Постанова № 55797470, 11.02.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 лютого 2016 р. № 820/10962/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тімор-Д" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Тімор-Д" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.09.2015 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, прийняті відносно нього;

- зобов'язати Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відновити суми його податкового кредиту та зобов'язань в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті перевірки № 14/04-10-22-01-37172783 від 13.08.2015 року.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що оскаржувані рішення відповідача-1 прийняті всупереч вимог діючого законодавства України, що порушує його права та інтереси і потребує судового захисту.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідачів за довіреністю ОСОБА_1 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що в даному випадку Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до вимог ст. 128 КАСУ.

Заслухавши представника відповідної сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області стосовно ТОВ "Тімор-Д" була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатом якої складено акт № 14/04-10-22-01-37172783 від 13.08.2015 р., де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства України, а саме:

- 14.1.27, 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.231, п.п 14.1.39, п.п. 4.1.13 п.п. 14.1.191, п.п. 14.1.185, п.п. 14.1.179, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п. 138.8 ст. 138, п. 44.1 ст. 44, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 135.5.4, п. 135.1, пп. 137.10, п. 185.1, п. 187.1, п. 188.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 193. Податкового кодексу України, ст. 3, 42, 55, 180 Господарського Кодексу України, ст.ст. 11, 14, 655, 662, 658, 203, 215, 228 Цивільного Кодексу України, ст. 2, 3, 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4, п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 5 червня 1995 року за № 168/704, що призвело до:

- завищення валового доходу на суму 9341129,00 грн. в т.ч. по періодах: (нереальність здійснення господарської діяльності), в т. ч. 9341129,00, в т.ч. 2013 рік в сумі 2278129 грн. (транзитність операцій) та за 2014 рік 7062515 грн. (транзитність операцій);

- завищення валових витрат на суму 9341129,00 грн. в т.ч. по періодах: (нереальність здійснення господарської діяльності), в т. ч. 9341129,00, в т.ч. 2013 рік в сумі 2278129 грн. (транзитність операцій) та за 2014 рік 7062515 грн. (транзитність операцій);

- заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 2543057,00 грн.

- встановлено завищення податкових зобов'язань на суму 1868230,83 грн.;

- завищення податкового кредиту в розмірі 3564177,80 грн. (транзитність операцій на суму 1868230,83 грн.) - визначено розмір штрафних санкцій за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки у розмірі 17500 грн.

За результатами проведення перевірки зазначеним податковим органом стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 про збільшення грошових зобов'язань на загальну суму 5722741,51 грн.

Також, на підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем - 1 внесено зміни до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "Тімор-Д".

З наведеним суд не погоджується та при вирішення даного спору враховує наступні обставини та нормативні положення.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідною стороною не надано належних та достатніх доказів на обгрунтування законності оскаржуваних рішень.

До такого висновку суд дійшов, з огляду на таке.

При судовому розгляді встановлено, що контролюючим органом в акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з:

- ТОВ "Уністрой" за грудень 2012-лютий 2013 року, квітень 2013 року;

- ТОВ "Праус" за серпень 2013 року, квітень 2014 року;

- ТОВ "Ріаліз Ойл" за листопад 2012 року.

Так, єдиною підставою для висновків про нереальність господарських операцій позивача із постачальниками стала наявність податкової інформації щодо його контрагентів: ТОВ "Уністрой", ТОВ "Праус", ТОВ "Ріаліз Ойл" та інших, з якими у позивача у період, який перевірявся, не було фінансово-господарських відносин.

Як вбачається з акту перевірки № 14/04-10-22-01-37172783 від 13.08.2015 року, то контролюючий орган посилається на таке:

- інформацію з бази даних АІС "Податковий Блок" щодо ТОВ "Уністрой", відповідно до якої контрагенту позивача присвоєно стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, та просту вказівку, що неможливо підтвердити реальність господарської операції по ланцюгу постачання, які стали єдиною підставою для висновків щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Уністрой" за грудень 2012-лютий 2013 року, квітень 2013 року ;

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ріаліз Ойл" (код ЄДРПОУ 36440286) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.11.12 по 31.11.12" від 18.08.2014 року № 2303/223/36440286, який став єдиною підставою для висновків щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Ріаліз Ойл" за період листопад 2012 року;

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.06.2014 року № 627/223/37276126 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Праус" (код ЄДРПОУ 37276126) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року" та акт позапланової перевірки щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року №131/22-02-37172783 від 18.07.2014 року, які стали єдиною підставою для висновків щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Праус" за період серпень 2013 року, квітень 2014 року (стор. 55-57, 57 акту перевірки).

Суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 3 ЦК України свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є поряд з іншими основними засадами цивільного законодавства.

Таким чином, у відповідності до вищезазначених приписів закону, між ТОВ "Тімор-Д" та ТОВ "Уністрой" за перевіряємий період були укладені договори поставки нафтопродуктів:

- № 66-11/2012-КП від 29.11.2012 року;

- № 141-12/2012-П від 01.12.2012 року.

Дані договори були приведені у відповідність до типових договорів компанії, тож їх зміст був аналогічний.

Відповідно до п. 1.1 договорів постачальник (ТОВ "Уністрой") зобовязувався передати у власність покупця (позивача - ТОВ "Тімор-Д") нафтопродукти в подальшому "товар", а покупець (ТОВ "Тімор-Д") прийняти та оплатити нафтопродукти.

Згідно п. 1.2. Договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки обумовлюються сторонами у Додаткових угодах до договору.

Відповідно до п. 4.2. означених договорів товар поставляється покупцю партіями, в кількості та за ціною, визначеними Додатковими угодами на умовах: EXW - склад ПАТ "Дніпронафтопродукт".

За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року).

Пунктом 5.1. Договорів встановлено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не менш одного разу на місяць, але не пізніше останнього дня місяця.

Відповідно до п. 11.2 взаємовідносини сторін, не передбачені Договорами, регулюються діючим законодавством України.

Відповідно до п. 11.3 зазначених договорів: Договори складено при повному розумінні сторонами предмету Договору.

На виконання умов договору № 66-11/2012-КП від 29.11.2012 року ТОВ "Уністрой" передав у власність позивача нафтопродукти.

У відповідності до п. 2.1 договору № 66-11/2012-КП від 29.11.2012 року нафтопродукти передаються після оформлення відповідних видаткових накладних.

Умови поставки - EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт".

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів та факту передання ТМЦ сторонами складено наступні видаткові накладні:

- № 1212010000000046 від 01.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 95,809 тон, а загальна вартість 1321890,23 грн., в тому числі ПДВ 220315,04 грн.;

- № 121205000000004 від 05.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 43,390 тон, а загальна вартість 491030,40 грн., в тому числі ПДВ 81838,40 грн.;

- № 21208000000003 від 08.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 58,262 тон, а загальна вартість 800145,00 грн., в тому числі ПДВ 133357,51 грн.;

- № 21209000000003 від 09.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 19,845 тон, а загальна вартість 275355,80 грн., в тому числі ПДВ 45892,63 грн.;

- № 21211000000005 від 11.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 4,316 тон, а загальна вартість 46350,73 грн., в тому числі ПДВ 7725,12 грн.;

- № 21212000000047 від 12.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 28,071 тон, а загальна вартість 300746,52 грн., в тому числі ПДВ 50124,42 грн.;

- № 21213000000009 від 13.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 74,456 тон, а загальна вартість 1024318,45 грн., в тому числі ПДВ 170719,74 грн.;

- № 21214000000010 від 14.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 31,918 тон, а загальна вартість 385149,83 грн., в тому числі ПДВ 64191,64 грн.;

- № 21216000000001 від 16.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 32,649 тон, а загальна вартість 446405,59 грн., в тому числі ПДВ 74400,93 грн.;

- № 21217000000007 від 17.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 51,792 тон, а загальна вартість 625056,17 грн., в тому числі ПДВ 104176,03 грн.;

- № 21218000000009 від 18.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 48,769 тон, а загальна вартість 522500,34 грн., в тому числі ПДВ 87083,39 грн.;

- № 21220000000006 від 20.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 28,037 тон, а загальна вартість 383344,30 грн., в тому числі ПДВ 63890,72 грн..

Відповідно до п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

Безперервний та ритмічний характер взаємовідносин позивача з ТОВ "Уністрой" підтверджується взаємовідносинами в наступних та попередніх періодах та не ставиться під сумнів перевіряючими в акті перевірки.

У відповідності до вимог ст. 187, 201 ПК України постачальником на користь ТОВ "Тімор Д" була виписана податкова накладна від 23.12.2012 року № 56.

Розрахунок по договору поставки № 66-11/2012-КП від 29.11.2012 року здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63 та платіжними дорученнями № 2345 від 25.12.2012 року на суму 2934772,21 грн., № 113 від 23.01.2013 року на суму 2180103,40 грн., № 28 від 04.01.2013 року на суму 3687521,20 грн., № 356 від 28.02.2013 року на суму 1212771,73 грн.

На виконання умов договору № 141-12/2012-П від 01.12.2012 року ТОВ "Уністрой" передав у власність позивача нафтопродукти.

У відповідності до п. 2.1 договору № 141-12/2012-П від 01.12.2012 року нафтопродукти передаються після оформлення відповідних видаткових накладних.

Умови поставки - EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів та факту передання ТМЦ сторонами складено наступні видаткові накладні:

- № 21225000000015 від 25.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 163,475 тон, а загальна вартість 1406025,53 грн., в тому числі ПДВ 234337,59 грн.;

- № 21227000000006 від 27.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 7,271 тон, а загальна вартість 98035,82 грн., в тому числі ПДВ 16339,30 грн.;

- № 21228000000010 від 28.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 36,985 тон, а загальна вартість 505019,68 грн., в тому числі ПДВ 84169,95 грн.;

- № 21229000000003 від 29.12.2012 року, відповідно до якої кількість товару склала 12,358 тон, а загальна вартість 171022,37 грн., в тому числі ПДВ 28503,73 грн..

У відповідності до вимог ст. 187, 201 ПК України Постачальником на користь ТОВ «Тімор Д» була виписана податкова накладна від 31.12.2012 року № 152.

Крім того, на виконання вимог п. 1.2 договору поставки нафтопродуктів № 141-12/2012-П від 01.12.2012 року сторонами було укладено додаткову угоду № 130102000000021 від 02.01.2013 року, в якій уточнено ціну та кількість товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 141-12/2012-П від 01.12.2012 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 48/1 від 31.01.2013 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 88,935 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 1212771,73 грн.

У відповідності до вимог ст. 187 ПК України в день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ "Тімор-Д" була виписана податкова накладна від 31.01.2013 року № 183 на суму ПДВ 202128,62 грн.

Крім того, на виконання вимог п. 1.2 договору поставки нафтопродуктів № 141-12/2012-П від 01.12.2012 року сторонами було укладено додаткові угоди № 130102000000018 від 01.02.2013 року, № 130102000000011 від 02.02.2013 року, № 130206000000013 від 06.02.2013 року, № 130207000000018 від 07.02.2013 року, в яких уточнено ціну та кількість товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 141-12/2012-П від 01.12.2012 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 46/2 від 28.02.2013 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 52,087 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 699671,76 грн.

У відповідності до вимог ст. 187 ПК України в день виникнення податкових зобов'язань Постачальником на користь ТОВ "Тімор-Д" була виписана податкова накладна від 28.02.2013 року № 164 на суму ПДВ 116611,96 грн.

Крім того, на виконання вимог п. 1.2 договору поставки нафтопродуктів № 141-12/2012-П від 01.12.2012 року сторонами було укладено додаткову угоду, в якій уточнено ціну та кількість товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 141-12/2012-П від 01.12.2012 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 130430000000033 від 30.04.2013 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 15,761 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 216094,28 грн.

У відповідності до вимог ст. 187 ПК України в день виникнення податкових зобов'язань Постачальником на користь ТОВ "Тімор-Д" була виписана податкова накладна від 30.04.2013 року № 97 на суму ПДВ 36015,71 грн.

Розрахунок по договору поставки № 141-12/2012-П від 01.12.2012 року здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63 та платіжними дорученнями № 2138 від 15.11.2013 року на суму 128400,00 грн., № 2139 від 15.11.2013 року на суму 3120,00 грн., № 2171 від 20.11.2013 року на суму 17800000,00 грн., № 2473 від 27.12.2013 року на суму 1675547,04 грн., № 412 від 06.03.2013 року на суму 100000,00 грн., копії яких додані до цих письмових пояснень.

Зберігання нафтопродуктів здійснювалося ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання № 1808/10-2 від 18.08.2010 року. На підтвердження виконання договору зберігання сторонами укладалися протоколи узгодження ціни, акти прийняття та зняття зі зберігання ПММ, акт приймання-передачі наданих послуг № 12207 від 31.12.2012 року, № 01200 від 31.01.2013 року, № 02208 від 28.02.2013 року, № 04235 від 30.04.2013 року.

Загальна вартість послуг щодо зберігання у грудні 2012 року 27300 грн., у січні 2013 року 18500 грн., у лютому 2013 року 22000 грн., у квітні 2013 року 29400 грн., з них були оплачені позивачем частково, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631.

Транспортування ТМЦ здійснювалося автоперевізним підприємством: ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" на підставі договору перевезення вантажів № 89 від 01.10.2012 року.

На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акти здачі-прийомки виконаних робіт № АР-001558 від 31.12.2012 року, № АР-0000053 від 31.01.2013 року, № АР-0000139 від 28.02.2013 року, № АР-0000410 від 30.04.2013 року.

Загальна вартість послуг транспортування у грудні 2012 року 33905,70 грн., у січні 2013 року 18647,10 грн., у лютому 2013 року 53826,30 грн., у квітні 2013 року 59321,52 грн..

Також, перевезення нафтопродуктів здійснювалось ВАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1808/10-1 від 18.08.2010 року.

Розрахунки за надані послуги перевезення здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631 за перевіряємий період.

Крім того, за результатами перевезень складалися товарно-транспортні накладні, які додаються до даних письмових пояснень.

По усім вказаним вище взаємовідносинам після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "Тімор-Д" відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496).

А саме: з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Згідно п.п. 10.2.8 Інструкції у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

На підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача.

Крім того, на кожній ТТН міститься копія чеку з АЗС, який підтверджує оприбуткування товару. На такому чеку міститься точна адреса місцезнаходження АЗС, дата проведення операції, резервуар до якого здійснюється оприбуткування нафтопродуктів, номенклатура та кількість палива.

Також факт оприбуткування нафтопродуктів підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, 282, 203 за грудень 2012 - лютий 2013 року, квітень 2013 року.

Як свідчать докази у справі, між ТОВ "Тімор-Д" та ТОВ «ПРАУС» у квітні, серпні 2014 року були укладені договори поставки нафтопродуктів:

- № 46/08-П від 01.08.2013 року.

- № 01/36 від 01.04.2014 року;

- № 01/76 від 01.04.2014 року;

- № 07/4 від 07.04.2014 року;

- № 13/2 від 13.04.2014 року;

- № 22/49 від 22.04.2014 року;

- № 22/25 від 22.04.2014 року.

Дані договори були приведені у відповідність до типових договорів компанії, тож їх зміст був аналогічний.

Відповідно до п. 1.1 договорів постачальник (ТОВ "Праус") зобовязувався передати у власність покупця (позивача - ТОВ "Тімор-Д2) нафтопродукти (далі - товар), а покупець (ТОВ "Тімор-Д") прийняти та оплатити нафтопродукти.

Згідно п. 1.2. Договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у Додаткових угодах до договору, які є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.2. означених договорів товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).

Пунктом 5.1. Договорів встановлено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 120 днів з дати підписання акту приймання-передачі товару або інших документів, що підтверджують отримання товару.

Відповідно до п. 11.2 взаємовідносини сторін, не передбачені Договорами, регулюються діючим законодавством України.

Відповідно до п. 11.3 зазначених договорів: Договори складено при повному розумінні сторонами предмету Договору.

На виконання умов договору № 46/08-П від 01.08.2013 року сторонами укладено додаткові угоди, в яких уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме:

- № 130831000000078 від 01.08.2013 року на загальну суму 2699189,39 грн., у т.ч. ПДВ 449864,90 грн.;

- № 130831000000079 від 01.08.2013 року на загальну суму 633656,15 грн., у т.ч. ПДВ 105609,36 грн..

У відповідності до п. 4.2 договору № 46/08-П від 01.08.2013 року (умови поставки - EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів). З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 46/08-П від 01.08.2013 року ТОВ "Праус" складено та надіслано на адресу ТОВ "Тімор-Д" листи, в яких зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 46/08-П від 01.08.2013 року, додаткових угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акти приймання-передачі нафтопродуктів № 1130831000000078 від 31.08.2013 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 197,195 тонн, а загальна вартість складає 2699189,39 грн., у т.ч. ПДВ 449864,90 грн., та № 1130831000000079 від 31.08.2013 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 44,552 тонн, а загальна вартість складає 633656,15 грн., у т.ч. ПДВ 105609,36 грн.

У відповідності до вимог ст. 187 ПК України в день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ "Тімор-Д2 була виписані податкові накладні від 31.08.2013 року № 78 та № 77.

Розрахунок по договору поставки № 46/08-П від 01.08.2013 року у серпні 2013 року не здійснювався, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63 та платіжним дорученням № 4034 від 17.09.2014 року на загальну суму 3332845,54 грн..

На виконання умов договору № 01/36 від 01.04.2014 року сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140430000000079 від 01.04.2014 року на загальну суму 728891,83 грн., у т.ч. ПДВ 121481,97 грн.

У відповідності до п. 4.2 договору № 01/36 від 01.04.2014 року (умови поставки - EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів). З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 01/36 від 01.04.2014 року ТОВ "Праус" складено та надіслано на адресу ТОВ "Тімор-Д" лист від 01.04.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 01/36 від 01.04.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000079 від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 39,050 тонн, а загальна вартість складає 728891,83 грн., у т.ч. ПДВ 121481,97 грн.

У відповідності до вимог ст. 187 ПК України в день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ "Тімор-Д" була виписана податкова накладна від 30.04.2014 року № 79 на суму ПДВ 121481,97 грн.

Розрахунок по договору поставки № 01/36 від 01.04.2014 року у квітні 2014 року не здійснювався, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63 та платіжним дорученням № 4035 від 17.09.2014 року.

На виконання умов договору № 01/76 від 01.04.2014 року сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140430000000198 від 01.04.2014 року на загальну суму 1573390,62 грн., у т.ч. ПДВ 262231,77 грн.

У відповідності до п. 4.2 договору № 01/76 від 01.04.2014 року (умови поставки - EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів). З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 01/76 від 01.04.2014 року ТОВ "Праус" складено та надіслано на адресу ТОВ "Тімор-Д" лист від 01.04.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 01/76 від 01.04.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000198 від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 95,576 тонн, а загальна вартість складає 1573390,62 грн., у т.ч. ПДВ 262231,77 грн.

У відповідності до вимог ст. 187 ПК України в день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ "Тімор-Д" була виписана податкова накладна від 30.04.2014 року № 197 на суму ПДВ 262231,77 грн.

Розрахунок по договору поставки № 01/76 від 01.04.2014 року у квітні 2014 року не здійснювався, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63 та платіжним дорученням № 4036 від17.09.2014 року.

На виконання умов договору № 07/4 від 07.04.2014 року сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140430000000233 від 07.04.2014 року на загальну суму 1834149,10 грн., у т.ч. ПДВ 305691,52 грн.

У відповідності до п. 4.2 договору № 07/4 від 07.04.2014 року (умови поставки - EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів). З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 07/4 від 07.04.2014 року ТОВ "Праус" складено та надіслано на адресу ТОВ "Тімор-Д" лист від 07.04.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 07/4 від 07.04.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000233 від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 105,280 тонн, а загальна вартість складає 1834149,10 грн., у т.ч. ПДВ 305691,52 грн.

У відповідності до вимог ст. 187 ПК України в день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ "Тімор-Д" була виписана податкова накладна від 30.04.2014 року № 234 на суму ПДВ 305691,52 грн.

Розрахунок по договору поставки № 07/4 від 07.04.2014 року у квітні 2014 року не здійснювався, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63 та платіжним дорученням № 4037 від 17.09.2014 року.

На виконання умов договору № 13/2 від 13.04.2014 року сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140430000000151 від 13.04.2014 року на загальну суму 1491555,71 грн., у т.ч. ПДВ 248592,62 грн.

У відповідності до п. 4.2 договору № 13/2 від 13.04.2014 року (умови поставки - EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів). З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 13/2 від 13.04.2014 року ТОВ "Праус" складено та надіслано на адресу ТОВ "Тімор-Д" лист від 13.04.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 13/2 від 13.04.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000151 від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 80,159 тонн, а загальна вартість складає 1491555,71 грн., у т.ч. ПДВ 248592,62 грн.

У відповідності до вимог ст. 187 ПК України в день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ "Тімор-Д" була виписана податкова накладна від 30.04.2014 року № 151 на суму ПДВ 248592,62 грн.

Розрахунок по договору поставки № 13/2 від 13.04.2014 року у квітні 2014 року не здійснювався, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63 та платіжним дорученням № 4038 від 17.09.2014 року.

На виконання умов договору № 22/49 від 22.04.2014 року сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140430000000150 від 22.04.2014 року на загальну суму 2130653,28 грн., у т.ч. ПДВ 355108,88 грн.

У відповідності до п. 4.2 договору № 22/49 від 22.04.2014 року (умови поставки - EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів). З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 22/49 від 22.04.2014 року ТОВ "Праус" складено та надіслано на адресу ТОВ "Тімор-Д" лист від 22.04.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 22/49 від 22.04.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000150 від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 113,092 тонн, а загальна вартість складає 2130653,28 грн., у т.ч. ПДВ 355108,88 грн.

У відповідності до вимог ст. 187 ПК України в день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ "Тімор-Д" була виписана податкова накладна від 30.04.2014 року № 148 на суму ПДВ 355108,88 грн.

Розрахунок по договору поставки № 22/49 від 22.04.2014 року у квітні 2014 року не здійснювався, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63 та платіжним дорученням № 4040 від 17.09.2014 року.

На виконання умов договору № 22/25 від 22.04.2014 року сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140430000000083 від 22.04.2014 року на загальну суму 894000,64 грн., у т.ч. ПДВ 149000,11 грн.

У відповідності до п. 4.2 договору № 22/25 від 22.04.2014 року (умови поставки - EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів). З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 22/25 від 22.04.2014 року ТОВ "Праус" складено та надіслано на адресу ТОВ "Тімор-Д2 лист від 22.04.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 22/25 від 22.04.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000083 від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 47,349 тонн, а загальна вартість складає 894000,64 грн., у т.ч. ПДВ 149000,11 грн.

У відповідності до вимог ст. 187 ПК України в день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ "Тімор-Д" була виписана податкова накладна від 30.04.2014 року № 80 на суму ПДВ 149000,11 грн.

Розрахунок по договору поставки № 22/25 від 22.04.2014 року у квітні 2014 року не здійснювався, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63 та платіжним дорученням № 4039 від 17.09.2014 року.

Зберігання нафтопродуктів здійснювалося ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання № 1808/10-2 від 18.08.2010 року. На підтвердження виконання договору зберігання Сторонами укладалися протоколи узгодження ціни, акти прийняття та зняття зі зберігання ПММ, акт приймання-передачі наданих послуг № 08217 від 31.08.2013 року, № 04235 від 30.04.2014 року.

Загальна вартість послуг щодо зберігання у серпні 2013 року склала 29100 грн., у квітні 2014 року 26800 грн., з них були оплачені позивачем частково, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за серпень 2013 року, квітень 2014 року.

При судовому розгляді встановлено, що транспортування ТМЦ здійснювалося автоперевізним підприємством: ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" на підставі договору перевезення вантажів № 89 від 01.10.2012 року.

На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акти здачі-прийомки виконаних робіт.

Також, перевезення нафтопродуктів здійснювалось ВАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1808/10-1 від 18.08.2010 року.

Розрахунки за надані послуги перевезення здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631 за перевіряємий період.

Крім того, за результатами перевезень складалися товарно-транспортні накладні, які додаються до даних письмових пояснень.

По усім вказаним вище взаємовідносинам після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "Тімор-Д" відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496).

А саме: з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Згідно п.п. 10.2.8 Інструкції у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

На підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача.

Крім того, на кожній ТТН міститься копія чеку з АЗС, який підтверджує оприбуткування товару. На такому чеку міститься точна адреса місцезнаходження АЗС, дата проведення операції, резервуар до якого здійснюється оприбуткування нафтопродуктів, номенклатура та кількість палива.

Також факт оприбуткування нафтопродуктів підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, 282, 203 за серпень 2013 року, квітень 2014 року.

Також, за період, в якому були зафіксовані порушення - листопад 2012 року, між ТОВ "Ріаліз Ойл" та позивачем здійснювалися господарські операції по договорам купівлі-продажу нафтопродуктів № 349-2012-НП від 30.11.2012 року та поставки нафтопродуктів № 60 від 01.06.2011 року.

Так, на підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів та факту передання ТМЦ сторонами складено наступні видаткові накладні:

01.11.2012 року сторони склали видаткову накладну № 121101000000043, відповідно до якої загальна вартість товару склала 2165854,80 грн., в тому числі ПДВ 360975,80 грн.

13.11.2012 року сторони склали видаткову накладну № 121113000000048, відповідно до якої загальна вартість товару склала 2833805,93 грн., в тому числі ПДВ 472300,99 грн.

16.11.2012 року сторони склали видаткову накладну № 121116000000011, відповідно до якої загальна вартість товару склала 309296,20 грн., в тому числі ПДВ 51549,37 грн.

19.11.2012 року сторони склали видаткову накладну № 121119000000009, відповідно до якої загальна вартість товару склала 656887,30 грн., в тому числі ПДВ 109481,22 грн.

20.11.2012 року сторони склали видаткову накладну № 121120000000007, відповідно до якої загальна вартість товару склала 717816,22 грн., в тому числі ПДВ 119636,04 грн.

21.11.2012 року сторони склали видаткову накладну № 121121000000007, відповідно до якої загальна вартість товару склала 1166435,10 грн., в тому числі ПДВ 194405,85 грн.

26.11.2012 року сторони склали видаткову накладну № 121126000000046, відповідно до якої загальна вартість товару склала 940077,66 грн., в тому числі ПДВ 156679,61 грн.

Розрахунок по договору поставки нафтопродуктів № 60 від 01.06.2011 року здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63 та платіжним дорученням № 2017 від 07.11.2012 року, копії яких додані до цих письмових пояснень.

Безперервний та ритмічний характер взаємовідносин позивача з ТОВ "Ріаліз Ойл" підтверджується взаємовідносинами в наступних та попередніх періодах та не ставиться під сумнів перевіряючими в акті перевірки.

У відповідності до вимог ст. 187, 201 ПК України постачальником на користь ТОВ "Тімор Д" була виписана податкова накладна від 30.11.2012 року № 67 на суму ПДВ 1801549,86 грн.

Зберігання нафтопродуктів ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання № 1808/10-2 від 18.08.2010 року. На підтвердження виконання договору зберігання сторонами укладалися протоколи узгодження ціни, акти прийняття та зняття зі зберігання ПММ, акт приймання-передачі наданих послуг № 11206 від 30.11.2012 року.

Загальна вартість послуг щодо зберігання у листопаді 2012 року склала 23600 грн., розрахунки здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631.

Транспортування ТМЦ здійснювалося автоперевізним підприємством: ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" на підставі договору перевезення вантажів № 89 від 01.10.2012 року.

На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акт здачі-прийомки виконаних робіт № АР-001530 від 30.11.2012 року.

Загальна вартість послуг транспортування у листопаді 2012 року 28810,80 грн.

Також, перевезення нафтопродуктів здійснювалось ВАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1808/10-1 від 18.08.2010 року.

Розрахунки за надані послуги перевезення здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631 за перевіряємий період.

Крім того, за результатами перевезень складалися товарно-транспортні накладні, які додаються до даних письмових пояснень.

По усім вказаним вище взаємовідносинам після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "Тімор-Д" відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496).

А саме: з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Згідно п.п. 10.2.8 Інструкції у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

На підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача.

Крім того, на кожній ТТН міститься копія чеку з АЗС, який підтверджує оприбуткування товару. На такому чеку міститься точна адреса місцезнаходження АЗС, дата проведення операції, резервуар до якого здійснюється оприбуткування нафтопродуктів, номенклатура та кількість палива.

Також факт оприбуткування нафтопродуктів підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, 282, 203 за листопад 2012 року.

На виконання договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 349-2012-НП від 30.11.2012 року, 30.11.2012 року сторони склали видаткову накладну № 121130000000301, відповідно до якої загальна вартість товару склала 193663,80 грн., в тому числі ПДВ 32277,80 грн.

У відповідності до вимог ст. 187 ПК України в день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ "Тімор-Д" була виписана податкова накладна від 30.11.2012 року № 624 на суму ПДВ 32277,30 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставки нафтопродуктів № 60 від 01.06.2011 року розрахунок по ньому здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63.

Оскільки відповідно до п. 2.1. Договору товар поставлявся безпосередньо на АЗС позивача, окремо позивачем послуги щодо транспортування та зберігання нафтопродуктів, придбаних на підставі договору № 349-2012-НП від 30.11.2012 року, не замовлялись та не сплачувались.

Судом встановлено, що подальша реалізація придбаних у ТОВ "УНІСТРОЙ", ТОВ "ПРАУС", ТОВ "РІАЛІЗ ОЙЛ" нафтопродуктів здійснювалася через мережу орендованих Позивачем АЗС у м. Дніпропетровську та Дніпропетровській області.

Значний штат працівників ТОВ "Тімор-Д" мав усіх необхідних спеціалістів, який у перевіряємому періоді складався більш ніж з 92 співробітників. Всім їм виплачувалась заробітна плата, сплачувались інші необхідні встановлені трудовим та податковим законодавством платежі та збори, забезпечувались безпечні умови праці.

Копії договорів оренди АЗС з актами прийому-передачі, а також копія штатного розпису додані до цих пояснень.

Позивач здійснював продаж нафтопродуктів кінцевим споживачам та юридичним особам- покупцям, про що свідчать задекларовані податкові зобовязання по податку на додану вартість в податкових деклараціях з ПДВ за перевіряємий період, а також дані реєстрів бухгалтерського обліку, а саме оборотно-сальдові відомості по рахункам 28.2 (товари в торгівлі), реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

Для прикладу до цих письмових пояснень наданий договір поставки № П14033 від 26.08.2010 року з ТОВ ВТФ "Авіас".

Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору постачальник (позивач) на умовах, викладених в розділах цього Договору, зобовязується поставити, а покупець (ТОВ ВТФ "Авіас") прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо і газ), надалі іменовані "товар", в кількості і за ціною, передбаченими у Додатках, які є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.3. товар поставляється (видається) відповідно з Додатком № 4 по довірчим документам покупця:

- паливним карткам;

- скретч-карткам, опис яких викладено в Додатку № 2 до Договору.

Також, ТОВ "Тімор-Д" отримувало вимоги від покупців виписати податкову накладну на придбаний на АЗС "Тімор-Д" товар (паливо) згідно наданих реєстрів розрахункових чеків з чеками. Оскільки юридичні особи наполягають на створенні податкового кредиту, слід враховувати, що ст. 198 ПКУ визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару. сплата (нарахування) ПДВ, у звязку з придбанням товарів (факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватись відповідними податковими накладними), використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, вказаним підтверджується придбання палива юридичними особами.

Отже, роблячи висновок про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Уністрой", ТОВ "Праус", ТОВ "Ріаліз Ойл" у перевіряємому періоді податковий орган безпідставно не врахував вищезазначене та прийшов до хибних висновків, оскільки це спростовується первинними документами, необхідність ведення яких визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Положеннями п. 200.1 ст.200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2 ст. 200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3 ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд звертає увагу, що усі зазначені вище та надані до суду укладені договори є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані недійсними.

Фактичне виконання позивачем вищезазначених правочинів із постачання товару свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пп. 2.15 та пп. 2.16 п. 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із доданих до цих Письмових пояснень первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ТОВ "Уністрой", ТОВ "Праус", ТОВ "Ріаліз Ойл", вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто, господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "Уністрой", ТОВ "Праус", ТОВ "Ріаліз Ойл" - є дійсними.

Відомості, що містяться в вищенаведених первинних документах, свідчать про фактичний рух активів та зміни, що мали місце у власному капіталі та зобовязаннях ТОВ "Тімор-Д" у зв'язку з його господарською діяльністю, вказані первинні документи підтверджують наявність товару та мету їх використання.

Таким чином, господарські операції між ТОВ "Тімор-Д" та ТОВ "Уністрой", ТОВ "Праус", ТОВ "Ріаліз Ойл" з приводу поставок нафтопродуктів повністю підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, твердження, зазначені в актах перевірок, не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції із зазначеними контрагентами є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару, отримання (надання) якого документується сторонами господарської операції.

Стосовно наведених в актах перевірки обставин діяльності ТОВ "Уністрой", ТОВ "Праус", ТОВ "Ріаліз Ойл" слід зазначити, що діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобовязань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ та формування витрат по операціях з такими контрагентами.

Згідно п. 36.5 ст.36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Також, статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому ТОВ "Тімор-Д" не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства іншими особами по ланцюгу постачання. Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ТОВ "Уністрой", ТОВ "Праус", ТОВ "Ріаліз Ойл" та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з поставки нафтопродуктів у цих постачальників, висновок відповідача-1 про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями є протиправним.

Таким чином, позивачем в спростування висновків контролюючого органу до перевірки надавалися усі первинні документи, що не містять дефектів форми та змісту, відповідають вимогам податкового законодавства та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в повному обсязі підтверджує реальність господарських операцій.

Посилання відповідача-1 на порушення контрагентами позивача приписів ПКУ, як підстави для встановлених порушень з боку позивача, не узгоджується з приписами закону, оскільки існує індивідуальна відповідальність за такі порушення, яких за визначенням відповідача-1 в даному випадку з боку підприємства позивача не вбачається.

Також, суд звертає увагу, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПІ України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р. № 266 (далі - Порядок).

Як слідує зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників СЦВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників "датків за категоріями уваги та співставленню засобами системи Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акту перевірки (камеральної, документальної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону N 509 звертаються в письмовій (юрмі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у зданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під вас камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Разом з тим, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення відповідача-1 є законними та обгрунтованими, оскільки вони були прийнятті на підставі хибних висновків актів перевірок.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідач - 1 не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.09.2015 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, прийняті відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Тімор-Д".

Зобов'язати Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Тімор-Д" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті перевірки № 14/04-10-22-01-37172783 від 13.08.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тімор-Д" (61051, м. Харків, пр. Московський, буд. 109, код ЄДРПОУ: 37172783) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15.02.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.