Постанова № 55797532, 04.02.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/1827/15-а

16 год. 04 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Якимець Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 13.06.2014 р. звернувся із зазначеним позовом до суду, яким просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000602200 від 05 червня 2014 року.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, а висновки ОСОБА_1 перевірки №191/24-10-22/01033711 від 21 травня 2014 року, на підставі якого було прийнято зазначене податкове повідомлення-рішення, необґрунтовані та документально не підтверджені. Зазначає, що дані, вказані в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не відповідають даним, вказаним в ОСОБА_1 перевірки, а самі дані ОСОБА_1 перевірки є такими, що взаємно виключають одне одного. На підтвердження реальності господарської операції за договором субпідряду №142 від 21 грудня 2013 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранс Маркет, позивач посилався на наявність довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, які підписані та скріплені печатками сторін договору, а також на наявність податкової накладної від 31 грудня 2013 року №1. Зокрема, вказував, що Сторожинецьке міжрайонне управління водного господарства не несе відповідальності за порушення заповнення вказаної податкової накладної та за розбіжності між податковою накладною у паперовому вигляді та її електронним варіантом, зареєстрованим Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранс Маркет в Електронному реєстрі податкових накладних. Крім цього, зазначав, що у довідках ДПІ у Вижницькому районі від 28 квітня 2014 року №1/10/24-0117-0111 та ДПІ у Сторожинецькому районі від 23 квітня 2014 року №7/24-10-17/НОМЕР_1 зазначено, що перевірками субпідрядниками ПП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранс Маркет у грудні 2013 року. Додатково пояснив, що в договорі субпідряду від 21 грудня 2013 року допущено ряд описок, а саме: щодо номера договору, щодо строку виконання робіт, який потрібно було вказати грудень 2013 року, а не як указано червень-вересень 2013 року.

Разом з тим, позивач також посилався на те, що договору субпідряду помилково було присвоєно №142 замість №31, що підтверджується додатковою угодою від 11.11.2014 р. та в свою чергу дає підстави вважати ці номери рівносильними. Позивач стверджує, що первинними документами підтверджується виконання роботи Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранс Маркет у грудні 2013 р., за що йому було проведено оплату та підтверджено належними доказами. Зазначає, що відсутність окремих реквізитів у первинному документі не може бути достатньою підставою для невизнання господарської операції.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача під час судового засідання заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог. Відповідач вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю Автотранс Маркет у грудні 2013 року. Зазначав про невідповідність та неналежне оформлення ряду документів, представлених позивачем до перевірки на підтвердження реальності здійснення господарської операції за договором субпідряду №142 від 21 грудня 2013 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранс Маркет. Зокрема, про те, що в довідці про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року та акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року не зазначені дати підпису, прізвища та ініціали осіб, які підписали ці документи, а в податковій накладній від 31 грудня 2013 року №1 значиться договір субпідряду від 21 грудня 2013 року №31, в той час як в договорі субпідряду, наданого до перевірки, значиться №142. Договір під номером 31 указано і в довідці про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року та акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року.

Під час судового засідання представник податкового органу стверджував, що аналіз первинних документів дає підстави вважати, що контрагентом позивача не були виконані роботи саме в грудні 2013 р. можливо вони були здійснені у серпні 2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволені позовних вимог та наполягав на законності прийнятого податкового повідомлення-рішення податковим органом.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Як було встановлено судом, позивач 13.06.2014 р. звернувся із зазначеним позовом до суду, яким просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000602200 від 05 червня 2014 року.

13 червня 2014 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 р. у задоволенні позову відмовлено повністю. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 р. рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 р. залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 20 липня 2015 р. скасовано постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 р., справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

У своєму рішенні суд касаційної інстанції констатує те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Надання платником податку всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою отримання податкової вигоди, є передумовою для її отримання, якщо податковим органом не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні і/або суперечливі. Суд не повинен обмежуватися формальною перевіркою представлених платником податку документів вимогам закону, а зобовязаний оцінити всі докази по справі у сукупності та взаємозвязку з метою виключення внутрішніх протиріч та розбіжностей. Натомість судами першої та апеляційної інстанцій, не здійснено оцінки доказів, що містяться в матеріалах справи, у сукупності та взаємозвязку і при вирішенні спору не виключено внутрішніх протиріч та розбіжностей, які в них містилися.

З урахуванням того, що справа направлена судом касаційної інстанції для встановлення фактичних обставин щодо реальності здійснення господарських операцій, які ставить під сумнів податковий орган та наслідком чого було прийнято оскаржуване повідомлення - рішень, суд перевіряє і досліджує ці обставини за результатами нового розгляду справи.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 28 квітня 2014 року №211 та направлень на перевірку від 28 квітня 2014 року №332, №333, посадовими особами Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області в період з 28 квітня 2014 року по 14 травня 2014 року проведена документальна позапланова перевірка Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки 21 травня 2014 року складено ОСОБА_4 №191/24-10-22/01033711, який містить висновок про порушення позивачем підпункту а пункту 198.1, пунктів 198.3 та 198.6. статті 198, підпункту и пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 5, 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2013 року в сумі 156581,00 грн. (том 1 а.с. 12-21).

Державною податковою інспекцією у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2014 року №0000602200 за формою Р, яким збільшено суму грошового зобовязання Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 195726,00 грн., з яких за основним платежем 156581,00 грн. та 39145,00 грн. за штрафними санкціями. (том 1 а.с. 11).

Ухвалою суду від 28.09.2015 року було витребувано в УМВС України в Чернівецькій області ряд первинних документів, оскільки, як з'ясувалось судом, перевірка проводилась на підставі копій документів всі оригінали документів було вилученні в рамках розглядуваного кримінального провадження № 12014260000000167. (а.с. 119-121).

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в матеріалах справи знаходяться договір субпідряду №142 від 01.08.2013 року, укладений між ТОВ "Автотранс маркет" та Сторожинецьким міжрайонним управлінням водного господарства, договір субпідряду №142 від 21.12.2013 року, укладений між ТОВ "Автотранс маркет" та Сторожинецьким міжрайонним управлінням водного господарства, довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2013 року (форми КБ-3), акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (форми КБ-2в), податкова накладна №1 від 31.12.2013 року, платіжне доручення №192 від 10.04.2014 року, а також робочий проект і кошторисна документацію на виконувану роботу. (том 1 а.с. 27, том 2 а.с.135-185).

Згідно наданого робочого проекту берегоукріплення р.Сірет а с.Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області та кошторисної документації вбачається фактичне виконання роботи, зазначеної у договорі субпідряду №142 від 21.12.2013 року та здійснені позивачем витрати підтверджують відповідність виконаній роботі та сплаченій сумі за її виконання.

Також судом встановлено, що слідчим відділенням Глибоцького відділення поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області була порушена кримінальна справа щодо зловживання службовим становищем заступника начальника Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства ОСОБА_5, який з 21.12.2013 р. по 21.01.2014 р. вступив в злочинну змову із директором ТОВ "Автотранс маркет" ОСОБА_6, які внесли неправдиві данні до активів виконаних робіт по проведенню берегоукріплення на р.Сірет в с.Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області, однак роботи не були виконані. В результаті незаконних дій вищезазначених осіб, з державного бюджету за програмою «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління» незаконно було виплачено грошові кошти на суму понад 100000 гривень. По даному факту відомості було внесено до ЄРДР за №12014260000000167 від 28.04.2014 року. Відповідно до постанови слідчого від 26.11.2015 р. провадження у справі було закрито у звязку з відсутністю в діях начальника Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. Судом під час судового розгляду було витребувано та досліджено матеріали зазначеної кримінальної справи. (том 2 а.с. 131-134).

В матеріалах справи знаходиться довідка Держфінінспекції в Чернівецькій області від 15.04.2015 р. на підстав листа УСБУ в Чернівецькій області від 27.03.2015 року № 75/8/318 щодо перевірки використання бюджетних коштів ДП «Прикарпатська регіональна дирекція водогосподарського будівництва» в ході проведення робіт по берегоукріпленню на р.Сірет в с.Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області протягом 2013-2014 р., де позивач зазначається як генеральний підрядник. Згідно вказаної довідки порушень та недоліків в ході проведення робіт по берегоукріпленню на р.Сірет в с.Йорданешти Глибоцького району не було встановлено. Держфінінспекцією в Чернівецькій області встановлено, що вартість робіт за договором субпідряду від 21.12.2013 р. №142 складає 939,485 тис. гривень. В ході даних контрольних обмірів не встановлено фактів невиконання підрядних робіт визначених в актах ф.№КБ-2 по даному обєкту в порівняні з фактичними обсягами. (том 2 а.с. 89-92).

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Враховуючи те, що дана справа розглядалась попередньо в судових інстанціях та вже було встановлено фактичні обставини по справі судовими рішеннями, однак ухвалою Вищого адміністративного суду від 20 липня 2015 р. скасовано постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 р., справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, суд розглядає адміністративну справу на підставі висновків Вищого адміністративного суду зазначених в ухвалі від 20 липня 2015 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобовязаний перевірити дотримання вказаних критеріїв субєктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дано визначення податкового кредиту. Це - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, за змістом п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Надання платником податку всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою отримання податкової вигоди, є передумовою для її отримання, якщо податковим органом не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні і/або суперечливі.

Згідно наданих суду для дослідження матеріалів кримінальної справи внесеної до ЄРДР за №12014260000000167 від 28.04.2014 року, на підтвердження реального (фактичного) вчинення господарських операцій Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства та його контрагента - ТОВ "Автотранс маркет" згідно договору субпідряду №142 від 21.12.2013 року, в матеріалах справи знаходяться довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2013 року (форми КБ-3) та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (форми КБ-2в) які складені на виконання договору підряду №31 від 21.12.2013 р., однак як встановлено судом фактично мало місце виконання договору №142 від 21.12.2013 року. Крім того, судом було досліджено робочий проект і кошторисна документацію на виконувану роботу у грудні 2013 р.

Підтвердженням реального (фактичного) вчинення вищезазначених господарських операцій є також повна оплата виконаних робіт контрагентом за грудень 2013 р., яка відбулась 10.04.2014 року, що підтверджується податковою накладною та платіжним дорученням.

Крім того, суд звертає увагу, що Держфінінспекцією в Чернівецькій області від 15.04.2015 р. в ході проведеної перевірки на вимогу УСБУ в Чернівецькій області було перевірено проведені роботи згідно договору субпідряду від 21.12.2013 р. №142, виконані позивачем, встановлено вартість робіт в сумі 939,485 тис. грн., та зазначено, що в ході даних контрольних обмірів не встановлено фактів невиконання підрядних робіт визначених в актах ф.№КБ-2 по даному обєкту в порівняні з фактичними обсягами. Зазначене, на думку суду, також свідчить про підтвердження реального (фактичного) вчинення господарських операцій Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства та його контрагента - ТОВ "Автотранс маркет" згідно договору субпідряду №142 від 21.12.2013 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із змісту постанови про закриття кримінального провадження від 26 листопада 2015 року: " вивченням змісту договорів субпідряду №142 від 01.08.2013р. та №142 від 21.12.2013 року, які були укладеш між Сторожинецьке МУВГ та ТОВ «Автотранс маркет», в них існували певні розбіжності, зокрема щодо дат початку робіт та дат складання самого договору, як було встановлено в ході досудового розслідування дані розбіжності вникли не внаслідок чиєїсь зацікавленості чи користі, а внаслідок технічної помилки, що до не бажаних наслідків не призвело. Крім того вивченням реквізитів та підписів проведеною експертизою згідно висновку експерта за №501-502-К від 17.07.2015 року, в актах приймання виконаних робіт №41 від 25.07.2013 року, та №87 від 25.12.2013 року, в даних актах, були зазначені прізвища начальника Глибоцької дільниці Сторожинецького МУВГ ОСОБА_7, та інженера з технагляду Львівської регіональної дирекції водогосподарського будівництва ОСОБА_8, які мали засвідчити дані акти своїми підписами, але за відсутності начальника Глибоцької дільниці Сторожинецького МУВГ ОСОБА_7, згідно наказу №256 від 22.10.2010 року виданого Сторожинецьким МУВГ, копія якого була надана та долучена до матеріалів кримінального провадження, у вищевказаних актах під прізвищем ОСОБА_7, розписались уповноважені на те особи, а саме начальник Сторожинецької дільниці МУВГ, ОСОБА_9 та начальник відділу проти повеневого захисту ОСОБА_10, в графі підпис інженера з технагляду Львівської регіональної дирекції водогосподарського будівництва ОСОБА_8, розписався сам особисто.

На даний час за виконані роботи по берегоукріпленню p. Cipeт с. Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області, згідно договорів підряду та субпідряду розраховано та виконано в повному обсязі."

Суд звертає також увагу податкового органу, що за результатами порушеної кримінальної справи щодо зловживання службовим становищем заступника начальника Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства ОСОБА_5 щодо внесення неправдивих даних до активів виконаних робіт по проведенню берегоукріплення на р.Сірет в с.Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області, які не були виконані, провадження було закрито у звязку з відсутністю в діях начальника Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Пунктами 2.2 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, також визначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачені обовязкові реквізити, що зазначаються у податковій накладній. Серед таких, зокрема, вид цивільно-правового договору.

Аналізуючи зазначене вище, судовим розглядом встановлено, що при виконані договору субпідряду №142 від 21.12.2013 р. позивачем було допущено ряд порушень при оформленні первинних документів, однак як встановлено розглядом справи на виконання договору субпідряду №142 від 21.12.2013 року, укладеного між ТОВ "Автотранс маркет" та Сторожинецьким міжрайонним управлінням водного господарства, фактично мало місце його виконання під №31. Підтвердженням зазначеного є надані довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2013 року (форми КБ-3) та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (форми КБ-2в) які складені саме на виконання договору підряду №31. Крім того, судом встановлено, що позивач фактично здійснив повну оплату виконаних робіт контрагентом за грудень 2013 р. 10.04.2014 року, що підтверджується податковою накладною та платіжним дорученням. Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальне (фактичне) вчинення господарських операцій Сторожинецьким міжрайонним управлінням водного господарства та його контрагентом - ТОВ "Автотранс маркет" у грудні 2013 р., а тому суд вважає, що податковим органом неправомірно винесено податкове повідомлення- рішення. При цьому суд зазначає, що технічні помилки у первинних документах не є безумовною підставою для визнання операцій безтоварними, слід досліджувати первинні документи в комплексі та перевіряти дійсний рух активів.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, зазначеної в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Безтоварні ж господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів. Однак, позивачем надано докази фактичного виконання договору субпідряду №142 від 21.12.2013 р., що призвели до реальної зміни майнового стану сторін договору та проведення відповідних робіт.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що правосубєктність товариства з обмеженою відповідальністю Автотранс Маркет, під час укладення 21 грудня 2013 року договору субпідряду, підтверджується матеріалами дослідженої кримінальної справи та результатами проведеної перевірки Держфінінспекцією в Чернівецькій області.

Згідно з ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення.

Враховуючи зазначене, встановлені обставини в ході судового розгляду справи та досліджені докази свідчать про протиправність податкового повідомлення-рішення №0000602200 від 05 червня 2014 року.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області не довела правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Суд вирішує повернути позивачу сплачений судовий збір згідно квитанцій №143 від 10.06.2014 р. та №к3/С/88 від 12.04.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати винесене 05.06.2014 року податкове повідомлення рішення №0000602200 ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ Міндоходів у Чернівецькій області щодо стягнення із Сторожинецького міжрайонного водного господарства податку на додану вартість у сумі 195726 грн., з яких 156581 грн. за основним платежем та 39145 грн. за штрафними фінансовими сакціями.

3. Повернути позивачу судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 391 грн. 45 коп.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

Постанова в повному обсязі складена 09 лютого 2016 р.