Ухвала суду № 55798006, 09.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/22011/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Алма-Веко, Фуд» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Алма-Веко, Фуд» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного позову ПП «Алма-Веко, Фуд» відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою задовольнити позовну заяву ПП «Алма-Веко, Фуд». Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД «КСК Груп».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 10 квітня 2015 року по 17 квітня 2015 року на підставі службового посвідчення серії КВ №109421 від 11 грудня 2013 року та пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві від 10 квітня 2015 року №508, направлення №449/26-58-22-07-09 від 10 квітня 2015 року, у зв'язку з надходженням постанови від 10 листопада 2014 року слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп» за період з 01 жовтня 2012 року по 30 вересня 2014 року, за наслідками якої складено акт від 24 квітня 2015 року №1985/26-58-22-07-11/33601824, в якому встановлено порушення позивачем пп.пп.198.3, 198.6 ст.198, пп.пп.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 56677,00 грн., в тому числі за вересень 2013 року - 56677,00 грн.; пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 51009,00 грн., в тому числі за 2014 рік - 51009,00 грн.

За наслідками розгляду заперечень позивача, листом ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві від 12 травня 2015 року №11954/10/26-58-22-07-09 повідомлено, зщо висновки акту від 24 квітня 2015 року №1985/26-58-22-07-11/33601824 залишені без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі акта перевірки від 24 квітня 2015 року №1985/26-58-22-07-11/33601824 відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення форми «Р» від 15 травня 2015 року №0002382207, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Алма-Веко, Фуд» за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 63761,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 51009,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12752,00 грн.; №0002372207, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Алма-Веко, Фуд» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 70846,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 56677,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14169,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень рішенням ГУ ДФС у м.Києві від 16 липня 2015 року №10877/10/26-15-10-05-35 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 15 травня 2015 року №0002382207 та №0002372207, а скаргу позивача - без задоволення.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а господарські операції між позивачем та його контрагентом не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а оформлені лише документально, що, в свою чергу, призвело до встановлення податковим органом порушень норм податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 9.1.1, 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Згідно ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, підставою для формування витрат при обчисленні об'єкта оподаткування є понесення таких витрат для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У своїй апеляційній скарзі позивач посилається на наявність факту здійснення господарських операцій між ПП «Алма-Веко, Фуд» та ТОВ «ТД «КСК Груп» та реальність операцій з придбання товарів/послуг.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Торговий дім «КСК Груп» (продавець) укладено договір постачання №005-2015 від 01 вересня 2013 року, за умовами якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити продукцію, що перерахована в накладних, які являються невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.1 договору при замовленні, узгодженні та сплаті покупцем за товар, продавець протягом 2-х днів після 100% оплати суми відпускає товар покупцеві, якщо інше не передбачено пунктом 4.2, у відповідності до якого покупець сплачує продавцеві суму грошових коштів за фактично прийняту ним кількість товару згідно з видатковою накладною продавця протягом 60 банківських днів з дати відвантаження відповідної партії товару; термін оплати може змінюватись через 3 роки або підлягати поверненню.

Пунктом 5.1 вказаного договору визначено, що якість товарів, що продаються за цим договором, повинна відповідати зразкам продавця, які були схвалені покупцем, та повинна бути підтверджена гігієнічним висновком державної санітарно-гігієнічної експертизи МОЗ України, сертифікатом відповідності Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, декларацією виробника (якісним посвідченням), ветеринарним свідоцтвом (на продукцію тваринного походження), копії яких, завірені своєю печаткою, продавець зобов'язаний передати покупцеві разом з першою партією товару, яку буде передано покупцеві за цим договором.

Відповідно до п.12.2 договору будь-які додатки, специфікації, зміни та доповнення до цього договору дійсні за умови, що вони складені у письмовій формі і підписані повноваженими представниками сторін. Додатки, специфікації, зміни та доповнення, оформлені належним чином, є невід'ємною частиною цього договору

На підтвердження виконання умов договору постачання №005-2015 від 01 вересня 2013 року позивачем подано до суду копії: видаткових накладних від 02 вересня 2013 року №1 на загальну суму 54421,00 грн., в т.ч. ПДВ 9070,17 грн., від 05 вересня 2013 року №6 на загальну суму 49013,00 грн., в т.ч. ПДВ 8168,83 грн., від 16 вересня 2013 року №12 на загальну суму 46215,00 грн., в т.ч. ПДВ 7702,50 грн., від 17 вересня 2013 року №16 на загальну суму 40243,00 грн., в т.ч. ПДВ 6707,17 грн., від 26 вересня 2013 року №34 на загальну суму 56358,00 грн., в т.ч. ПДВ 9393,00 грн., від 27 вересня 2013 року №56 на загальну суму 43141,00 грн., в т.ч. ПДВ 7190,17 грн., від 30 вересня 2013 року №62 на загальну суму 34125,98 грн., в т.ч. ПДВ 5687,66 грн.; товарно-транспортних накладних від 02 вересня 2013 року №Т1, від 05 вересня 2013 року №Т6, від 16 вересня 2013 року №Т12, від 17 вересня 2013 року №Т16, від 26 вересня 2013 року №Т34, від 27 вересня 2013 року №Т56, від 30 вересня 2013 року №Т62; податкових накладних від 02 вересня 2013 року №1 на загальну суму 54421,00 грн., в т.ч. ПДВ 9070,17 грн., від 05 вересня 2013 року №6 на загальну суму 49013,00 грн., в т.ч. ПДВ 8168,83 грн., від 16 вересня 2013 року №12 на загальну суму 46215,00 грн., в т.ч. ПДВ 7702,50 грн., від 17 вересня 2013 року №16 на загальну суму 40243,00 грн., в т.ч. ПДВ 6707,17 грн., від 26 вересня 2013 року №34 на загальну суму 56358,00 грн., в т.ч. ПДВ 9393,00 грн., від 27 вересня 2013 року №56 на загальну суму 43141,00 грн., в т.ч. ПДВ 7190,17 грн., від 30 вересня 2013 року №62 на загальну суму 34125,98 грн., в т.ч. ПДВ 5687,66 грн.; акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01 жовтня 2012 року - 14 квітня 2015 року між ПП «Алмо-Веко, Фуд» та ТОВ «ТД «КСК Груп», згідно якого заборгованість позивача станом на 14 квітня 2015 року становить 340059,98 грн.; інвентаризаційного опису №30/9/13-3, оборотно-сальдової відомості по рахунках №63, №311, №10 за вересень 2013 року.

Крім того, позивачем надано акт надання послуг (ремонтні роботи приміщення офісу та складу) від 24 вересня 2013 року №32 на загальну суму 16543,00 грн., в т.ч. ПДВ 2757,17 грн.; податкову накладну від 24 вересня 2013 року №32 на загальну суму 16543,00 грн., в т.ч. ПДВ 2757,17 грн.

При цьому, доказів щодо оплати поставленого товару та наданих послуг не надано, згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01 жовтня 2012 року - 14 квітня 2015 року між ПП «Алмо-Веко, Фуд» та ТОВ «ТД «КСК Груп» заборгованість позивача станом на 14 квітня 2015 року становить 340059,98 грн., що свідчить про те, що позивачем фактично витрати на придбання товару та послуг від ТОВ «ТД «КСК Груп» не понесені та податок на додану вартість в складі ціни товару (послуг) не сплачувався.

Суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості твердження податкового органу, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «ТД «КСК Груп» не спричиняють реального настання правових наслідків, укладені позивачем з ТОВ «ТД «КСК Груп» первинні документи не мають юридичної сили первинних документів, оскільки, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що унеможливлює їх відображення в регістрах бухгалтерського та податкового обліку, у податковій звітності.

Враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, у видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та акті надання послуг не зазначені відповідальні особи вантажовідправника та виконавця послуг, наявні розбіжності в одиницях виміру поставлених товарів та наданих послуг.

Матеріали справи не містять доказів виконання умов договору постачання №005-2015 від 01 вересня 2013 року щодо надання гігієнічних висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи МОЗ України, сертифікатів відповідності Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, декларацій виробника (якісне посвідчення), копії яких, завірені своєю печаткою, продавець зобов'язаний передати покупцеві.

Колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем копії акту надання послуг №32 від 24 вересня 2013 року та податкової накладної №32 від 24 вересня 2013 року первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у контрагента, оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак позивачем не надано до суду акт та податкову накладну із зазначенням, які саме послуги були надані, їх видів та опису, конкретних об'ємів та напрямків, за якими вони проводились, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та частина їх вартості, що включена до вартості послуг, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності позивача і правомірність формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. Позивачем не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, а також наміру придбання позивачем ремонтних робіт для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Матеріали справи не містять доказів факту виконання ремонтних робіт приміщення офісу та складу, а також виконання таких робіт безпосередньо ТОВ «ТД «КСК Груп», зокрема, доказів, які б дозволили ідентифікувати участь вказаного підприємства при виконанні будь-яких робіт, позивач не надав доказів збільшення вартості основних фондів у зв'язку із проведення ремонту, не надав доказів безпосереднього впливу придбаних робіт на результати господарської діяльності.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «ТД «КСК Груп» носять реальний характер, а придбані товари та роботи використані в межах господарської діяльності або придбавались з такою метою.

Окрім того, з наявної в матеріалах справи копії вироку Печерського районного суду м.Києва від 29 вересня 2014 року у справі №757/26898/14-к вбачається, що ним затверджено угоду від 18 вересня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Оболонського району м.Києва Білоусом Ю.В. та ОСОБА_3 про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_3 визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, як підроблення офіційного документа (Статуту ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп»), який видається підприємством та надає права, з метою використання його іншою особою, в обсязі підозри.

Разом з тим, в Єдиному реєстрі судових рішень міститься ухвала Печерського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2015 року у справі №757/35917/15-к, згідно якої ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420140000000001253, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, закрито. Згідно зазначеної ухвали ОСОБА_3 зареєструвала ТОВ «Торговий Дім «КСК Груп» за грошову винагороду, усвідомлюючи, що фактично підприємство не буде займатись господарською діяльністю законно, оскільки до статутного фонду підприємства вона грошові кошти не вносила, будь-яких призначень на посаду директора підприємства вона не робила, фінансову та податкову звітність вона не підписувала, угоди з контрагентами не укладала, будь-якою господарської діяльністю не займалася, а тому її дії, які виразились у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, кваліфіковані за ч.1 ст.205 КК України.

З урахуванням наведеного вбачається, що первинні документи, які подані позивачем, як доказ реальності господарських операцій з ТОВ «ТД «КСК Груп», підписані невстановленою особою, а отже не можуть бути підставою для формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

У постанові Верховного Суду України від 05 березня 2012 року (справа №21-421а11) міститься правовий висновок, який в силу ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а оформлені лише документально, позивачем не доведено використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності, що, в свою чергу, призвело до встановлення податковим органом порушень норм податкового законодавства, а також обґрунтованості та правомірності податкових повідомлень-рішень ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 15 травня 2015 року №0002382207 та №0002372207, які прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Алма-Веко, Фуд» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 15 лютого 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.