Ухвала суду № 55795085, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Київ К/800/21505/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

в порядку письмового провадження касаційну скаргу Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2013

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014

у справі № 819/1835/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М-Трейд"

до Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2013, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014, позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торговий дім "М - Трейд" заборгованість бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 573 971,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 22.03.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "М - Трейд" подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, у відповідності до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку становить 2 573 971,00 грн.

Згідно додатку № 4 даної декларації позивачем надано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої висунуто вимоги про відшкодування 2 573 971,00 грн. податку на додану вартість за лютий 2010 року.

Податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Торговий дім "М-Трейд" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2 573 971,00 грн. (визначеній в декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року) на розрахунковий рахунок платника, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009 по 31.01.2010, за результатами якої складено акт від 11.06.2010 №280/23-3585812, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0000142300/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 2 573 971,00 грн. за період лютого 2010 року.

За результатами оскарження вказаного повідомлення-рішення, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2010 №0000142300/1. У зв'язку із цим позивачем податкові повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0000142300/0 та від 20.07.2010 та №0000142300/1 оскаржені в судовому порядку до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.05.2012, позов ТОВ "Торговий дім "М - Трейд" задоволено, податкові повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0000142300/0 та від 20.07.2010 №0000142300/1 визнані протиправними та скасовані.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Згідно з пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до положень пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Аналогічне закріплене і в п. 200.1, п. 200.6, п.п. 200.10-200.13 ст. 200 Податкового кодексу України.

Отже, Законом України «Про податок на додану вартість», який був чинним на дату подання декларації та чинним Податковим кодексом України встановлено ідентичний порядок відшкодування сум податку на додану вартість.

Як було встановлено вище, питання правомірності відображення сум ПДВ у складі податкового кредиту було предметом розгляду адміністративної справи про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. Правильність відображення цих операцій у податковому обліку позивача була встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили і відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України є обов'язковим до виконання по всій території України.

Таким чином, оскільки відповідачами порушено право позивача на отримання бюджетного відшкодування, регламентоване Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України, та заявлене ним шляхом декларування відповідних показників у податковій звітності з ПДВ, суди попередніх інстанцій дійшли вірно висновку про задоволення позову.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль