Постанова № 55797356, 14.01.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2016 року № 810/5221/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом ТОВ "Васт-Транс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, Головного управління державної казначейської служби України у Київській області про визнання дій протиправними та стягнення пені,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Васт-Транс" звернулось до суду з позовом, в якому просить, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області (далі відповідач 1) щодо порушення термінів відшкодування бюджетної заборгованості за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 36 906,00 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 4 489,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.18 ст. 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Позивач 20.05.2015 подав до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, однак сума бюджетного відшкодування не надійшла на рахунок позивача.

Також, з посиланням на п. 200.23 ст. 200 ПК України, згідно якого суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, позивач просить стягнути з Державного бюджету України на його користь пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 4 489,39 грн.

До судового засідання представники сторін не зявились.

Представником позивача та ДПІ у Києво-Святошинському районі подано до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Головне управління державної казначейської служби України у Київській області явку свого представника до судового засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталось.

На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню у звязку з наступним.

Так, 20.05.2015 ТОВ «Васт-Транс» подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 4 489,39 грн.

Згідно даних податкової декларації податкові зобовязання складають 74 455 грн.; податковий кредит 111 361 грн.; відємне значення 36 906 грн.; бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає 36 906 грн.

В ході розгляду справи відповідач-1 проти позову заперечував, зазначаючи, що позивач не має права на бюджетне відшкодування, оскільки не відповідає критеріям, визначеним у п. 200.19 ст. 200 ПК України, у звязку з наявністю у нього податкового боргу.

Проте, суд вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими у звязку з наступним.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Як встановлено судом, у повідомленні №710/10/10-13-15-01 від 05.06.2015 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області вказано, що позивач не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п. 200.18 ст. 200 ПК України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п. 200.19 цієї статті у звязку з наявністю податкового боргу у сумі 2326,18 тис.грн.

Відповідно до ч. 2 п. 200.18 ст. 200 ПК України автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Згідно ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В ході розгляду справи представник відповідача-1 підтвердив, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року позивача ОСОБА_1 про порушення не складався та позивачу не направлявся.

Щодо зазначених відповідачем-1 у повідомленні №710/10/10-13-15-01 від 05.06.2015 висновків про відсутність права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, то вони спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.

Так, з урахуванням доводів відповідача-1 про те, що у позивача відсутнє право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, оскільки його податковий борг не дорівнює 0, а становить 2326,18 тис. грн., про що зазначено у повідомленні №710/10/10-13-15-01 від 05.06.2015, судом витребувано розрахунок та документи, які б підтверджували, з якого податку та за який період виник такий борг. Проте, відповідачем-1 не надано суду таких доказів та не повідомлено про обставини, що унеможливлюють їх подання.

Згідно п. 8 Порядку № 1128 територіальний орган Державної фіскальної служби протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомляє платника ПДВ шляхом надсилання/вручення письмового повідомлення про невідповідність платника ПДВ критеріям, визначеним у Кодексі, які дають право на автоматичне бюджетне відшкодування, з наданням детального пояснення і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано (за формою згідно з додатком до цього Порядку, яке формується на підставі даних переліку платників ПДВ, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За відсутності податкової вимоги на суму 2326,18 тис.грн. суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача-1, викладених у повідомленні №710/10/10-13-15-01 від 05.06.2015 стосовно наявності податкового боргу.

З матеріалів справи слідує, що відповідач-1 не дотримався порядку складання повідомлення №710/10/10-13-15-01 від 05.06.2015, чим порушив вимоги Порядку №1128 та Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Виходячи з аналізу ст. 76 ПК України, згідно якої камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, ст. 86 ПК України щодо оформлення результатів перевірки та ст. 200 ПК України щодо порядку та термінів відшкодування бюджетної заборгованості, посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області допущено протиправні дії стосовно не проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача та порушено терміни відшкодування бюджетної заборгованості ТОВ «Васт-Транс» за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 36906,00 грн., в тому числі вимог п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України.

Також суд критично оцінює твердження відповідача-1 про те, що позивач не має права на бюджетне відшкодування у звязку з наступним.

Відповідно до п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

У той же час, матеріалами справи підтверджується, що згідно зі Свідоцтвом №13831221 про реєстрацію платника податку на додану вартість позивач зареєстрований як платник цього податку з 6 квітня 1999 року (16 років або 180 місяців), тобто більше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування(копія додається).

Відповідно до даних податкових декларацій з податку на додану вартість обсяги оподатковуваних операцій позивача за останні 12 календарних місяців (з квітня 2014 року по березень 2015 року) складають 34 325 573 грн., що є більше ніж заявлена сума бюджетного відшкодування 36 906 грн.

За таких обставин позивач не підпадає під перелік осіб, що визначені п. 200.5 ст. 200 ПК України, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

У разі відсутності права на отримання бюджетного відшкодування згідно з Додатком 7 до «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 №1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за №2135/22447 відповідач-1 зобовязаний направити на адресу позивача податкове повідомлення-рішення форма «В3».

Проте, відповідач-1 не надав суду доказів складання та направлення позивачу податкового повідомлення-рішення форми «В3», яким було виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 36 906,00 грн., заявленій у податковій декларації за квітень 2015 року.

Законодавець положеннями Податкового кодексу України визначив, що право на отримання суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, мають платники податків, у яких різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду має відємне значення (п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 ПК України) і подали відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з розрахунком суми бюджетного відшкодування (п. 200.7 та п. 200.8 ст. 200 ПК України).

Отже, позивач мав право на отримання заборгованості з бюджету у сумі 36 906,00 грн. за квітень 2015 року з 17 червня 2015 року.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача 1 щодо порушення термінів відшкодування бюджетної заборгованості за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 36 906,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки ним порушено встановлений пп. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 ПК України трьохденний строк, протягом якого контролюючий орган зобовязаний після перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

У той же час суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача 2 щодо порушення термінів відшкодування бюджетної заборгованості, оскільки у суду відсутні відомості щодо надання такого висновку податковим органом, та допущення відповідачем-2 протиправної бездіяльності при відшкодуванні на користь позивача бюджетної заборгованості.

Щодо позовних вимог в іншій частині, суд зазначає наступне.

Згідно п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

За таких обставин правомірною є вимога щодо стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму заборгованості бюджету 36906,00 грн., з 17.06.2015 по 20.10.2015 на суму 4 489,39 грн.

Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 21-131а14 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 у справі №К/800/36094/14.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо визнання протиправними дій відповідача-1 та стягнення пені є обґрунтованими, відповідно, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2 436,00 грн. (платіжне доручення від 19.10.2015 № 2980).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 підлягають судові витрати у сумі 2 436,00 грн.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області щодо порушення термінів відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" бюджетної заборгованості за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 36 906 (тридцять шість тисяч девятсот шість) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 4 489 (чотири тисячі чотириста вісімдесят девять) грн. 39 коп.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" судові витрати у сумі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.