Ухвала суду № 55795011, 11.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 року м. Київ К/800/8367/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 по справі № 2а-9832/12/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Підприємства виробничої комплектації Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпостач»

про стягнення податкового боргу ,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року Державною податковою інспекцією до суду заявлений позов до Підприємства про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 521,36 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Підприємства податковий борг з ПДВ у сумі 521,36 грн.

Задовольняючи позовні суд виходив з того, що сума податкового боргу є узгодженою та відповідачем у добровільному порядку не сплачена, а тому вказана заборгованість підлягає стягненню.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22.01.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Вказане судове рішення обґрунтовано тим, що контролюючий орган безпідставно зарахував сплачену позивачем суму ПДВ в розмірі 521,36 грн. в рахунок зменшення боргу, згідно податкового - повідомлення рішення від 06.04.2012 № 0002111502, оскільки сума нарахованого грошового зобов'язання за вказаним рішенням є неузгодженою.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція до Вищого адміністративного суду України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судами обставин, позивачем до контролюючого органу подано податкові декларації з ПДВ від 21.05.2012, від 20.06.2012 та від 20.07.2012 з самостійно визначеними сумами податкових зобов'язань з ПДВ.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що визначені податкові зобов'язання з ПДВ позивачем були своєчасно сплачено, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 25.05.2012 № 99, від 26.06.2012 № 139 та від 20.07.2012 № 158, проте Державна податкова інспекція, керуючись п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, зарахувала сплачені кошти в рахунок зменшення боргу Підприємства, який виник на підставі податкового - повідомлення рішення від 06.04.2012 № 0002111502.

Відповідно до пп. 14.1.175. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4. п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України передбачає право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як встановлено судом апеляційної інстанції позивачу за результатами проведеної перевірки від 21.03.2012 № 346/15-314/30138957 визначено податкове зобов'язання з ПДВ згідно податкового повідомлення - рішення від 06.04.2012 № 0002111502.

Вказане податкове повідомлення - рішення Підприємством оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, враховуючи вищезазначене суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність зарахування коштів сплачених позивачем на погашення поточних податкових зобов'язань в рахунок погашення неузгоджених податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням - рішенням від 06.04.2012 № 0002111502.

За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанції у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 по справі № 2а-9832/12/2070 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко