Ухвала суду № 55795889, 04.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року м. Київ К/800/22527/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі за позовом Асоціації «Єдність» до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Федоренко А.І. про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Асоціація «Єдність» звернулась до суду з позовом до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Федоренко А.І. про визнання незаконними дій державного реєстратора прав на нерухоме майно Федоренка А.І.; скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав і їх обтяжень від 19.12.2013 № 9234686; зобов'язання Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області провести державну реєстрацію права власності Асоціації "Єдність" (код ЄДРПОУ 24330529) на нежитлову будівлю літ «Б-2», розташовану за адресою м. Харків, вул. Тарасівська, 3, зазначивши в Державному реєстрі прав дані про площу, зазначену в правовстановлюючих документах: договорі купівлі-продажу від 01.12.1999 та реєстраційному посвідченні на об'єкти нерухомого майна від 03.12.1999 - 7863,4 м2.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю відмови Державного реєстратора зареєструвати право власності позивача на нерухоме майно за відсутності обґрунтованих підстав для відмови у проведенні такої реєстрації.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року, позов задоволено частково: скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав і їх обтяжень від 19.12.2013 № 9234686; зобов'язано Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області повторно розглянути заяву Асоціації "Єдність" (код ЄДРПОУ 24330529) щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ "Б-2", розташованої за адресою м.Харків, вул.Тарасівська, 3 на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.1999 року загальною площею 7863,4 м2

У поданій касаційній скарзі Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.12.2013 позивач звернувся до Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявою про реєстрацію прав власності на нежитлову будівлю літ.Б-2 загальною площею 7863,4 м2, що розташована в м. Харкові по вул. Тарасівській, 3.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем подано оригінали та копії наступних документів: квитанцію про сплату мита, договір купівлі-продажу б/н від 01.12.1999, реєстраційне посвідчення б/н від 03.12.1999, статут б/н від 10.10.2006, виписку від 24.10.2013 № 568202, видану Державною реєстраційною службою України, протокол 3/12 від 30.08.2012, технічний паспорт б/н, виданий 11.04.2006 року КП «ХМБТІ».

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Федоренко А.І. від 19.12.2013 № 9234686 із посиланням на статтю 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункти 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 22.06.2011 № 703, відмовлено позивачу в державній реєстрації прав та їх обтяжень з мотивів, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Зокрема, державним реєстратором вказано на невідповідність площі об'єкту у договорі та реєстраційному посвідченні, відомостям технічного паспорту, виданого 11.04.2006 КП «ХМБТІ»

Вважаючи рішення реєстратора від 19.12.2013 № 9234686 незаконним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено факт невідповідності заявлених позивачем прав і поданих документів вимогам законодавства.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» до 01.01.2013 державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводилася реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Тобто, чинне законодавство не містить заборон щодо державної реєстрації права власності за правилами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до об'єктів нерухомого майна, права власності на які зареєстроване до 01.01.2013.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 01.12.1999, укладеного між ТОВ «Альфа Продукт» та Асоціацією «Єдність», позивач придбав нежитлові приміщення, розташовані за адресою м.Харків, вул..Тарасівська,3, загальною площею 11708,0 м2, в т.ч. літ. Б-2 загальною площею 7863,4 м2. Відповідно до реєстраційного посвідчення від 03.12.1999, договір зареєстрований у реєстровій книзі за № 3004.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01.01.2013, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що передбачений зазначеною нормою обов'язок державним реєстратором в даному випадку не виконано.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставами для державної реєстрації є: договори укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 22.06.2011 № 703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, у тому числі є: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано вказано, що у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови позивачу у задоволені заяви про державну реєстрацію права власності на вказану нежитлову будівлю загальною площею 7863,4 м2, так як надані позивачем документи свідчать, що право власності на зазначену будівлю за позивачем вже було зареєстровано до 01.01.2013. У свою чергу державний реєстратор не був позбавлений можливості здійснити запити до відповідних установ, у разі відсутності необхідних для реєстрації даних.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до листа КП «ХМБТІ» від 30.12.2013 № 1790217, самовільної реконструкції та переобладнання спірного приміщення не здійснювалось, зміна площі відбулась внаслідок уточнення лінійних розмірів приміщення.

З огляду на викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами під час судового розгляду, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: