу по споживчому кредиту в доларовому еквіваленті, на суму безпідставно стягнутих коштів за період з 01.11.2011 року по 01.07.2014 року, з урахуванням курсу гривні по відношенню до долара США на загальну суму 26830,29 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» (61001, проспект Московський, 60 м. Харків, код ЄДРПОУ 09807750) на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, витрати по оплаті юридичної допомоги в розмірі 2500,00 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» (61001, проспект Московський, 60 м. Харків, код ЄДРПОУ 09807750) судовий збір на користь держави в розмірі 243,60 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «УкрСибБанк» подало до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 березня 2015 року та постановити нове , яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 16.07.2015 року рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними умов додаткової угоди, зобов'язання зарахувати кошти скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог через пропуск позивачем строку позовної давності.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.11.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення апеляційного суду Одеської області від 16.07.2015 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.213ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Відповідно встановлених обставин справи 05 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 48 тис. дол. США на строк до 05 червня 2023 року зі сплатою 13 % річних.

11 лютого 2010 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» була укладена додаткова угода до договору про надання споживчого кредиту від 05 червня 2008 року. Пунктом 4 цієї додаткової угоди передбачено, що позичальник згідно з умовами договору сплачує банку комісію за управління кредитом при достроковому погашенні кредиту у розмірі 16,81 % від суми дострокового погашення.

Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» були внесені зміни до Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, статтю 11 вказаного Закону доповнено новими положеннями, які стосуються заборони кредитодавцю встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Також встановлено, що умова договору, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.

На підставі вказаної норми, суд першої інстанції дійшов висновку, що умови додаткової угоди від 11 лютого 2010 року № 2 до кредитного договору від 05 червня 2008 року, за якими позивач повинен сплатити відповідачу крім відсотків за користування кредитом, ще й додаткову щомісячну плату за управління кредитом при достроковому погашенні кредиту в розмірі 16,81 %, є несправедливими умовами договору та відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» ці умови договору є недійсними (нікчемними) з моменту їх укладення, а тому ухвалив рішення про часткове задоволення позову.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та через порушення судом норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 203 ЦК України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, позивач був належним чином повідомлений щодо усіх умов Додаткової угоди № 2 від 11.02.2010 року, обізнаний про всі права та обов'язки , що нею встановлені, про що свідчить його підпис, як Позичальника.

Крім того, певний час позивачем виконувалась оскаржувана умова Додаткової угоди № 2 від 11.02.2010 року щодо сплати комісії за управління кредитом.

Отже, колегія суддів вважає, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов додаткової угоди , уклали її у письмовій формі відповідно до вимог чинного законодавства та скріпили підписами.

На момент укладення сторонами вказаної додаткової угоди - лютий 2010 року - законодавство України, у тому числі Закон України «Про захист прав споживачів», не містило будь-яких заборон щодо надання/отримання споживчих кредитів в іноземній валюті та встановлення додаткової плати при достроковому поверненні споживчого кредиту.

Відповідно до ст. 58 ч. 1 Конституції України та ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 року, дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що зазначена умова передбачена п.4 додаткової угоди №2 від 11.02.2010 року до договору про надання споживчого кредиту №11356390000 від 05.06.2008 року, укладена між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «УкрСибБанк», щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за управління кредитом при достроковому погашенні кредиту у розмірі 16,81 % від суми дострокового погашення, не може бути визнана недійсною, оскільки відсутні підстави недійсності правочину передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

При указаних обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що відповідно, призвело до неправильного вирішення спору, у зв'язку з чим рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 березня 2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк»- задовольнити.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 березня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» про захист прав споживача та визнання частково недійсним кредитного договору - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

С.О. Погорєлова