УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2016 року Справа № 876/7454/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючої суддіХобор Р.Б.
суддів:Попка Я.С., Сеника Р.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову ОСОБА_2 Франківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року по справі № 809/1932/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання дій протиправними,-
В C Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд визнати дії радника з консульських питань посольства України у Великобританії ОСОБА_3, з питань посвідчення довіреності, ОСОБА_4 протиправними; визнати довіреність громадянки ОСОБА_4, посвідчену радником з консульських питань посольства України у Великобританії ОСОБА_3, нечинною в Україні
На підтвердження позовних вимог покликається на те, що радник консульства України ОСОБА_3 не мав права підпису довіреності, яка завіряється печаткою консульства. Також, позивач вказує на те, що до даної довіреності не додана заява про реєстрацію довіреності у Єдиному державному реєстрі довіреностей на території України, передбачена додатком № 1 до Положення про Єдиний реєстр довіреностей, яка мала бути також завірена та прошнурована разом з довіреністю. Окрім цього, позивач вважає, що при видачі довіреності консулом не вчинено наступних дій: не перевірено в державному реєстрі Державної міграційної служби чи ОСОБА_4 зареєстрована на території України, оскільки згідно з рішенням ОСОБА_2 Франківського міського суду від 16 квітня 2010 року ОСОБА_4 визнана безвісно відсутньою; не перевірено реєстраційний номер облікової картки платника податку ОСОБА_4 для її ідентифікації; не перевірено чи перебуває ОСОБА_4 в розшуку СБУ, прокуратури, МВС, ДМС, органів юстиції; не перевірено термін дії закордонного паспорта ОСОБА_4, термін дії якого закінчився, що передбачено Положенням про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, яке затверджене спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних прав України № 142/5/310 від 27.12.2004 року. Однак консульським працівником відповідача вимог вказаного Положення дотримано не було, а тому його дії є неправомірними.
ОСОБА_2 Франківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання дій протиправними відмовлено.
Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив позивач ОСОБА_5, який покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову ОСОБА_2 Франківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, відповідно до якої позов задоволити.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.
Судом першої інстанції на підставі довіреності від 30.09.2014 року, листа посольства України у Сполученому королівстві Великої Британії і Північної Ірландії № 6124/КВ/71-570-462 від 27.04.2015 року, наказу Міністерства закордонних справ України № 1165-ос від 12.06.2012 року, посадової інструкції радника ОСОБА_3, затвердженої надзвичайним і Повноважним послом України у Сполученому королівстві Великої Британії і Північної Ірландії 28.01.2014 року вірно встановлено те, що радником з консульських питань посольства України у Великобританії ОСОБА_3 було посвідчено довіреність, видану ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон АК278679, виданий 28.12.2004 року), громадянину України ОСОБА_6 на представництво її інтересів та вчинення дій, в тому числі на ведення судових справ в усіх судових інстанціях України. Вказана довіреність, згідно з її змістом, підписана ОСОБА_4 в присутності вказаного радника з консульських питань посольства України у Великобританії ОСОБА_3, особу якої встановлено, обсяг дієздатності перевірено та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій.
Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступного.
За змістом статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас субєктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення субєктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За приписами пункту 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, особа має навести у чому саме полягають їх порушення.
Позивач оскаржує дії відповідача під час посвідчення довіреності гр. ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6. Вказана довіреність породжує права й обовязки тільки для ОСОБА_7 та ОСОБА_6
Право на захист це самостійне субєктивне право, яке зявляється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Таким чином, відсутність у будь кого (крім ОСОБА_7 та ОСОБА_6Г.), в тому числі і позивача ОСОБА_5, прав чи обовязків у звязку із посвідченням доручення ОСОБА_7 не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
Посилання позивача на порушення його прав є безпідставними, оскільки зазначена довіреність не стосуються його безпосередньо.
З огляду на вказане, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 24 лютого 2015 року по справі № 21-34а15.
Враховуючи те, що дії відповідача не породжують для позивача права на захист, апеляційний суд не вбачає підстав для оцінки правомірності дій відповідача в межах даного позову.
З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову ОСОБА_2 Франківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року по справі № 809/1932/15 без змін.
Ухвала набирає законної сили через пять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
СуддіЯ.С. Попко
ОСОБА_8
Судове рішення № 55798008, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 809/1932/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: